Коли ЄРДР стає тиском: справа Головачова
19 лютого 2025 року "Громадське" опублікувало розслідування про майно голови Київського апеляційного суду Ярослава Головачова. Шість квартир, п'ять паркомісць, п'ятнадцять земельних ділянок, два будинки. Загальна вартість - близько трьох мільйонів доларів. Задекларовані доходи родини за 2020-2023 роки - 5,6-5,8 млн грн на рік.
24 лютого Центр протидії корупції надіслав матеріали до НАБУ із зазначенням ознак легалізації доходів (стаття 209 КК) та незаконного збагачення (стаття 368-5 КК). Бюро відповіло: недостатньо відомостей. ЦПК подав скаргу до ВАКС. 18 березня 2025 року слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги.
Рішення ВАКС у справі №991/1944/25 створює новий прецедент: саме внесення відомостей до ЄРДР може бути формою тиску на службову особу. Розберемо, як працює ця правова конструкція.
Перша проблема: від заявника вимагають роботу детектива
Слідчий суддя зазначив, що дані ЦПК базуються на інформації з сайту OLX та журналістського розслідування на YouTube, а не на "автентичних юридичних документах, які засвідчують юридичні факти права власності з достовірною вартістю майна".
Стаття 214 КПК встановлює: слідчий зобов'язаний внести відомості до ЄРДР невідкладно після отримання заяви, яка містить обставини, що МОЖУТЬ свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Не доказують. Не підтверджують беззаперечно. А можуть свідчити.
Щоб отримати "автентичні юридичні документи" про вартість чужої нерухомості, потрібні процесуальні повноваження. Запити до реєстрів, витребування документів, проведення оцінки. Громадська організація таких повноважень не має. Детектив після внесення до ЄРДР - має.
Суддя фактично вимагає від заявника виконати функції органу досудового розслідування до початку розслідування. Це логічна пастка: щоб почати розслідування, треба надати докази, які можна отримати тільки під час розслідування.
Друга проблема: відмивання без злочину неможливе
У рішенні сказано: "Факт одержання майна злочинним шляхом - це кримінальне правопорушення, яке може бути констатовано тільки судом, і тільки в обвинувальному вироку суду".
Це означає: щоб розслідувати легалізацію доходів за статтею 209 КК, спочатку потрібен обвинувальний вирок за те кримінальне правопорушення, внаслідок якого ці доходи отримані. Хабар, зловживання, розтрата - будь-що. Спочатку вирок за основний злочин, потім розслідування відмивання.
На практиці це означає: поки розслідують хабарництво - не можна розслідувати відмивання. Поки судять за хабар - активи розпорошуються. Якщо виправдали за хабар - автоматично зникає підстава для відмивання. Систему заблоковано на роки.
Міжнародні стандарти та практика Верховного Суду виходять з іншого: для внесення відомостей до ЄРДР достатньо даних, які вказують на злочинне походження майна. Обвинувальний вирок потрібен для доведення вини у суді, а не для початку розслідування.
ВАКС застосував максимально консервативний підхід, який робить статтю 209 КК практично недієздатною.
Третя проблема: математика, яку ніхто не перевіряв
НАБУ надало Excel-таблицю, згідно з якою перевищення офіційних доходів над витратами за 2020-2025 роки становить 87,6 млн грн. Суддя прийняв це як спростування підозр у незаконному збагаченні.
Але математика не сходиться. Згідно з публічними деклараціями, сукупний дохід родини у 2020 році - 5,6 млн грн, у 2023 році - 5,8 млн грн. Навіть якщо припустити по 5,5 млн грн щороку протягом п'яти років, загальна сума становить близько 30 млн грн. Вартість майна - понад $3 млн, що за будь-яким курсом є десятками мільйонів гривень.
Якщо після купівлі всього майна залишилося 87,6 млн грн профіциту, загальні доходи мали становити щонайменше 150-180 млн грн. При задекларованих 30 млн грн за п'ять років. Звідки різниця у понад 100 млн грн?
Можливо, НАБУ рахувало доходи родичів за весь період їхнього життя. Можливо, враховувало якісь джерела, не відображені в публічних деклараціях. Можливо, застосувало особливу методологію. Жодних пояснень у рішенні немає. Є тільки посилання на таблицю, яку ніхто, окрім детектива і судді, не бачив.
