Фактчек: Як китайська пропаганда маніпулює темою російської агресії проти України

Аналіз публікації агентства "Сіньхуа" як зразок інформаційної війни Китаю проти США і її паралельної дискредитації України. Стаття позиціонується як "аналітичний огляд" китайського агентства Сіньхуа, але насправді є класичним зразком антиамериканської та антиукраїнської пропаганди, із прихованими геополітичними цілями Китаю.

📉 Що насправді стоїть за текстом "Як українська війна перетворилась на великий бізнес"

Цей текст — інформаційна атака Китаю проти США на тлі загострення геополітичного суперництва між двома наддержавами. Хоча формально мова йде про Україну, головна мішень — американська гегемонія, а головна мета — виправдати агресивну політику Китаю та делегітимізувати підтримку України.

🧠 Ключові ознаки китайської пропаганди:

1. 🧨 Інверсія ролей: агресор зникає з фокуса

  • Росія як безпосередній агресор майже не згадується. Вона виведена за дужки як технічний фон.

  • У фокусі — США як "справжній винуватець війни", що підмінює реальність і перекладає провину на зовнішнього гравця.

2. 🎭 Маніпулятивне зображення України:

  • Україна зображена не як жертва російської агресії, а як об’єкт експлуатації з боку Заходу.

  • Зеленський — маріонетка, яка "зізнається" у вторинності своєї держави.

  • Уся підтримка описується як грабунок під виглядом допомоги, повністю нівелюючи добровільну солідарність сотень країн.

3. 💼 Класична тактика антиамериканізму:

  • США зображуються як циніки, які створили війну для прибутку.

  • Весь військово-промисловий комплекс, Уолл-стріт, енергетика — змальовані демонами війни, що "пожирають" світ заради долара.

  • Це відлуння класичної радянської риторики, адаптоване під сучасні геоекономічні реалії.

4. 🐉 Нівелювання ролі Росії:

  • Кремль виступає лише тінню, без суб’єктності. Його роль у війні або ігнорується, або подається як вторинна, реактивна.

  • Росія постає як корисний ідіот, що допомагає Китаю ідеологічно атакувати США, але сам не має стратегічної ініціативи.

  • Китай тут уже бачить себе старшим партнером і наглядачем за слабшою імперією.

5. 🧬 Технологія "наративного гібриду":

  • Використовуються реальні факти (обсяги військової допомоги, слова американських політиків) — але викривлено і спотворено.

  • На цьому фоні створюється враження правдоподібності, хоча ключова структура — це змова і спекулятивний антиамериканський нарратив.

📌 Головна мета Китаю:

Просунути тезу, що США — головне зло, а не Росія, а підтримка України — лише ширма для імперіалізму.

Через це:

  • Китай делегітимізує міжнародну підтримку України;

  • Виправдовує російську агресію або мінімізує її значення;

  • Готує ідеологічний фундамент для власної агресії (наприклад, проти Тайваню);

  • Формує образ себе як альтернативної сили "миру та порядку", хоча насправді веде паралельну гібридну війну проти Заходу.

Фактчек і розбір маніпуляцій у тексті китайської пропаганди з агентства "Сіньхуа"

Я розбив це по пунктах: теза — маніпуляція — реальність. Це допомагає побачити, як будується брехлива логіка "правдоподібності", притаманна авторам інформаційних атак.

1. 🧨 "США винні в тому, що війна триває"

  • Маніпуляція: "Механізм підтримання конфлікту" створений США через оборонку, Уолл-стріт і сировинні компанії.

  • Реальність:

    • Єдиною стороною, яка може припинити війну завтра, є Росія — достатньо вивести війська.

    • США не розпочинали агресію — вона була одностороннім актом вторгнення Росії в Україну в 2014-му та повномасштабного нападу у 2022-му.

    • Допомога Україні — це реакція на агресію, а не її причина.

2. 💰 "Допомога — це просто гроші для Пентагону"

  • Маніпуляція: Вся допомога "залишається в США", а Україна — лише "полігон".

  • Реальність:

    • Частина оборонної допомоги дійсно виробляється в США, але це зумовлено потребою швидко і масово постачати зброю.

    • Україні постачається сучасне озброєння, яке рятує життя, а не експериментальний хлам.

    • Бойові умови — це не експериментальний полігон, а питання виживання для українців.

3. ⚒️ "США в обмін на допомогу контролюють надра України"

  • Маніпуляція: Угода про корисні копалини — це грабіж під виглядом допомоги.

  • Реальність:

    • Україна, як суверенна держава, сама вирішує, з ким укладати угоди про розробку корисних копалин.

    • Співпраця у сфері критичних мінералів — це частина глобальної декитайської диверсифікації, зокрема через те, що Китай монополізував видобуток рідкоземельних металів.

    • Сам Китай скуповує ресурси по всьому світу, зокрема в Африці та Латинській Америці, часто через корупцію.

4. 📈 "Фінансова вигода США — головна причина війни"

  • Маніпуляція: Уолл-стріт "вивів капітал із світу" через війну.

  • Реальність:

    • Повернення капіталу в США — результат базової довіри до економіки США в умовах нестабільності, а не змова проти України.

    • Капітали тікали не від війни як такої, а від глобального ризику, в якому агресор — саме Росія.

5. 🤡 "Зеленський визнав, що США забирають всю допомогу собі"

  • Маніпуляція: Використано вирване з контексту висловлювання президента Зеленського.

  • Реальність:

    • Зеленський не казав, що допомога — це "грабунок". Він говорив про механіку військових замовлень, пояснюючи американським платникам податків, куди йдуть кошти.

    • Цитата перекручена, а сенс — сфальсифікований.

6. 🐒 "Росія просто фон, справжній агресор — США"

  • Маніпуляція: Весь текст побудовано так, ніби Росії взагалі не існує.

  • Реальність:

    • Війна ведеться російськими військами, з російської території, під командуванням Путіна.

    • США не висаджували десант у Маріуполі, не бомбили Харків, не катували в Бучі.

    • Повне нівелювання ролі РФ — типовий інструмент політичного лицемірства Китаю.

🔥 Висновок:

Стаття "Сіньхуа" — не просто аналітика, а ідеологічна зброя, спрямована на:

  • розкол трансатлантичної єдності,

  • деморалізацію українського спротиву,

  • виправдання реваншизму Росії і глобалізованого авторитаризму Китаю.

Це частина великої інформаційної війни, в якій Пекін хоче одночасно принизити США, підірвати довіру до західних союзів і показати себе як "розумного гравця", що ніколи не бруднить руки напряму, але завжди у виграші.