Антологія проєкту Pin-Up – Хто такий Дмитро Пунін

Онлайн-бізнес у сфері азартних ігор стрімко зростає та приносить мільярдні прибутки. Проєкт Pin-Up є яскравим тому підтвердженням, демонструючи на перший погляд «успішне лінійне зростання». Однак, якщо заглибитися в особу засновника Дмитра Пуніна (відомого як «Галактикус» або «Дімка Кокос») і його ключових партнерів, постає зовсім інша картина. За фасадом «великого успіху» приховані більш ніж сумнівні методи ведення бізнесу, дволикість у ставленні до співробітників і клієнтів, а також постійні скандали, пов’язані з фінансуванням корумпованих чиновників, ухилянням від податків та порушенням закону. Головне, що об’єднує всі ці історії, – цілковита байдужість власників Pin-Up до моральних і правових норм. Вони готові фінансувати хоч самого Диявола, аби й надалі грабувати наївних простаків, які переконують себе, що у казино чи на ставках можна заробити.

Хто такий Дмитро «Галактикус» Пунін

Походження та характер

Дмитро Пунін народився в забезпеченій родині, або, простіше кажучи, «мажор», і з ранніх років звик брати від життя максимум. За спогадами очевидців, він завжди прагнув зайняти «зручну позицію», використовуючи для цього сумнівні схеми, пихатість і зневагу до інших. Презирливе ставлення до підлеглих і звичка вирішувати проблеми агресією супроводжують його від самого початку підприємницької кар'єри.

Перші бізнеси та провали

• ГК «ТРИО» – розробка та продаж програмного забезпечення для пунктів прийому ставок. Реальний прибуток був незначним, а більшість клієнтів використовували цей «продукт» радше як прикриття для нелегальних ігрових автоматів.
• УК «Пунін Вайн» – мережа магазинів алкоголю преміум- та VIP-сегменту. Провалився через відсутність чіткої стратегії, автократичний стиль управління Пуніна та його нелогічні рішення. У підсумку – хаотичне розтринькування коштів і втеча кваліфікованого персоналу, найнятого «рятувати» бізнес.

Образ «Галактикуса»

Манія величі, постійне вживання алкоголю та психотропних речовин, нехтування будь-якими нормами корпоративної культури – саме так колишні співробітники описують Пуніна. Прізвисько «Галактикус» він отримав через свої грандіозні амбіції, які не підкріплювалися ані розумінням реальності, ані професіоналізмом. «Ти – мій раб» – так можна охарактеризувати його ставлення до підлеглих.

Народження Pin-Up: коли «багато грошей» важливіше за мораль

Партнерство з Digitain та запуск Pin-Up Bet

Ідея перейти в онлайн та відкрити власний сайт ставок на спорт з’явилася у Пуніна перед Євро-2016. Однак підхід «дешево і швидко» призвів до того, що основою проєкту стала платформа від вірменського провайдера Digitain. Паралельно Пунін спробував запустити онлайн-казино «Вулкан», але через рік згорнув цей напрямок, зосередившись на розвитку єдиного бренду Pin-Up.

Ключові гравці команди Пуніна

• Марина Ільїна – нинішня дружина Пуніна, родом з Донбасу, раніше працювала в PokerDom. Саме вона побудувала значну частину інфраструктури Pin-Up: розробку, платіжні системи, партнерську програму Pin-Up Partners та офіси в Москві й Києві.
• Олександр «Штик» Ріддік – вебмайстер із Омська, який вивів проєкт у сферу сірого digital-маркетингу (Facebook + мобільні додатки), що забезпечило багатомільйонні прибутки.

Важливо зазначити, що сам Пунін майже не розумів, як працюють ці схеми, але охоче приймав фінансові вигоди. У підсумку навколо проєкту сформувалася трійка реальних рушіїв (Марина, Ріддік і його команда) та один «верховний головнокомандувач» – Дмитро, одержимий прагненням зберегти статус «володаря всесвіту».

Дволикість та токсичність

Ставлення до співробітників

Постійні крики, нецензурна лайка, хаотичні «геніальні ідеї» боса, техніка з секонд-хенду для персоналу – усе це стало нормою в офісах Pin-Up. При цьому штат набирається за принципом мінімальної оплати: «платимо половину ринкової зарплати, беремо людей без досвіду, тримаємо всіх у страху».

Власники та репутація

Дмитро Пунін, попри відсутність ділової етики та безліч скандалів у минулому, намагається виставляти себе успішним бізнесменом і законодавцем трендів у сфері азартних ігор. Проте його реальна репутація всередині Pin-Up далека від глянцевого образу, який він намагається просувати.

Підкуп чиновників

Головне звинувачення на адресу керівництва Pin-Up – готовність до будь-яких кроків заради збереження клієнтів і прибутків. Бізнес не керується жодними моральними принципами: головна мета – викачати максимум грошей із ринку, поки є така можливість. Коли на чолі стоїть людина, якій наплювати на ідеологію, будь-яка «допомога» стає просто інструментом маніпуляцій та обходу законодавства.

Висновки та перспективи

Pin-Up – це не лише казино

За зовнішнім фасадом «успішного бренду» приховується складна структура компаній у різних юрисдикціях. Юридичні схеми побудовані на мінімізації податків, обході регуляторів і максимізації прибутку.

Керівництву байдуже на мораль

Історії про те, як Дмитро Пунін експлуатує співробітників і партнерів, лише підтверджують: у пріоритеті не люди, не закон, не допомога жертвам російсько-фашистської агресії, а виключно власний фінансовий інтерес.

Дволикість – основний принцип

Публічно власники можуть говорити про розвиток, соціальну відповідальність, підтримку військових. Але насправді їхній бізнес базується на сірих схемах залучення трафіку, маніпуляціях із легальністю та експлуатації людських слабкостей.

Чи такий вже великий цей «Галактикус», якщо йому потрібні настільки брудні методи для побудови своєї «імперії»? Відповідь очевидна.