Максим Кріппа, бренд “Вулкан” і медіаринок: що відомо з відкритих джерел про покупки ЗМІ та можливі зв’язки

Нові покупки у медіа

У 2023–2024 роках на українському медіаринку відбулася серія угод, які залишилися майже непоміченими для широкої публіки, але викликали інтерес у професійного середовища.
Мешканка міста Дніпро Тетяна Снопко стала новою власницею низки українських ЗМІ.

• У січні 2023 року вона зареєструвала ТОВ «Комунікаційний хаб “Економіка”» та ТОВ «Медіаманія», до яких входять бізнес-портал Delo.ua, жіночий портал WoMo.ua, маркетингове видання MMR.ua та друкований журнал «ТОП-100».

• У липні того ж року Снопко через ТОВ «Хаб Главком» придбала ТОВ «Українські медійні системи», що володіє виданням Главком.

• 31 серпня 2023 року з’явилося ще одне підприємство — ТОВ «Медіа Хаб Юкрейн» зі статутним капіталом у 3 млн грн, де вона вказана єдиним бенефіціаром.

За оцінками учасників ринку (Forbes, профільні ЗМІ), загальна вартість цих активів могла коливатися від 3 до 4 млн доларів США.

Окремо у травні 2024 року Снопко зареєструвала на себе торгову марку «Всевидящее ОКО» — назву відомого телеграм-каналу з понад 1 млн підписників, який, за спостереженнями експертів медіаринку, часто поширював суперечливий контент, включно з матеріалами, що виглядали як інформаційно-психологічні операції. Вартість такої угоди ринок оцінює щонайменше в 1 млн доларів.

Фінансовий дисбаланс

Ці покупки виглядають нетиповими для людини з таким бекграундом.
Згідно з відкритими даними (YouControl, податкові декларації):

• у власності Снопко до 2022 року була лише двокімнатна квартира у Дніпрі (42 м²) та автомобіль BMW X3 (2017 року випуску);

• її офіційні доходи як співробітниці компанії Noosphere Ventures (де вона працювала PR-директоркою) у 2018–2021 рр. становили від 6300 до 13 500 грн на місяць;

• додатково як ФОП вона отримувала від 900 тис. до 1,1 млн грн на рік від співпраці з компаніями «ТТ Медіа», «Пеймент Ворк» та «ПМ Плюс Медіа»;

• сумарно за чотири роки — близько 4 млн грн (≈150 тис. доларів за тодішнім курсом).

Ця сума не пояснює походження кількамільйонних інвестицій у медіа, особливо з урахуванням статутних капіталів нових компаній на понад 13 млн грн.

На пряме питання Forbes про джерело фінансування покупок Снопко відповісти відмовилася. У коментарі вона пояснила лише, що розглядає ЗМІ «як digital-актив», а не як класичний бізнес, але деталей не надала.

Версія про Максима Кріппу

У професійному середовищі українських медіа з самого початку виникло питання: чи є Тетяна Снопко самостійною інвесторкою, чи вона лише номінальна власниця.

Джерела в редакції Главкома (про це писали Forbes та інші профільні видання) стверджують, що Снопко може бути лише «призначеною особою», а реальним покупцем ЗМІ називають підприємця Максима Кріппу.

Чому виникла ця версія

1. Зв’язок через Noosphere Ventures.
   До 2022 року Снопко працювала директоркою з комунікацій у компанії Noosphere Ventures бізнесмена Максима Полякова. З цією ж компанією співпрацював Кріппа.

2. PR-активність.
   За інформацією Forbes, саме Тетяна Снопко спілкувалася з журналістами від імені Кріппи, коли видання готувало матеріал про нього. На пряме запитання про характер відносин вона відповіла, що вони «просто знайомі», але визнавала консультаційний формат співпраці.

3. Спільний бізнес у минулому.
   Ряд інтернет-ресурсів (а також матеріали судових справ, зокрема у 2013 році) згадують Кріппу та Полякова як партнерів у сфері онлайн-гемблінгу й дейтингу. Вони фігурували у бізнесі з російськими партнерами Сергієм Токарєвим та Рустамом Гільфановим.
    

Таким чином, у медіасередовищі закріпилася версія, що Кріппа є фактичним бенефіціаром угод, а Снопко виконує роль публічної особи. Офіційного підтвердження цього наразі немає, однак непрямі факти (зв’язки з Поляковим, PR-супровід, схожі бізнес-інтереси) дозволяють експертам робити такі припущення.