Журналістське розслідування з розрахунками на основі ринкових цін - це "припущення". Аналітична довідка НАБУ з незрозумілою математикою - це "ретельний аналіз".
Четверта проблема: аналітика замість процесу
КПК України не передбачає стадії "аналітичного вивчення заяви перед внесенням до ЄРДР". Стаття 214 КПК чітка: після отримання заяви слідчий ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ невідкладно, але не пізніше 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру. Потім розпочати розслідування. У процесі розслідування - перевіряти обставини, збирати докази, допитувати свідків.
НАБУ фактично створило позапроцесуальну процедуру "попередньої перевірки". Детектив проводить аналіз, складає довідку, робить висновок про відсутність ознак злочину - і відмовляє у внесенні до ЄРДР. Суддя це легітимізував, назвавши "ретельним аналізом джерел статків".
Але аналітична довідка - це внутрішній документ НАБУ, який не передбачений КПК як процесуальне рішення. За законом можливі два варіанти: внесення відомостей до ЄРДР або мотивована постанова про відмову у відкритті провадження, яку можна оскаржити. НАБУ обрало третій варіант - лист із поясненням, що "не встановлено достатніх відомостей". Це не процесуальне рішення. Це адміністративна відписка.
Доктрина тиску: нова правова реальність
Ключове формулювання рішення: "Ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї".
Саме внесення до ЄРДР - форма тиску. Не обшуки, не арешт, не прослуховування. А реєстрація інформації про можливий злочин у електронній базі даних.
Це абсолютно новий стандарт для української правової системи. Раніше внесення до ЄРДР розглядалося як технічна процедура фіксації інформації. Тепер це - обмеження прав особи, яке потребує особливого обґрунтування.
У теорії це правильна позиція. Безпідставні провадження дійсно порушують права людини. Репутаційні втрати від самого факту підозри можуть бути незворотними. Кримінальний процес не повинен використовуватися як інструмент тиску.
Проблема в іншому. Чому цей стандарт спрацював саме для голови апеляційного суду з нерухомістю на три мільйони доларів?
Паралельна реальність
Антикорупційна система працює у двох режимах. Перший - для високопосадовців судової гілки влади. Внесення до ЄРДР - тиск. Потрібні "автентичні юридичні документи". Журналістське розслідування - не доказ. Аналітична довідка НАБУ - достатня підстава для відмови. Саме ініціювання розслідування може порушити права особи.
Другий режим - для всіх інших. Внесення до ЄРДР - технічна процедура. Достатньо даних, що об'єктивно зв'язують особу з можливим правопорушенням. Стандарт для підозри нижчий ніж для обвинувачення. Подальше розслідування або спростує, або підтвердить версію. Якщо людина невинна - суд виправдає.
У деяких справах НАБУ повідомляє про підозру навіть особам, які формально не є службовими, додаючи конструкцію про "ознаки службової особи". Суди це благословляють. У справі Головачова НАБУ відмовляється вносити відомості до ЄРДР, а суд визнає, що саме внесення було б формою тиску.
Обидва підходи юридично обґрунтовані. Правові норми достатньо гнучкі для різних інтерпретацій. Питання тільки одне: за яким критерієм обирається інтерпретація?
Висновок
Справа Головачова - це не про незаконне збагачення. Це про те, як правові інструменти застосовуються селективно під гаслом захисту прав людини.
НАБУ і ВАКС провели ЦПК по всіх правилах процесуального права. Жодного формального порушення. Технічно бездоганна робота. Саме в цій бездоганності - проблема.
Коли від заявника вимагають докази, які можна отримати тільки під час розслідування. Коли для початку розслідування відмивання потрібен обвинувальний вирок за предикатний злочин. Коли математика з Excel-таблиці приймається без перевірки. Коли позапроцесуальна "аналітика" замінює процесуальні рішення. Коли внесення до ЄРДР раптом стає тиском - це не захист верховенства права. Це захист конкретної особи під виглядом захисту права.
Рішення у справі Головачова набуло законної сили 25 березня 2025 року. ЄРДР не внесений. Провадження не розпочате. Антикорупційні органи виконали свою функцію. Питання тільки одне: яку саме?
