Новорічний подарунок від митниці: як інспектор внутрішнього контролю Яношович торгував "зеленим коридором"
Перший день нового року почався для Мартина Василя Яношовича з несподіванки. Опівдні, коли більшість українців ще відсипалися після новорічної ночі, в.о. заступника начальника відділу внутрішнього контролю Закарпатської митниці вже брав участь у зовсім іншому святі — його затримували співробітники СБУ та ДБР. У руках правоохоронців були 2800 доларів, які мали стати черговою часткою хабаря за послуги, що їх надавав чиновник, покликаний боротися з корупцією. Загальна сума "подарунка" мала становити 3700 доларів. Товар теж був святковий — брендові годинники, які через митний кордон мали пройти без зайвих запитань.
Іронія ситуації вражає навіть для української митниці, де дивом вже важко когось здивувати. Людина, яка за посадою має виявляти корупціонерів серед колег, сама перетворилася на "смотрящого" за контрабандним потоком. Але справжня цікавість починається, коли розплутуєш клубок зв'язків, що привели Яношовича на цю посаду.
За інформацією з джерел у митній системі, призначення Мартина Василя відбулося не випадково. Його кандидатуру пролобіював Безименко — керівник відділу внутрішньої безпеки на Закарпатській митниці. Ім'я Безименка добре знайоме тим, хто стежить за кадровими перестановками в митниці: це людина славнозвісного Маруженка, колишнього керівника внутрішньої безпеки ДМСУ, якого СБУ затримала ще влітку минулого року.
А от Безименка на його місце призначив сам Олександр Сапсай, нинішній очільник внутрішньої безпеки Державної митної служби. Сапсай видав наказову вказівку, і коліщата кадрової системи закрутилися. Безименко отримав посаду, Безименко пролобіював Мартина, Мартин почав працювати — тільки не на державу, а на себе.
Тут виникає запитання, на яке хотілося б почути відповідь від керівництва митниці: як саме в "елітному ВБ ДМСУ" перевіряють кандидатів перед призначенням? Бо затриманий Яношович не був білою вороною у світі хабарництва. Його неодноразово ловили на корупції в мукачівському Сервісному центрі МВС (колишньому МРЕО). Там він теж "працював з клієнтами", отримуючи винагороду за допомогу в оформленні документів. Невже Сапсай про це не чув? Невже система безпеки митниці не має доступу до інформації про минуле своїх кандидатів?
Або ж навпаки — мала, але це нікого не збентежило? Адже відділ внутрішньої безпеки в митній системі давно перетворився на структуру, яка не стільки бореться з корупцією, скільки її контролює та монетизує. Сапсай, який прийшов на зміну затриманому Маруженку, як стверджують джерела, продовжив традицію попередника. "Своє" акумулюється за рахунок контролю над призначеннями, перевірками, дисциплінарними провадженнями. Особливо цінний ресурс — кордон, де представники внутрішньої безпеки присутні "в кожному бусі і ТІРі".
Погодження на призначення або їх блокування, "правильні" рішення за результатами перевірок, обов'язковий підпис ВБ-шника на ключових документах — все це інструменти впливу, які перетворюють службу безпеки на теневий центр влади в митній системі. І якщо раніше цією системою керував Маруженко (до свого затримання), то тепер нею керує Сапсай, який, судячи з усього, йде "по стопах" попередника.
Особливо пікантна деталь: на момент затримання Мартин Василь Яношович обіймав посаду в.о. керівника відділу внутрішньої безпеки Закарпатської митниці. Тобто людина, яка мала очолювати боротьбу з корупцією на регіональному рівні, сама була затримана з хабарем. Символічніше важко придумати.
Кримінальне провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі), було відкрито ще 19 листопада 2025 року. Тобто правоохоронці готували операцію майже півтора місяця, а Яношович продовжував працювати, приймати рішення та, як виявилося, брати хабарі.
Питання тепер у тому, чи стане ця справа черговим епізодом у нескінченному серіалі митних затримань, чи дійсно призведе до розслідування всієї системи, яка робить можливими такі призначення. Адже якщо людину з корупційним минулим призначають керувати службою, яка має викорінювати корупцію, то проблема не в окремій особі — проблема в самій системі добору кадрів.
Маруженко затримали влітку, але система, яку він збудував, продовжує працювати. Сапсай, за свідченнями джерел, успішно її підтримує. Яношович став черговою "шестіркою", яка попалася. Але хто наступний вийде з гри? І чи вийде взагалі, якщо система залишається непорушною?
Новий рік традиційно час для добрих побажань. Ось одне з них: хотілося б, щоб у 2026 році служба внутрішньої безпеки митниці нарешті почала займатися саме безпекою, а не її імітацією. Щоб перевірки кандидатів були справжніми, а не декоративними. Щоб призначення відбувалися на основі професійних якостей, а не зв'язків у корупційній мережі.
Але поки що реальність така: на Закарпатській митниці затримали в.о. керівника внутрішньої безпеки з хабарем у кишені. А керівництво ДМСУ мовчить, ніби це звичайна новорічна прикраса на їхній корпоративній ялинці.