«Вулкан» та кримінальні провадження

Початок історії

У 2010-х роках ім’я Максима Кріппи з’являлося у зв’язку з розвитком онлайн-казино під брендом «Вулкан». За даними низки інтернет-ресурсів і матеріалів судових справ, Кріппа та Максим Поляков разом вели бізнес у сфері гемблінгу й онлайн-знайомств, де також були задіяні російські підприємці Сергій Токарєв та Рустам Гільфанов.

Провадження СБУ

У 2016 році Головне слідче управління СБУ відкрило кримінальне провадження № 22015000000000379 за ч. 1 ст. 203-2 ККУ («незаконна діяльність у сфері азартних ігор») та ч. 2 ст. 258-5 ККУ («фінансування тероризму»).
У документах слідства зазначалося, що всупереч забороні на гральний бізнес в Україні діяли онлайн-майданчики під брендом «Вулкан» (сайти www.vulkan-champion.co, www.casino-club-online.com, www.casino-velcam.com тощо).

• У матеріалах фігурував Максим Поляков як фактичний організатор.

• Максим Кріппа, за даними СБУ, очолював IT-компанію CloneFish, яка розробляла ігри для казино та адмініструвала сайти.

У 2014 році CloneFish увійшла до складу іншої компанії Кріппи — EvoPlay, яка працює на ринку і сьогодні.

Важливо: подальша доля провадження невідома. У відкритих реєстрах відсутні нові документи щодо цієї справи, тому не можна стверджувати, що обвинувачення доведені чи що було винесено вирок.

Схеми легалізації

У документах справи також згадувалися:

• ГО «Асоціація Ноосфера»,

• ТОВ «Аврора Технолоджиз»,

через які, за версією слідства, проходили кошти від онлайн-казино. Частину з них перераховували на рахунки інших компаній, з ознаками фіктивності.

У низці ухвал Шевченківського райсуду Києва від 2017 року йшлося про те, що частина грошей згодом потрапляла на рахунки, пов’язані з фінансуванням «ДНР» і «ЛНР».

Це твердження — цитата з ухвал суду. Чим завершилася справа і чи були підтверджені ці підозри, встановити неможливо.

Торгова марка «Вулкан»

Окремі документи Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) у справах 2015 та 2021 років містять інформацію, що права на бренд «Вулкан» належали кіпрській компанії Dareos Ltd, яка діяла від імені російської групи Ritzio International.
У скарзі 2015 року українська компанія EvoPlay LLC (пов’язана з Кріппою) вказувала, що отримала від Ritzio ексклюзивні права на використання торгової марки «Вулкан».

Таким чином, документи WIPO підтверджують зв’язок між EvoPlay і російською групою Ritzio — однією з ключових структур, що створили бренд «Вулкан».

Російське коріння «Вулкану» та роль Олега Бойка

Ritzio і бренд «Вулкан»

За даними матеріалів WIPO та відкритих джерел, створення бренду «Вулкан» пов’язане з російським холдингом Ritzio International Group, який почав працювати у сфері азартних ігор у 1990-х роках.

• У Росії Ritzio керувала мережею залів гральних автоматів, які після заборони азартних ігор у 2009 році продовжили роботу під вивісками у країнах Східної Європи.

• Станом на середину 2010-х Ritzio мала сотні залів у Німеччині, Італії та інших країнах, а також низку онлайн-ресурсів (vulkanvegas.com, vulkanvegas-online.com).

Олег Бойко

Кінцевим власником Ritzio є російський бізнесмен Олег Бойко.

• Він також відомий як власник інвестиційного холдингу Finstar та мережі «Рів Гош».

• В Україні Бойко контролював приватну лотерею «Патріот» (через кіпрську компанію Cehriba Investments Limited).

У 2016 році ПрАТ «Патріот» було включено до санкційного списку РНБО «у зв’язку з причетністю до російських бізнесменів та можливим фінансуванням російської армії». У повідомленнях ЗМІ (наприклад, «Наші гроші», серпень 2014 р.) зазначалося, що лотерея в Росії під брендом «Победа» спрямовувала доходи на підтримку армії РФ.

Обшуки в EvoPlay

У 2015 році в Києві силові структури проводили обшуки в офісі компанії EvoPlay, пов’язаної з Максимом Кріппою. Як повідомляли тодішні українські медіа, слідство перевіряло, чи могла компанія працювати в інтересах структур, афілійованих з Олегом Бойком. Було вилучено сервери, обладнання та документацію.

