«Боєприпаси на крові»: Як 63-річний директор хімзаводу став символом розкрадання в оборонці під час війни
Леонід Шиман очолює Павлоградський хімічний завод із 1999 року — більше, ніж існує українська гривня. Його візитівка — костюм від Brioni, патронний ланцюг довкола, і репутація людини, яку не могли зняти жоден міністр чи прем’єр. У березні 2023-го Кабмін довірив йому ще більше — повноваження генерального конструктора зі створення боєприпасів і вибухових речовин. Це був аванс довіри в критичний для країни час.
Але вже через кілька місяців замість нової ракети — «Вільха», «Тайфун» чи будь-якого іншого проекту — країна отримала стару схему: десятки мільйонів доларів розчинились в офшорах, тисячі мін не вибухнули, а сам Шиман потрапив під арешт.
Ми проаналізували виключно офіційні дані кримінальних проваджень, заяв НАБУ та СБУ. Перед вами — хроніка вибуху системи зсередини.
🧨 Епізод 1. Розчинені у вибухівці
У справі № 4201604001000006, що розглядається у ВАКС, Шимана та ще двох посадовців — керівника «Укрспецхіму» Євгена Фоміна і комерційного директора ПХЗ Валерія Кирилова — звинувачують у завданні збитків державі на 43,3 млн грн.
За версією слідства, ще з 2011 року Шиман запровадив обов’язкову вимогу: всі гірничо-збагачувальні комбінати мали купувати промислову вибухівку не напряму в заводу, а через визначені посередницькі фірми — «Укрспецхім» і «НВП «Зірка». Ці структури «наварювали» на кожній поставці, в той час як ПХЗ втрачав прямий прибуток.
Публічні компанії — ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ВАТ «ЦГЗК» — фактично змушували платити більше. Завод втрачав доходи, а посередники їх «освоювали».
💰 Епізод 2. Операція «Вільха»: труби, фейкові тендери і швейцарський банкір
У червні 2023 року Шиману повідомили нову підозру. Цього разу — за розкрадання коштів у межах розробки ракетного озброєння.
У 2016 році директор ПХЗ організував схему: через конкурс «перемогла» компанія Petroleum & Materials LLC, яка, як з’ясувало НАБУ, належала знайомому громадянки РФ — банкірки Шимана зі Швейцарії. Саме вона допомагала створювати фейкову тендерну документацію.
🔻 Цифри схеми:
Контракт на закупівлю сталевих труб — 918 тис. доларів;
100% передоплата;
Товар — не поставлено;
Збитки підприємства — 28,46 млн грн;
Додаткові втрати на судову тяганину — 2,48 млн грн.
Замість товару — нерухомість, приватні витрати, рахунки дружини Шимана, компанії Loreal Impex LTD (Маршаллові острови) і News Foundation (Ліхтенштейн).
НАБУ встановило, що вже з 2014 року банківські рахунки сім’ї Шимана обслуговувались через Liechtensteinische Landesbank AG і J. Safra Sarasin AG — зі значними сумами, що не мають пояснень.
🌍 Епізод 3. Відрядження в Іспанію під час війни
Після скандалу з боєприпасами НАБУ зацікавилось ще одним епізодом: масове фіктивне працевлаштування бізнес-партнерів ПХЗ для незаконного виїзду за кордон.
🔍 Схема:
Шиман укладає мільйонні договори з приватними фірмами — ТОВ «Рада 2007», «Аса-Інжинірінг», «Дніпро-Скан-Сервіс»;
Директорів цих фірм (Ігор Хохлов, Микола Анциферов) офіційно оформлюють на роботу в ПХЗ;
Під час воєнного стану видають накази про відрядження;
Люди виїжджають з України разом із родинами;
Підприємство продовжує нараховувати зарплату за фіктивну роботу.
Вартість контрактів з цими структурами — понад 300 млн грн. Правова кваліфікація — ч. 4 ст. 191 (привласнення майна), ч. 2 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через кордон).
💣 Епізод 4. 120 тисяч мін без вибуху
Після затримання Шимана у 2024 році СБУ офіційно заявила: на фронт потрапило 120 тисяч мінометних снарядів, непридатних до використання.
За контрактом з Агентством оборонних закупівель, ПХЗ мав поставити боєприпаси для ЗСУ. Але замість якісної продукції:
використовували неякісні матеріали;
дефекти — не спрацьовували капсулі, пороховий заряд був нестабільним;
метальні заряди не відповідали стандартам;
військові представники, зокрема Михайло Шкуренко та Юрій Яресько, свідомо підписали документи про відповідність.
Внаслідок експертизи підтверджено: 120 тисяч мін — непридатні для бою. Всім учасникам оголошено підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 ККУ (диверсія в умовах війни).
📉 Епілог
Звинувачення проти Леоніда Шимана не обмежуються одним епізодом чи одним розслідуванням. Це багаторічна система: дерибан через посередників, офшорні схеми, використання держпідприємства як приватного активу.
Павлоградський хімзавод за роки війни мав стати опорою фронту. Натомість він став символом зради, схематозу і цинічної наживи під гаслом «захисту країни».
