Конфіскований у Саввіді завод "Пентопак" належить фонду, серед колишніх бенефіціарів якого значиться кіпрський меценат Микола Сушко
Микола Сергійович Сушко народився у травні 1983 року в селі Сушки Козельщинської громади на Полтавщині, а живе нині на Кіпрі. Себе він подає як трейдера, який заробив статки на американських біржах і тепер займається великою філантропією. Сам Сушко називає себе наймасштабнішим приватним донором нової хвилі, "українським Соросом". Проте його біографію, схоже, пишуть інші люди, і пишуть із неабиякою фантазією. Перевірка реєстрів, медіа та вікі-джерел показала три речі, які меценат найменше хотів би побачити в одному тексті. Вікіпедія приписує йому державні посади, яких він ніколи не обіймав. Інвестфонд "Стерлінг", що входив до його фінансового кластера, згодом став власником заводу "Пентопак", який Вищий антикорупційний суд конфіскував у родини російського олігарха Івана Саввіді. Справжній бізнес Сушка розкиданий між Кіпром, Дубаєм, Лондоном і Києвом, і з відкритих даних не видно, звідки в ньому беруться гроші.
Найслабше місце легенди становить вигадана біографія. Англомовна стаття Mykola Sushko у Вікіпедії з'явилася орієнтовно у вересні 2026 року, і на неї не посилається жодна інша стаття. У ній стверджується, що Сушко очолював Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у 2015-2017 роках і був послом України на Кіпрі у 2020-2022 роках. Обидва твердження неправдиві. НКЦПФР у 2015-2021 роках очолював Тимур Хромаєв, а послом на Кіпрі у 2020-2025 роках був Руслан Німчинський. Іронія в тому, що справжній посол Німчинський особисто прийшов на презентацію кіпрського девелоперського проєкту Сушка Smartland. Тобто людина, чию посаду вікі-стаття віддала Сушкові, стояла з ним на одному заході.
Україномовна стаття "Сушко Микола Сергійович" теж з'явилася у вересні 2026 року і досі не пройшла рецензування. Розбіжності в легенді на цьому не закінчуються. Англомовна Вікіпедія пише, що Сушко закінчив Київський університет імені Шевченка, тоді як у його власному профілі в LinkedIn значиться зовсім інший виш. Один із кіпрських порталів нерухомості взагалі помилково назвав його керуючим директором Oppenheim Architects, тобто американського архітектурного бюро, яке лише проєктує Smartland. Хто саме створив чи редагував вікі-статті, встановити не вдалося, і стверджувати, що їх замовив сам Сушко, підстав немає. Коректно можна сказати інше. У статтях про нього з'явилися неправдиві відомості про державні посади, і ці статті збігаються в часі з кампанією позитивних публікацій про мецената.
Документально підтверджена частина біографії значно скромніша за легенду. У британському реєстрі Companies House зазначено місяць і рік народження Сушка, травень 1983-го. За профілем у LinkedIn він закінчив КНЕУ за спеціальністю "економічна кібернетика" у 2006 році, має MBA IBI та President's MBA у Києво-Могилянській бізнес-школі (2014-2016), також згадано навчання в London Business School і польській Kozminski. В інтерв'ю для спільноти випускників KMBS він розповідає про перехід від бізнесу "як набору показників" до "впливу на суспільство".
Про сам бізнес Сушко говорить дуже обережно. У розмові для Премії імені Гонгадзе, патроном якої він є, свою діяльність він описує розмито: "фінансова аналітика", близько 15 років досвіду, а мета полягає в тому, щоб допомагати молоді ставати фінансово незалежною. Жодної компанії він не називає і не пояснює, з чого саме склалися його статки. У квітні 2026 року ділова преса представила його як "загадкового бізнесмена, що заробив, за його словами, статки на біржах США". Фото до того матеріалу надала пресслужба самого Сушка. Отже, загадковим бізнесмен залишився навіть після власного інтерв'ю.
Дружина мецената Анна Сушко заснувала кіпрську ініціативу для українців Obiimy Cyprus. Разом подружжя веде сімейну ініціативу Sushko Philanthropy, яка цього літа, наприклад, профінансувала скульптуру київського хроніста XVIII століття в Ларнаці. За даними Фундації Множина, яку Сушки заснували у листопаді 2025 року, у подружжя четверо дітей. В Єдиному державному реєстрі Сушко записаний як громадянин України з адресою в Ларнаці на Кіпрі.
