🎭 Turan Teşkilatı: симулякр дипломатії в добу постправди
За браком юридичного статусу, офіційного визнання та інституційної легітимності, псевдоорганізація Turan Teşkilatı, що позиціонує себе як міжнародна політико-культурна структура, фактично виконує функцію ритуалізованого симулякра — вона імітує міжнародну взаємодію, створюючи у віртуальному просторі візуальну репрезентацію неіснуючих процесів. Під прикриттям риторики "тюркської єдності" та за допомогою аматорських постановочних фото й заяв, ця ініціатива не просто вводить в оману громадськість, а формує небезпечний прецедент: делегітимацію дипломатії як інституту.
Феномен Turan Teşkilatı: між міфом та фальсифікатом
Організація Turan Teşkilatı, що публічно позиціонує себе як агент "тюркського геополітичного відродження", не має жодного офіційного юридичного статусу на території Турецької Республіки. Згідно з відповідями Міністерства внутрішніх справ Туреччини, структура з такою назвою відсутня в державному реєстрі юридичних осіб і не має жодних повноважень здійснювати міжнародну діяльність.
Проте в публічному інформаційному просторі, зокрема у соціальних мережах, Turan Teşkilatı транслює себе як повноцінного суб'єкта дипломатичного процесу: з власним "кадровим корпусом", "делегаціями", "угодами", а також церемоніями вручення "мандатів". Усе це — за відсутності будь-якого нормативного чи правового підґрунтя.
Несліхан Юрюксой: між президентством і блогерством
Формальною очільницею проєкту є Несліхан Юрюксой — особа, яка самопроголосила себе "Генеральною президенткою" організації. Відомості про її освіту, кар’єру чи дотичність до офіційних органів влади відсутні. Її діяльність зосереджена виключно у віртуальному середовищі: соцмережах, відеопривітаннях, малозначущих заходах із сумнівною публічною вагою.
Формати, в яких реалізується публічна активність Юрюксой, мають елементи перформативного маскараду — імітація нагороджень, виробництво "сертифікатів", публікація фото з маловідомими особами, що представляються високопосадовцями або дипломатами.
Інсценізація переговорів з Україною: випадок із "Романом із розвідки"
Ключовим об’єктом дослідження стало оприлюднене у грудні 2022 року повідомлення, в якому йшлося про зустріч делегації заступника голови розвідки України з пані Юрюксой. У ній ішлося про "спільні проєкти" і "дорожню карту співпраці". Згодом у соцмережах з’явилося уточнення про участь неідентифікованого "Романа" з розвідки України, який нібито отримав почесний "мандат" від Turan Teşkilatı.
Жодних підтверджень цій події не існує. Більше того, ніяка розвідка України ніколи не підтверджувала участі своїх співробітників у подібних шоу.
На фото з "церемонії вручення мандату" також з’явився громадянин Туреччини Сельчук Йогуртчуоглу, представлений як очільник "українського представництва" організації. Цей чоловік не має реєстрації як підприємець в Україні чи Туреччині, не є дипломатичним або державним службовцем. Усі згадки про нього обмежуються його власною активністю в соцмережах.
Дипломатія як симулякр
Ситуація з Turan Teşkilatı є прикладом симуляції інституційної легітимності, де відсутність реальних повноважень компенсується формальною естетикою державності: мандати, прапори, постановочні зустрічі, титули.
Такий підхід дискредитує саму ідею міждержавного діалогу, підміняє суть візуальними атрибутами і створює ризик псевдолегітимації шахрайських акторів у міжнародному контексті.
Потенційні загрози
Моделі, подібні до Turan Teşkilatı, становлять не лише символічну, а й практичну загрозу:
Локальним бізнесменам — шляхом нав’язування фейкових "титулів" або схем із "привілеями";
Регіональним чиновникам — через спроби встановлення контактів від імені нібито міжнародної структури;
Медіапростору — через формування хибного уявлення про міжнародну підтримку чи статус.
Фактично, ідеться про квазідипломатичну шахрайську схему, замасковану під культурний активізм.
🔎 Висновки
Turan Teşkilatı — не міжнародна організація. Це інформаційний фантом, що існує виключно в умовному просторі "постправди" і виконує роль політичного міражу.
Несліхан Юрюксой — не політична лідерка, а self-made персона у цифровому середовищі. Її "мандати" — не документи, а символічні артефакти. А "представництво в Україні", представлене Йогуртчуоглу, — не структура, а імітаційна вивіска, покликана створювати ілюзію геополітичного масштабу.
📌 Участь у заходах або співпраця з такими утвореннями може спричинити не лише репутаційні, а й правові наслідки. Українським органам влади, дипломатичним інституціям та громадському сектору слід публічно артикулювати межу між автентичними контактами та імітацією міжнародного партнерства.
