Навіяно подіями в Громадській раді при Міністерстві юстиції України...

В громадському секторі, так само як і в іншому секторі життя можна рухатися двома шляхами (все інше, то тропки).

Або ти гарно робиш свою справу, чесно, прозоро і відкрито.

Або ти займаєшся підлогом чесності, чесноти і маніпуляцією.

Шлях - чесно і прозоро завжди складніший, бо він потребує самовіддачі, створення балансу і високої етики.

Шлях підлогу і решалово завжди простіший, тому що потребує небагато грошей для тих, хто оплачує "порєшалово".

Як відрізнити дві ГО одне від одного?

Перша - це емоції переживання.

Друга - це льодяний розрахунок.

Перша - це клопітлива праця.

Друга - це терки задля домовленостей.

Перша - це відповідальний фандрейзинг.

Друга - беремо все, що дають, скріпляємо всі домовленості через "Васю".

Перша - болісний шлях формування команди переможців через страждання.

Другий - формування команди через шантаж і кошти.

Перший - це шлях до демократії.

Другий - це шлях до мафіозної монополії та олігархату.

І тут постає питання. А що, все ж таки краще погана демократія чи структурна монополія пожирання об'їдків?

Сірість породжує бідність. Щирість народжує свободу.