Польща заблокувала 58 тисяч гральних сайтів з Росії
Польща має один із найсуворіших режимів азартних ігор у Європі. Інтернет-казино там є державною монополією: легально працює лише одне, і належить воно державній компанії Totalizator Sportowy. Усі інші поза законом. Їхні адреси Міністерство фінансів вносить до спеціального реєстру, після чого провайдери зобов'язані закрити до них доступ польським користувачам. Сьогодні в цьому реєстрі майже 58 тисяч адрес, і щомісяця додається ще близько тисячі.
На папері це фортеця. Але цифри з іншого боку стіни розповідають зовсім іншу історію. За оцінками, лише торік поляки витратили на нелегальний азарт у мережі кільканадцять мільярдів злотих. Експерти оцінюють річний обіг нелегальних онлайн-казино та букмекерів у понад 27 мільярдів злотих. Тобто держава заборонила, заблокувала, внесла до реєстру, а ринок живе так, ніби реєстру не існує.
Звідси й питання, яке варто ставити першим: якщо заборона формально діє, а гроші все одно йдуть, то куди саме вони йдуть і хто їх отримує? Відповідь дав Raport specjalny TVP Info. Журналіст Маріуш Сепьоло встановив, що значна частина цих грошей разом із персональними даними польських гравців потрапляє до структур, пов'язаних із Росією. І для українського читача тут є окремий вимір. Розслідування значною мірою спирається на українські матеріали, а серед фігурантів опинилися ті самі гравці, з якими Україна вже стикалася в кримінальних справах і санкційних списках.
Навіщо державі монополія
Щоб зрозуміти, що саме зламалося, треба спершу згадати, навіщо Польща взагалі будувала цю стіну. Аргумент держави простий: азарт руйнує не лише гравця, а й усе навколо нього.
Сюжет TVP починається з молодого чоловіка, який кілька років бореться із залежністю і просить лишитися повністю анонімним. Він міг грати будь-де: в університеті, на роботі, вдома, навіть в автобусі. Чотири роки йому вдавалося приховувати проблему, хоча тривожні сигнали були: постійна втома і сон, яким він жертвував заради гри. Коли власні гроші закінчилися, він узяв кредит у банку. Жодних зайвих питань, усе оформлено з телефона, гроші на рахунку за 15-20 хвилин. Програв він їх, за його словами, приблизно за півтора тижня.
Далі все пішло за класичною схемою. Банки почали відмовляти, і тоді з'явилися мікрофінансові компанії з річними ставками на рівні 300-400%. Якщо скласти всі його борги, і ті, що вже сплачені, і ті, що ще лишаються, виходить близько пів мільйона злотих. Найбільше він програв саме в інтернет-казино, де рулетка чи покер доступні буквально за одне натискання.
Чому саме онлайн-казино так затягують? Співрозмовники TVP пояснюють це без жодної містики. Яскраві кольори, вибухові ефекти при виграші, звуки, бонуси для постійних гравців. "Внеси сотню, отримаєш від нас ще сотню". Безкоштовні оберти, обіцянки великих виграшів. Усе це зроблено, щоб людина не виходила з гри.
Найтривожніше стосується молоді. Національний центр протидії залежностям щойно оприлюднив звіт, за яким частка учнів, що грають регулярно, подвоїлася: з 7 до 14%. Ще 40% грають епізодично. Тобто понад половина 18-річних уже мала справу з азартними іграми, а кожен сьомий опитаний перебуває в групі ризику залежності. Помітно зросла й частка молодих людей, які грають виключно в інтернеті. Як зазначають фахівці, грати може почати навіть 15-річний, а тиск однолітків і чутки про великі виграші роблять решту.
Ось як ці чутки виглядають зсередини. Інший співрозмовник TVP розповідає, що у свій день народження вирішив спробувати онлайн-казино. Поставив 200 злотих, а забрав майже 70 тисяч. Більшу частину він поклав на інвестиційні рахунки, решту, як сам каже, прогуляв. Саме такі історії й розходяться серед підлітків. Історії про пів мільйона боргу за мікрокредитами розходяться значно гірше.
