Мир через силу: чи можлива реалізація плану Вашингтона щодо України?

Нещодавні заяви президента Atlantic Council і публікація у Foreign Affairs окреслили можливий підхід адміністрації Дональда Трампа до завершення війни в Україні. Ця концепція базується на принципі «мир через силу», що передбачає стратегічне посилення України та Європи, а також визначення чітких механізмів протидії Кремлю без офіційного визнання окупації українських територій.

Аналіз основних тез плану

Автори пропонованої стратегії – колишні високопосадовці США:

  • Стівен Гедлі (екс-радник з нацбезпеки),
  • Деніел Фрід (екс-посол США в Польщі),
  • Франклін Д. Крамер (екс-чиновник Пентагону).

Їхній підхід базується на декількох ключових положеннях:

  1. Посилення військової підтримки України з боку Європи, у той час як США відіграватимуть другорядну, але важливу роль.
  2. Формування нового статус-кво на лінії фронту, без юридичного визнання російських анексій.
  3. Підготовка України до переговорного врегулювання, яке може включати «односторонні дії» у разі провалу дипломатичних ініціатив.
  4. Посилення санкційного тиску на Росію з можливістю їхнього пом'якшення в разі виконання умов мирного врегулювання.
  5. Гарантування безпеки України через вступ до НАТО та ЄС.

У своїх міркуваннях автори також пов’язують рішення Путіна про початок повномасштабного вторгнення з виведенням військ США з Афганістану, що нібито спровокувало Кремль на агресію. Відповідно, вони попереджають, що будь-які прояви слабкості з боку Трампа можуть повторити цю помилку.

Чи можливий такий сценарій?

Ідея «миру через силу» передбачає вирішення конфлікту через створення максимально несприятливих умов для Путіна, змушуючи його до капітуляції на прийнятних для Заходу умовах. Проте в цьому підході є декілька критичних аспектів:

  1. Чи погодиться Європа взяти на себе більшу частину підтримки України?
    – В умовах зростаючої військової загрози з боку Росії та Китаю європейські країни можуть змінити свою політику, але без гарантій США їм буде складно нарощувати допомогу.

  2. Чи реалістично забезпечити військовий тиск без прямого залучення США?
    – Україна потребує значних ресурсів для ведення війни, а можливе зменшення американської допомоги може послабити її позиції.

  3. Чи прийме Росія запропоновану формулу миру?
    – Кремль навряд чи погодиться на угоду, яка не визнає його територіальні захоплення. У разі ж провалу переговорів, постає питання – які саме «односторонні дії» можуть змусити РФ припинити агресію?

  4. Якою буде внутрішньополітична позиція США після виборів?
    – Політика Трампа щодо України все ще залишається невизначеною. Якщо він вирішить «заморозити» війну, як це відбувалося в 2014–2022 роках, Україна може опинитися в затяжному конфлікті з мінімальною міжнародною підтримкою.

Висновки

З одного боку, концепція «миру через силу» виглядає більш прийнятною для України, ніж альтернативні сценарії компромісного миру на умовах Росії. Вона передбачає збереження територіальної цілісності та посилення України як військово, так і економічно. Однак, ключові питання – реалістичність виконання цього плану та готовність США та ЄС витримати стратегічну конфронтацію з Росією – залишаються відкритими.

Якщо Трамп повернеться до влади, його адміністрація має обрати між активною підтримкою України та ризиком створення нового геополітичного вакууму, який Путін і Сі Цзіньпін спробують заповнити.