Офіційного підтвердження провини чи вироку за цими обставинами немає. Проте у відкритих матеріалах наголошувалося, що EvoPlay мала договір із Ritzio щодо використання бренду «Вулкан».

Сучасний бізнес Кріппи: NAVI, GGBet, Maincast та готель «Дніпро»

Вхід у кіберспорт

У липні 2022 року Максим Кріппа став власником кіберспортивного клубу Natus Vincere (NAVI). Це одна з найвідоміших команд у світі кіберспорту, яка за 12 років виграла понад $18 млн призових.
Попереднім власником NAVI був Олександр Кохановський, відомий бізнесмен у сфері e-sports. Його ім’я пов’язували з російським холдингом USM Алішера Усманова (через компанію ESForce, що у 2015–2018 роках отримала $100 млн інвестицій).

У складі NAVI після зміни власника залишилися гравці з РФ, що викликало критику частини української аудиторії. Клуб, однак, продовжив міжнародну діяльність і участь у чемпіонатах.

GGBet

Ще одним важливим напрямком бізнесу Кріппи є букмекерська компанія GGBet.

• За даними кіпрського реєстру, права на торгову марку належать Brivio Ltd, яка також керує сайтом vulkanvegas.com.

• Історично GGBet позиціонувався як підрозділ грального бренду «Вулкан».

У березні 2023 року РНБО України запровадило санкції проти російських операторів, пов’язаних із GGBet (ТОВ «Бет.ру», Bevita Holding Limited). Попри це, у серпні 2023 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) видала ліцензію ТОВ «Ггбет» на роботу в Україні.

ЗМІ та експерти відзначали, що це створює неоднозначну ситуацію: з одного боку — санкції проти російських структур, з іншого — ліцензія для української компанії, афілійованої з тим самим брендом.

Maincast

У 2020-х Кріппа заснував студію кіберспортивних трансляцій Maincast. Її співзасновником став коментатор Віталій Волочай, який публічно підтверджував, що компанія контролює 90–95% прав на трансляцію турнірів українською мовою.
Угоди Maincast з ESL, одним із найбільших організаторів e-sports, оцінювалися у $2,5 млн на рік.
Експерти кіберспортивного ринку відзначають, що Maincast, NAVI та GGBet утворюють цілісну екосистему: клуб грає, студія транслює, букмекер заробляє на ставках.

Готель «Дніпро»

Ще однією резонансною угодою стала купівля у 2020 році готелю «Дніпро» в центрі Києва.
Переможцем аукціону стало ТОВ «Смартленд», зареєстроване у Броварах у будівлі, пов’язаній з бізнес-структурами Кріппи.
Формальним представником виступав Кохановський, але в експертному середовищі поширена версія, що Кріппа був одним з ключових інвесторів.

Згодом у 2021 році «Смартленд» подало заявку на відкриття казино в приміщеннях готелю. Це викликало питання щодо можливого переформатування проекту з кіберспортивного центру у класичний гральний бізнес.

Міжнародні угоди: Чехія, корпоративні структури та нерухомість у Празі

Корпоративні придбання у 2022 році

За даними чеських реєстрів, у квітні 2022 року структури, пов’язані з Максимом Кріппою, здійснили кілька угод у Чехії:

• придбано компанію Arponi Solution, яку перейменовано на GSC Game World Czech; з 7 квітня 2022 року кінцевим бенефіціаром вказано Максима Кріппу;

• 14 квітня 2022 року викуплено Venroha Project і перейменовано на Natus Vincere CZ (створення чеського підрозділу кіберспортивного бренду NAVI).

Ці кроки збіглися в часі з експортом елементів кіберспортивної екосистеми (клуб/медіавиробництво/ставки) на зарубіжні ринки та, ймовірно, мали на меті операційну присутність у ЄС. Формально про джерела фінансування угод публічних заяв не робилося.

Придбання вілли у Празі

У липні 2022 року, за даними чеських реєстрів та публікацій місцевих ЗМІ, Максим Кріппа спільно з Максимом Хайтуловим стали бенефіціарами торгової компанії RTR Co, на яку оформлено елітну віллу в районі Прага-Троя (адреса: K Bohnicím 776/1A, Praha-Troja).

