Інтернет - інструмент прямої демократії безпрецедентних масштабів
Запитайте сьогодні будь-кого: що таке демократія і більшість вам відповість, що це влада народу. Насправді це не так.
Демократія це не влада, не право голосу і не право на владу. Демократія це система управління.
Роками людство використовувало систему демократії яку називають представницькою. Головна її особливість полягала в тому, що наперсточники при владі дозволяли людям вгадати під яким з наперстків куля, і люди вірили, що таким чином вони якось впливають на події. Насправді це звичайно не так. Наперсточники дозволяли громаді обрати серед попередньо обраних олігархічними консорціумами, таким чином залишаючі електорату лише право надати перевагу одній з олігархічних груп.
Таким чином ця система сьогодні цілком не відповідає своїй меті. Посередники - представники яких ніби обирає громада, насправді представляють аж ніяк не її інтереси. Скоріше навіть навпаки, "слуги народу" сьогодні стоять на стражі антинародних інтересів.
З появою інтернету ситуація значно змінилась.
Завдяки Інтернету людство отримало шанс створити новий, по-справжньому дієвий механізм демократії, шанс якого не було будь-коли раніше в історії людства.
В чому це виражається?
Завдяки інтернету люди висловлюють свою думку.
Знову ж таки, я не говорю про журналістику, або громадську журналістику. Журналісти - це фактично також зайві посередники, які на відміну від депутатів були не захисниками прав і свобод народу, а виступали його гласом. Звичайно за задумом, а не в реальності.
Так ось. Інтернет змінив це.
Завдяки йому можливість висловлюватись отримали не тільки спеціально навчені, відібрані та санкціоновані люди, як раніше, а й всі інші!
Інтернет перетворився на інструмент прямої демократії безпрецедентних масштабів.
Він фактично показав, що час представницької демократії минув, довівши, що завдяки цифровим платформам громада може обійтись і без посередників в особі депутатів та більшості чиновників!
Інтернет створив такий феномен як м'яке захоплення влади, як безкровне та беззбройне повстання громадськості.
Ось тільки і тут є проблеми.
Громадськість не є монолітним механізмом, або центром прийняття рішень, на відміну від олігархії.
Через таку неготовність громади формулювати та відстоювати свої рішення, у нас вже сформувались два абсолютно нових джерела влади:
- дуже схвильований цифровий натовп;
- дуже монолітна цифрова олігархія.
Суть політики найближчого майбутнього полягатиме в боротьбі між старими інститутами представницької демократії і цими двома новими джерелами влади, які сьогодні зародились та накопичують свій соціальний і фінансовий капітал в Інтернеті.
