Польща перекрила ворота в Європу: геополітичний удар по логістиці Китаю

У ніч на 12 вересня, після того, як російські дрони залетіли на територію Польщі та напередодні спільних російсько-білоруських військових навчань, Варшава ухвалила рішення закрити кордон із Білоруссю. Прем’єр Дональд Туск пояснив цей крок "інтересами безпеки". Навчання завершилися, але кордон так і залишається замкненим - і все свідчить про те, що найближчим часом його відкриття не планується.

Блокада, що вдарила по Євразії

Йдеться не лише про локальний інцедент. Через польсько-білоруський відрізок проходить до 90% залізничних вантажів між Китаєм та ЄС - приблизно €25 млрд щорічної торгівлі. Закривши цей коридор, Варшава фактично поставила "на паузу" один із ключових напрямів євразійської логістики.

У Варшаву терміново прибув міністр закордонних справ Китаю Ван І з місією відновити стабільність. Однак результат виявився нульовим: спільну пресконференцію скасували, а польський МЗС заявив прямо - Китай має протидіяти деструктивним діям Росії, а інциденти з безпілотниками на польській території не можна вважати "рядовими".

Глава МЗС Радослав Сікорський підкреслив: "Спочатку безпека, потім підрахунок збитків".

Цей сигнал був спрямований не лише Москві й Мінську, а й Пекіну. Польща демонструє готовність пожертвувати економічними вигодами заради гарантії власної територіальної недоторканності.

Китайський фактор і пошук альтернатив

Видання Politico Europe зазначає, що польське рішення звучить як "безстрокове". У відповідь Китай вже почав тестувати альтернативи. З порту Нінбо-Чжоушань у рейс вирушило вантажне судно Istanbul Bridge, яке має пройти Північним морським шляхом вздовж арктичного узбережжя Росії. У супроводі криголамів маршрут до британського Фелікстоу може зайняти лише 18 днів.

Якщо рейс стане регулярним, це буде геополітичний перелом: Арктика перетворюється на новий торгівельний коридор, що на 40% коротший за Суецький канал і менш вразливий до геополітичних потрясінь. Серед інших варіантів розглядають маршрути через Каспійське море та Південний Кавказ, проте саме Арктика стає символом "нової карти" світової торгівлі.

Геополітичні наслідки

Закривши кордон із Білоруссю, Польща вдарила не лише по Москві та Мінську, але й по головному бенефіціару війни - Китаю. У результаті Пекін опинився перед стратегічним вибором: або натиснути на Росію, щоб стабілізувати європейські коридори, або переорієнтувати торгівлю на нові маршрути, ризикуючи втягнутися в арктичну гру Кремля.

Таким чином, нинішня криза може стати лише прискорювачем глобальної перебудови, де торгівельна карта світу буде переписана під впливом одночасно клімату та політики.