Міна під мільярдними закупівлями дронів спрацювала через рік

Агенція оборонних закупівель наприкінці січня терміново опитала виробників дронів про можливість виготовити продукцію за два місяці. Наші гроші отримали інформацію від учасника ринку про запит АОЗ щодо ударних безпілотників, мультироторних комплексів та разових FPV на радіозв'язку і волоконно-оптичній лінії.

Виробники мають поставити дрони у лютому-березні 2026 року. Замовлення та доставка запчастин з Китаю займає півтора місяця. Найбільші підряди отримає той виробник, який заздалегідь знав про майбутню закупівлю. Він заздалегідь готовий задовольнити запит АОЗ за вигідною собі ціною.

Торік один виробник отримав мільярдні контракти на FPV-дрони за такою схемою. Дрони виявились дорогими. Військові споживачі не вважають їх фаворитами за якістю.

Цього разу ситуація розвивається за тією ж схемою.

Як виникло провисання

Генштаб і Міноборони у 2025 році не визначили які дрони і у якій кількості замовляти на 2026 рік. Деяким людям хотілось щось дороге і безтолкове з маржею по самі вінця. Багатьом військовим відомий рейтинг дроноводів від команди Мінцифри. У ньому видно які дрони завдають найбільших уражень ворогу. Військові просять ці дрони на виручені є-Бали. Це не високомаржинальні ноунейми чи вискочки.

У ситуації конфлікту інтересів вийшло нічого не контрактувати. Виникло провисання в планомірних поставках зброї. Новій команді Михайла Федорова треба мінімізувати проблему в авральному порядку. Інакше виникне справжній дефіцит дронів на фронті.

Нашим грошам вдалось дізнатись про плани АОЗ. Найближчими днями агенція має провести опитування щодо шестимісячних спроможностей виробників. Це дозволить підрядникам планувати закупівлі запчастин і формувати конкурентні пропозиції.

Якщо шестимісячних закупівель не буде – залишиться простір для обґрунтованих здогадок. Як саме виробник отримав велике швидке замовлення на два місяці.

Як працює непрозора система

Військові непрозоро формують перелік необхідної зброї. Підрозділи передають потреби в Генштаб. Генерали у співпраці з Міноборони визначають скільки яких дронів потрібно. Ціна затверджується невідомо як. Кваліфікація за якістю відбувається так само.

Ціну визначає сам виробник. Він отримує висновок у підходящій експертній організації про відповідність ціни нормі. На цю ціну накидають 25% офіційно дозволеного прибутку. Хто ставить фінальний OK – публічно не повідомляється.

Коли мова про мільярдні та багатомільярдні контракти – це не рішення низових генералів. Такі цифри є номенклатурою міністра оборони та Ставки Головнокомандуючого.

Якість дронів визначають комісії. Вони формуються з різних військових. Одна комісія може відмовити дрону через невідповідність швидкості чи ваги. Інша комісія дає довідку без питань потрібному чоловічку. Недоговороздатному не дасть ніколи. Через нього не хватить грошей для правильних міндічів.

Як донори обходять систему

За даними Наших грошей, через таку побудову закупівель деякі закордонні донори допомагають ЗСУ в обхід корупційного діп-стейту. Вони дають гроші напряму українським виробникам тих дронів, які користуються попитом у бойових частинах.

Попит верифікується не відповідністю папірців нормам. А виїздами на фронт і опитуванням кінцевих споживачів. Дані з є-балів, донорського сектору, дот-чейну, русорізу та прямого АОЗ показали б реальну картину закупівель різних дронів.

Цих закупівель нема у Прозорро. Це прямі угоди з українськими виробниками. Розміри перевищують цивільні тендери. Контракти АОЗ на мільярди гривень. Офіційна маржа 25%. Плюс хто що зміг напихати в собівартість виробу.

Джерело: Юрій Ніколов, «Наші гроші»