Для чого потрібне протистояння "батьки проти учителів"?

Трішки історії незалежної України через призму освіти.

  1. Буремні 90-ті – тяжко всім. Учитель – інтелігенція. Фінансування освіти недостатнє, бо й бюджет порожній. Батьки трішки помагають. 
  2. 2000-ні, оживаємо. Учителі – хороші люди. Бюджет наповнений непогано, але фінансування освіти – недостатнє - батьки непогано допомагають. Освітні програми починають ускладнюватися.

  3. 2010-ті (перша п‘ятирічка). Багато хто піднявся з колін, криза вдарила не по всім. Бюджет наповнений непогано, але фінансування освіти – недостатнє -  батьки допомагають так добре, що освітяни з оточення  Табачника   (неофіційна інсайдерська  інформація) створюють фінансову піраміду. З‘являється термін «Побори в школі ( в освіті)». Перші кримінальні справи проти освітян. (за що учасники навчального процесу можуть бути притягнуті до відповідальності читайте тут). Окремі вчителі умисно не навчають дітей під час уроків, занижують оцінки, підштовхуючи їх до власного репетиторства (така собі завуальована форма вимагання). Освіта дискредитована. Окремі батьки починають спротив. З‘являються громадські організації "Батьки СОС", "Благодійність в законному руслі", "Батьківський контроль" тощо і сторінки в соціальних мережах. 

  4. Постмайданна Україна. Нова криза. Громадські організації разом з масмедіа, новим міністром освіти завдали нищівний удар  по недобудованій "фінансовій піраміді Табачника". Піраміда рухнула. Заборона поборів з МОН була не лише декларативною. Благодійництво  в освіті вмирає, а побори  залишились лише там де правлять  особливі маргінальні елементи. (як з цим боротися читайте тут).  Інклюзивні здобутки в освіті можна завдячувати громадським організаціям "Родина" та ін.  та протекції дружини президента. Наскільки вони позитивні питання сумнівне – проблема з виконанням на обласних та районних рівнях. Бюджет наповнений непогано, але фінансування освіти – недостатнє -  уже звикли, що батьки непогано допомагають. Освітянам доводиться затягувати пояси, шукати заробіток в інших професіях. Як не згадати вчителя року, яка виїхала працювати в Лондон?

Висновки:

Як влада підтримує освіту? Ніяк. Теперішній владі наплювати на освіту. Так є окремі позитивні кроки чи напівкроки, але якщо в цілому – ні.

Навпаки – будь-яке  протистояння, у якому не звинувачують владу, їй вигідно. Вигідно, щоб батьки протистояли учителям, укробляхи протистояли євробляхам, православні між собою, тощо. (Разделяй и властвуй!).
 Владі не вигідно говорити про приховану інфляцію, про збільшення зовнішнього боргу, про зростання комунальних платежів, про мізерну пенсію, про аферу «Ротердам +», про тотальну корупцію, про показову та без результативну боротьбу з корупцією, про небажання закінчити війну, про тіньову економіку, побудовану на цій війні…..

Якщо в результаті виборів до влади не прийде чесний президент,  який не пов‘язаний з олігархатом, боюся, що нашу освіту очікує черговий виток занепаду. Детальніше про сумні перспективи.

 

Дивіться також