• Продавцем частки в компанії, за повідомленнями медіа, виступав російський бізнесмен Мігрідат Пірназар, пов’язаний із підприємством «Невський завод “Електрощит”» у Санкт-Петербурзі.

• Вартість угоди офіційно не розкривалася. Місцеві видання (зокрема CT24) висвітлювали факт зміни бенефіціара; підтвердженням слугували корпоративні записи.

Контекст і часові збіги

Напередодні цих угод Тетяна Снопко (яка згодом стала публічною власницею низки українських медіа) перебувала у Чехії. Уже наприкінці 2022 року вона повернулася до України та розпочала активні покупки медіаактивів і реєстрацію компаній зі значними статутними капіталами. Це часовий збіг, який фігурує у версіях учасників ринку; прямих офіційних підтверджень про взаємозв’язок цих подій на момент підготовки матеріалу немає.

Можливі мотиви: політика, репутація, бізнес-синергія (версії)

1) Політичний трек.
За відкритими публікаціями, Максим Кріппа мав досвід політичної активності (спроба балотування на місцевих виборах; робота помічником нардепів минулих скликань). На цьому тлі володіння або фактичний контроль над ЗМІ може розглядатися як інструмент впливу на порядок денний перед можливим поверненням у політику. Це — версія, а не встановлений факт.

2) Репутаційний менеджмент.
Видання з пулу куплених активів регулярно висвітлюють благодійні ініціативи та проєкти, пов’язані з Кріппою (зокрема, згадки про фонд, кіберспортивний клуб, медіастудію). Таке висвітлення може формувати позитивний інформаційний фон для бізнес-екосистеми та особистого бренду. Це — редакційне припущення на основі контент-аналізу публікацій.

3) Бізнес-синергія з e-sports та беттінгом.
Екосистема NAVI → Maincast → GGBet потенційно виграє від додаткового трафіку з медіа (огляди турнірів, інтеграції, партнерські матеріали). У такій моделі ЗМІ стають маркетинговими майданчиками для суміжних сервісів. Наголошуємо: це аналітична модель, а не твердження про порушення.

4) Регуляторний контекст.
Сегмент азартних ігор в Україні високоризиковий та регулюється КРАІЛ. Наявність медіа-ресурсу у великих гравців може створювати сприйняття конфлікту інтересів під час публічних дискусій про ліцензії й правила ринку. Це ризик сприйняття, а не факт зловживання.

Підсумки та відкриті питання (для держорганів і самих фігурантів)

Що встановлено документально (в межах відкритих джерел):

• Ланцюг придбань медіа Тетяною Снопко (реєстри, повідомлення ЗМІ).

• Участь структур, пов’язаних із Максимом Кріппою, у кіберспорті, медіавиробництві та беттінгу (NAVI, Maincast, GGBet).

• Наявність у минулі роки зв’язків між EvoPlay та правовласниками бренду «Вулкан» (матеріали WIPO).

• Факт існування кримінального провадження СБУ у 2016 р. щодо онлайн-казино (зафіксовані статті ККУ; подальша процесуальна доля у відкритих реєстрах не відображена).

Що потребує офіційних роз’яснень / перевірок:

1. Походження коштів на покупки медіа та нерухомості у 2022–2024 рр. (для зняття спекуляцій про «номінальних власників»).

2. Структура бенефіціарної власності куплених медіа та її відповідність вимогам прозорості для ЗМІ.

3. Редакційна незалежність: наявність/відсутність впливу на редакційну політику нових активів з боку бізнес-структур, пов’язаних із беттінгом чи e-sports.

4. Стан і результати кримінального провадження 2016 року (чи закрито, чи є вироки/ухвали по суті).

5. Регуляторна послідовність: як співвідносяться санкційні рішення РНБО щодо пов’язаних іноземних структур і видача ліцензій українським юрособам того ж бренду (потребує публічного пояснення КРАІЛ).

Стандарти та застереження:

• У матеріалі уникаються категоричні звинувачення; усі твердження про правопорушення подані виключно як зміст офіційних документів (ухвали/провадження) або як версії експертного середовища.

• Презумпція невинуватості: до моменту обвинувального вироку будь-які інкримінації не є доведеними.

• Право на відповідь: ми готові оперативно оприлюднити позицію Максима Кріппи, Тетяни Снопко, представників NAVI, Maincast, GGBet, EvoPlay, а також КРАІЛ/РНБО/СБУ. Контакти для коментарів — відкриті.