Значно серйозніші питання виникають, коли від біографії перейти до грошей. ПрАТ "Пентопак" стоїть у Борисполі на вулиці Броварській, 5, і виробляє упаковку для м'ясної промисловості. За Саввіді завод належав кіпрській Kosteram Holdings Ltd, а кінцевою бенефіціаркою була його дружина Кіріякі Саввіді. Сам Саввіді є російсько-грецьким олігархом, багаторічним депутатом Держдуми від "Єдиної Росії", власником порту в Салоніках і футбольного клубу ПАОК. У лютому 2024 року Вищий антикорупційний суд конфіскував актив у дохід держави. Перший аукціон зі стартовою ціною 203,7 млн грн не відбувся через відсутність учасників. На повторному аукціоні 9-10 червня 2024 року завод продали за 103,1 млн грн, тобто вдвічі дешевше. Єдиним учасником і переможцем стало ТОВ "Лонікос", зареєстроване на київській адресі масової реєстрації. Його бенефіціаркою тоді була Лариса Ашкіназі з Дніпра.
Нині "Пентопак" на 100% належить АТ "ЗНВКІФ "Стерлінг"" (код 44389319), а кінцевою бенефіціаркою з часткою 100% зазначено Лілію Михайлівну Пєнову з Дніпра. Завод працює, і на ньому зайнято 184 людини. Його виручка у 2024 році становила 210,6 млн грн, тобто за один рік завод мав виручки вдвічі більше, ніж за нього заплатили на аукціоні. У Печерському суді Києва є кримінальні провадження, пов'язані з компанією, під номерами 757/61314/24, 757/16915/25 і 757/19133/25.
Фонд "Стерлінг" зареєстрували 26 травня 2021 року зі статутним капіталом 130 млн грн. Серед вилучених із реєстру бенефіціарів фонду значаться Андрій Журжій, колишній нардеп від "Самопомочі" і засновник Inzhur, і Микола Сушко. Пєнову додали пізніше. Першим засновником фонду була компанія з управління активами "Інвестиційні партнери", пов'язана з Журжієм. Фондом у різний час керували Даховник, Сізоненко, Єгор Савченко і Дробітько. Адреси фонду теж мандрували. Спочатку це була Велика Житомирська, потім Амосова, згодом Жилянська, 68, далі Феодосійський провулок, 12, офіс 121А. Зрештою фонд переїхав на Броварську, 5 у Борисполі, тобто на адресу самого заводу. У 2021 році великим акціонером фонду з часткою 5,76% була кіпрська SM Seven Green Holding Ltd. Ця компанія зареєстрована в Ларнаці за адресою Linda Court і входить до групи Сушка.
Деякі медіа писали, що "Стерлінг" заснував "Пентопак" ще за Саввіді, але документи цього не підтверджують. Справжній ланцюжок складніший. Перевірка показала, що "Стерлінг" був частиною кластера фондів Сушка, а не випадковим сусідом. Разом із фондами "Ліра" і "Діона" він входив до засновників ТОВ "СМ Прогрес Девелопмент" (44253799). Це київська девелоперська компанія, яка нині на 100% належить кіпрській SM Seven Green Development Ltd, а її кінцевим бенефіціаром є Сушко. Фонд "Ліра" (43589133) сидить у тому самому офісі на Феодосійському провулку, 12, 121А, має того самого керівника Єгора Савченка і того самого бенефіціара Сушка. Фонд "Діона" обслуговує компанія з управління активами "Універ" з адресою на Жилянській, 68, де свого часу був зареєстрований і "Стерлінг".
Отже, фонд, у якому Сушко числився кінцевим бенефіціаром і який інвестував у його девелоперську компанію, згодом опинився в руках Лілії Пєнової. Через цей фонд вона тепер володіє конфіскованим заводом Саввіді. У грудні 2024 року "Стерлінг" також заснував ТОВ "Пентопак Україна" (45759853) на адресі заводу. Сушко досі публічно не відповів на головне питання, коли саме його виключили з бенефіціарів "Стерлінга". Пєнова придбала завод у червні 2024 року, а структуру власності "Пентопака" через "Стерлінг" у реєстрі датовано 27 листопада 2024 року. Якщо Сушко залишався бенефіціаром фонду в момент, коли той ставав власником конфіскованого російського активу, це вже не біографічна деталь.
"Стерлінг" не єдиний фонд, де ім'я Сушка значиться серед вилучених бенефіціарів. АТ "ЗНВКІФ "Сіті інвест девелопмент"" (43296009) має у тому ж статусі ще трьох людей. Це Тарас Козак, власник компанії з управління активами "Універ Менеджмент", якій належить 41,49% фонду, а також Михайло Корж і Андрій Попов. Нині кінцевим бенефіціаром і керівником фонду є Дмитро Стрижов. Важливіше інше. У даних про великі пакети акцій за 2020-2021 роки власником 41,48% цього фонду значиться кіпрська SM Seven Green Holding Ltd, тобто холдинг Сушка.