Один зі співрозмовників TVP формулює дилему держави дуже точно. Можна піти лібертаріанським шляхом: роби що хочеш, але за твоє лікування ми платити не будемо. Проте в Польщі залежний може лікуватися безкоштовно, бо лудоманія визнана соціальною хворобою. Вона б'є не лише по гравцеві, а по всій родині й по суспільству. Тому, на думку експерта, розмова має йти про те, як посилити механізми захисту, а не про те, як відкрити ринок.
Запам'ятаймо цю деталь, бо вона ключова для всього подальшого. Лікування оплачує польський платник податків. А тепер подивімося, куди йде прибуток.
25 секунд проти реєстру
Журналісти TVP кілька разів пробували відкрити заблоковані сайти нелегальних казино. Щоразу це виявлялося дуже просто. Обхід блокування займав у середньому близько 25 секунд.
Механізм пояснили в студії юристки. Реєстр заборонених доменів Польща запровадила 2016 року, частина положень набула чинності 2017-го. Доктор права Юстина Груша-Ґлембицька, яка веде юридичну практику у сфері азартних ігор, визнає, що на початку інструмент справді працював. Але за майже 10 років онлайн-ринок пішов далеко вперед, а реєстр лишився там, де був.
Оператори навчилися створювати клони доменів. Достатньо змінити в адресі одну літеру чи одну цифру, і сайт знову працює. Поки чиновники вносять одну адресу, з'являється наступна. Тепер у цьому допомагають ще й інструменти штучного інтелекту, які автоматизують міграцію доменів у реальному часі. Груша-Ґлембицька називає внесення адрес до реєстру сізіфовою працею. Блокування відсікає хіба що випадкових "недільних" гравців, які просто натрапили на сайт. Той, хто хоче грати, знайде спосіб.
Анонімний гравець із сюжету це підтверджує. Сайти були заблоковані й визнані нелегальними, але досить було правильно зареєструвати акаунт, а за потреби й підробити документи. Поки суми були невеликі, гроші вносилися через польську платіжну систему BLIK, а виводилися звичайним банківським переказом. Коли суми зросли, у гру увійшла криптовалюта.
Журналісти хотіли запитати в Міністерстві фінансів, чому обійти державне блокування так легко. Попри численні спроби, урядовці на розмову не погодилися.
Що показав код
Найцікавіше почалося, коли журналісти перестали дивитися на вітрину і зазирнули під капот. Команда проаналізувала тисячі рядків вихідного коду, тобто мови, якою написані сторінки з азартом. І знайшла там Росію.
Казино користуються послугами відомої російської компанії, що захищає сайти від хакерських атак. Вони надсилають детальні персональні дані гравців до найбільшого російського агрегатора даних, "Яндекса", російського аналога Google. Ідеться не про абстрактну статистику відвідувань. За даними TVP, туди йдуть логін, пароль, номер банківської картки і навіть точна адреса гравця. За допомогою інструмента "Яндекс.Метрика" на кожного гравця створюється профіль, тобто система запам'ятовує його поведінку і вподобання. Крім того, казино безпосередньо підключені до систем найбільших російських банків і платіжних шлюзів.
Уявіть цю картину цілком. Польський студент вносить гроші в казино, яке польська держава офіційно заблокувала. А його картка, адреса й звички осідають у базі компанії з країни, проти якої Польща роками вибудовує оборону.
Далі деталі стають ще конкретнішими. Журналісти встановили, що одне з казино, яке без проблем працює в Польщі, створене і зареєстроване на сервері в Росії. Зробив це особисто Антон Х., власник ІТ-фірми, що міститься в непоказній багатоповерхівці в Єкатеринбурзі.
І ще одна знахідка з коду. Одне з казино, на яке Україна наклала санкції через зв'язки з Росією, приймало оплату через BLIK. Цікаво, що платіж ішов на особистий номер телефону такого собі Віталія Д. За інформацією журналістів, ця людина працює в престижній ІТ-компанії у Варшаві.
