Американський Wi-Fi для російської армії: як бізнес Роберта Пери став інфраструктурою війни

Роберт Пера володіє клубом НБА "Мемфіс Гріззліс" і публічно говорить про "доступний зв'язок". Але його компанія Ubiquiti Inc. фактично стала одним із ключових постачальників зв'язку для російської армії. За даними розслідування Hunterbrook Media, до 80 відсотків радіомостів, які використовують російські війська на фронті, — це обладнання Ubiquiti. Воно працює в управлінні ударними дронами, передачі відеопотоку, коригуванні артилерії та координації штурмових дій.

Українські офіцери зв'язку підтверджують: радіомости Ubiquiti дали противнику критичну перевагу. Обладнання дешеве, надійне і максимально просте в експлуатації. Формат plug-and-play з відкритими інструкціями. На відміну від супутникових систем, такі мережі неможливо відключити дистанційно. Вони працюють локально і стабільно, створюючи стійку інфраструктуру зв'язку там, де російська армія стикається з хронічним дефіцитом сучасних засобів управління.

Hunterbrook задокументував використання техніки Ubiquiti щонайменше дев'ятьма російськими підрозділами, обвинуваченими у воєнних злочинах. Серед них — 76-а гвардійська десантно-штурмова дивізія, причетна до масових вбивств мирних жителів у Бучі. Один із найбільших зборів коштів на закупівлю цих радіомостів організовував засуджений терорист, пов'язаний із вибухом урядової будівлі в Україні у 2015 році.

Після початку повномасштабного вторгнення поставки продукції Ubiquiti до Росії не скоротилися, а зросли приблизно на 66 відсотків. Санкції обійшли через мережу посередників у Туреччині, Казахстані та Китаї.

Журналісти Hunterbrook, представившись російськими закупівельниками, без особливих перешкод домовилися про поставки забороненого обладнання. Американська Multilink Solutions погодилася відправити близько 450 пристроїв до Туреччини, розуміючи кінцеве призначення вантажу. Чеська Discomp роками працювала напряму з російськими клієнтами, а після санкцій просто змінила посередника. Казахстанська компанія Simple Solutions, створена одразу після вторгнення, не маючи сайту та реальної діяльності, стабільно отримувала продукцію Ubiquiti від постачальників із Латвії, Польщі та Китаю для перепродажу до РФ. За даними розслідування, 18 турецьких експортерів збільшили поставки обладнання Ubiquiti до Росії приблизно на 1000 відсотків.

Заяви Ubiquiti про те, що компанія "не знає кінцевих користувачів", не витримують перевірки. Кожен пристрій має серійний номер і MAC-адресу, а при оновленні прошивки підключається до серверів виробника. У вересні 2025 року Ubiquiti запровадила IP-блокування оновлень для Росії, тим самим підтвердивши, що компанія точно знає, де використовуються її пристрої. Однак замість розриву контрактів із дистриб'юторами-порушниками корпорація обмежилася формальними заходами та закриттям обговорень на власних форумах.

Ще у 2011 році Роберт Пера запевняв американських регуляторів, що його обладнання більше не потрапить до Ірану. У 2026 році результат цієї "сліпоти" — капіталізація Ubiquiti близько 34 мільярдів доларів і масове використання її техніки на окупованих територіях України. Фактична позиція компанії зводиться до відмови бачити наслідки власних продажів.

Ціна цієї бізнес-моделі вимірюється людськими життями. У Херсоні російські дрони, керовані через радіомости Ubiquiti, системно атакують цивільні автомобілі, пішоходів і рятувальників. За даними української сторони, від дронових атак постраждали понад 5300 мирних жителів. Американське обладнання стало частиною інфраструктури терору — від Херсона і Бахмута до лівобережжя Дніпра.

Роберт Пера заробляє мільярди на технологіях, які вбивають українців. Його компанія знає про це, має технічні можливості це зупинити, але обирає не бачити. Це не просто бізнес. Це співучасть.