У 2024 році активи "Сіті інвест девелопмент" упали з 87,4 млн до 2,2 млн грн, а збиток склав 85,2 млн грн. Тобто за один рік фонд втратив майже всі свої активи. За фондом числяться кримінальна справа 461/8653/24 у Галицькому суді Львова та господарська справа 914/1683/23, їхній зміст поки не перевірено. Нинішній бенефіціар Дмитро Стрижов заснував охоронний холдинг "Шериф". У 2015-2019 роках він був депутатом Київради від "Самопомочі" і достроково склав мандат 18 грудня 2019 року. Медіа писали про провадження Офісу генпрокурора, Бюро економічної безпеки і поліції щодо можливих збитків під час охорони об'єктів ДП "Ліси України" за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу. Згадували і стару справу щодо "Київтеплоенерго", закриту у 2022 році за строком давності. Сам "Шериф" стверджує, що став жертвою безпідставних справ, і заявляє, що виграв вісім із них. Цікаво, що "Самопоміч" тут з'являється вдруге, бо з цієї ж партії походить і Журжій.
Основним своїм бізнесом Сушко називає трейдинг. Йому належить компанія SFORS. Це проп-трейдинг, тобто торгівля американськими акціями за кошти самої компанії з упором на премаркет. SFORS заявляє про понад 600 працівників і оборот до $2 млрд на день, але незалежних підтверджень цих цифр немає. Кіпрська юрособа SFORS називається SM Seven Green Trading Ltd, її директорка Dana Abeltina.
Регульованим елементом групи є Statok Ltd (HE 368152), яка до того називалася SMSG Limited і працює з 2017 року. Компанія має ліцензію кіпрського регулятора CySEC 403/21 і працює на ринках ЄС, ОАЕ та України. Серед її директорів значаться Микола Сушко, Сергій Матвійчук, Роман Білич і кіпріоти Андреас Ксенофонтос та Гавриїл Стиллас. Саме ця ліцензія робить Сушка вразливим. CySEC оцінює ділову репутацію керівників за принципом fit and proper, тобто перевіряє, чи гідні вони керувати фінансовою компанією. Будь-яка доведена близькість до санкційних або конфіскованих російських активів становить для такої ліцензії регуляторний ризик.
На Кіпрі також діють SM Seven Green Holding і SM Seven Green Development у Ларнаці, Smartercorp Ltd і Pine Software. У Дубаї група має Equistream Trading DMCC, а у фінансовому центрі DIFC компанію ST Solutions Ltd. У Британії, за даними Companies House, Сушкові належать три компанії. 2055 LTD зареєстрована у 2024 році і працює в освіті. GRAINITY LTD, колишня AGRO CHAIN LTD, займається оптовою торгівлею зерном з 2025 року, і Сушко має в ній частку понад 75%. Туристичне агентство SUSHKO LTD ліквідували в березні 2025 року. Зернова компанія в біографії біржового трейдера залишається окремим питанням без відповіді.
Девелопмент на Кіпрі представлений проєктом Smartland у Пілі біля Ларнаки, де мають постати 36 вілл вартістю €50 млн. Проєкт презентували за участі міністра внутрішніх справ Кіпру Константиноса Іоанну та посла Німчинського. Піла є змішаним греко-турецьким селом у буферній зоні ООН, тож питання про правовий статус землі та дозволів на будівництво залишається відкритим.
В Україні реєстри показують розгалужену мережу "СМ"-компаній. Сушка зазначено бенефіціаром благодійної організації "Смарт Імпакт", АТ "Ліра" і ТОВ "СМ Капітал", яке перебуває в стадії припинення. До того ж списку входять девелоперські "СМ Тім Ресорт Девелопмент", "СМ Простір", "СМ Вест Девелопмент", "СМ Прогрес Девелопмент" і "Зеніт Девелопмент". Ще є "Проф Інсайт", "Сковорода Капітал", "Козпромікс", "Мітінг Хаб" і Фундація Множина. Через "СМ Простір" група пов'язана з обслуговуючим кооперативом "Липинського 36". "Ліра" володіє 10% ТОВ "Пром.Кепітал" в Івано-Франківську, а решта 90% належить ТОВ "Промприлад.Холдинг", оператору імпакт-проєкту реновації заводу "Промприлад".
Активи "Ліри" стрибають, як кардіограма. У 2023 році вони становили 134,1 млн грн, у 2024-му впали до 10,1 млн, а у 2025-му знову виросли до 114,5 млн грн. Звідки беруться ці гроші і куди вони йдуть, з відкритих даних не видно. Так само не видно, коли саме Сушко вийшов зі "Стерлінга", чому трейдер торгує зерном і хто призначив його в Вікіпедії головою НКЦПФР. Поки меценат не відповів на ці питання, його біографію й надалі писатимуть інші.
