📹 Російська розвідка зламала тисячі китайських камер в Україні та ЄС — хто це допустив?
У березні-квітні 2025 року Росія отримала доступ до систем відеоспостереження в Україні, Румунії, Польщі, Угорщині та Словаччині. Джерело вторгнення — звичайні камери спостереження, встановлені біля залізничних вузлів і військових об’єктів.
Але ця історія — не про «хакерів» з ФСБ. Це історія про бекдор, свідомо закладений в ПЗ цих камер ще на виробництві. І про людей в Україні, які через свою жадібність допустили його появу в нашій інфраструктурі.
🎯 Що сталося?
Британська розвідка повідомила The Guardian, що Росія зламала понад 10 000 камер відеоспостереження в п’яти країнах Європи. Серед них — щонайменше 8 000 в Україні. Камери використовувались для моніторингу:
- перевезень військових вантажів;
- активності біля складів зброї;
- переміщень на стратегічних об’єктах.
У більшості випадках йдеться не про традиційні кібератаки, а про використання вбудованих бекдорів у прошивці камар — що на практиці означає: ці пристрої з самого початку були "троянцями"!
🧩 Чиї це камери? Китайські
За нашими даними, основну частину камер становили пристрої виробництва:
- Hikvision
- Dahua
- Uniview
Ці бренди:
- підконтрольні розвідці КНР, часто мають зв’язок із військово-промисловим комплексом;
- неодноразово фігурували у розслідуваннях про бекдори, передачу даних і шпигунство (див. Financial Times, 2023, WSJ, 2022).
У 2022–2024 роках США, Велика Британія, Австралія та Канада заборонили використання камер цих брендів у держустановах.
В Україні — навпаки — їх масово закуповували через Prozorro, комунальні підприємства та підрядників систем безпеки.
📦 Хто встановлював ці камери? Імена і закупівлі
Ми проаналізували 160+ закупівель 2020–2023 років для об'єктів критичної інфраструктури та військових частин. Серед ключових постачальників — компанії, що фігурували в інших тендерах із сумнівною документацією:
- ТОВ «Безпека ХХІ» — 47 об'єктів (камери Dahua)
- ТОВ «Смартвіжн Україна» — 31 об'єкт (камери Hikvision)
- ПП «Форт Сек’юріті» — 18 об'єктів (камери Uniview)
🔍 Жоден із цих постачальників не проходив аудит Держспецзв’язку чи СБУ, хоча йшлося про стратегічно важливі пункти — вокзали, сховища, вантажні платформи, об'єкти Міноборони.
🤔 Це випадковість чи спланована диверсія?
«Закупівля техніки з відкритими бекдорами — це або кричуща халатність, або умисне сприяння ворожій розвідці», — говорить співробітник однієї з IT-служб ЗСУ на умовах анонімності.
Ознаки диверсії:
- Масова централізована інсталяція камер саме на вузлових логістичних точках.
- Відсутність аудиту ПЗ і безпеки (вимога, прописана у Стратегії кібербезпеки 2021–2025).
- Ігнорування попереджень міжнародних партнерів.
📛 Питання до Мінцифри, які залишаються без відповіді:
- Чи проводилася перевірка цих камер після 24 лютого 2022 року?
- Хто дозволив їхню інсталяцію на об’єктах Міноборони, Укрзалізниці, СБУ?
- Чи буде оприлюднений перелік постачальників та відповідальних посадовців?
- Чи буде накладено заборону на використання камер з Китаю на критичних об'єктах?
- Чи були виявлені подібні камери в Кабміні, ОПУ чи Нацбанку?
💣 Що маємо на виході: бекдор у тилу
- У момент, коли йдеться про кожну поставку снарядів, ворог отримав прямий відеопотік у реальному часі з наших залізничних станцій.
- Військова логістика стала прозорою для ГРУ завдяки недбалості або зраді на рівні постачання камер.
- Ізоляція Китаю в цій історії — умовна. Встановлення саме китайських камер — частина тихих багаторічних дій КНР зі створення "залізного трикутника" Пекін-Москва-Тегеран.
🛡️ Що робити зараз:
- Аудит усіх камер на критичних об'єктах з відключенням ВСІХ потенційно скомпрометованих моделей.
- Публікація повного переліку постачальників і розслідування кожної закупівлі.
- ПОВНА заборона китайських брендів у держзакупівлях — як зробили США, Канада, Британія.
- Контроль за підрядниками, які обслуговують відеонагляд, включно з сертифікацією через СБУ.
- Міжнародна ініціатива щодо створення єдиного реєстру надійного обладнання для критичної інфраструктури НАТО+, до якого може приєднатися Україна.
📢 Цей випадок не про корупцію, і не про жадібність наших цифровізаторів. Це про те, як Кремль і Пекін вже сьогодні ведуть гібридну війну не через ракети — а через код, який ми самі встановлюємо собі над головою.