GG Poker і українська нитка
Тепер про головного героя сюжету. До журналістів TVP звернувся український юрист Олексій Купрієнко, співзасновник громадської кампанії Don't Fund Russian Army, яка тавруює західні компанії, що продовжують працювати в Росії. Його організація принесла матеріали про GG Poker.
Масштаб тут важливий. Купрієнко називає GG Poker абсолютним номером один в онлайн-покері. Це світовий гігант, що належить канадському концерну й охоплює гравців у кількох десятках країн. За словами Купрієнка, 2026 року платформа зафіксувала 900 тисяч залогінених користувачів.
За даними організації Купрієнка, донедавна за діяльністю GG Poker в Україні стояв росіянин Іван Б. Щодо нього українська прокуратура веде розслідування, і журналісти TVP дісталися його подробиць. Українські органи закидають Івану Б. організацію інтернет-азарту без ліцензії та поза державним контролем, а також відмивання грошей. За версією слідства, Б. перебрався до Росії і звідти керує інтернет-казино.
Купрієнко пояснює, що для нього тут ключове. Компанія з такою фінансовою стабільністю і такою ринковою позицією, за його словами, досі толерує російську агресію, не засуджує її і зберігає в Росії величезну мережу зв'язків. Вона працює на російському ринку, а на її чолі стоїть людина, щодо якої в Україні ведеться кримінальне провадження.
Команда Купрієнка перевірила, як GG Poker поводиться в різних країнах. Висновок такий: у багатьох європейських державах компанія продовжує працювати нелегально, і Польща серед них найпоказовіший приклад. Попри відсутність ліцензії, а в польському випадку навіть прямої заборони, платформа дає вільний доступ громадянам Австрії, Фінляндії, Хорватії, Ірландії та інших країн.
Як це працює, показали наочно. Пристрій із польським підключенням до інтернету спробував відкрити головний сайт компанії. Його автоматично перенаправило на ідентичну сторінку GG Poker, але з трохи зміненою адресою. Далі журналісти внесли депозит європейською банківською карткою, і платіж пройшов. Саме тоді, каже Купрієнко, стало зрозуміло, що доступ повністю вільний.
Підсумок Купрієнко формулює так: коли провідний оператор заробляє величезні гроші на території Росії, а також нелегально в Європі, на це треба звертати увагу. Інакше наслідки можуть виявитися дуже неприємними.
Чемпіонат Польщі, який проходить у Словаччині
Інтернет-казино не існують окремо від звичайного, стаціонарного азарту. Вони тісно з ним переплетені, і найкраще це видно на прикладі покерних турнірів.
У мережі журналісти знайшли матеріали про змагання з покеру в Братиславі. На одній із графік стоїть логотип застосунку Club GG, що належить GG Poker. Ці матеріали розмістив портал польської компанії з головним офісом у Гданську і філіями по всій країні. Компанія займається тим, що набирає учасників на покерні турніри. Серед іншого вона просуває чемпіонат для польських покеристів, який відбувається у стаціонарному казино в Братиславі. Іронія в тому, що портал цієї компанії називається "Легальний покер".
Журналісти поїхали на польський турнір у Братиславу з прихованими камерами. Черги гравців вишиковуються з раннього ранку, хоча внесок становить кілька сотень злотих. Покеристи змагаються в кільканадцяти категоріях, загальний призовий фонд сягає кількох сотень тисяч злотих, а чемпіонат триває кілька днів. Один зі співрозмовників описує це без прикрас: тисячі людей за один день б'ються за гроші, і добра половина з них просто хворі люди.
Далі журналісти виконали інструкцію з матеріалів про словацький турнір і зареєструвалися в застосунку Club GG. За хвилину стало ясно, що призом в онлайн-грі є пакет участі в турнірі в Братиславі. Тобто офлайн-подія працює як воронка в заблоковану в Польщі онлайн-платформу.
Власник гданської компанії, з яким журналісти поговорили, своєї ролі не бачить. За його словами, фірма проводить відбіркові турніри по всій Польщі, продає фішки по 150, 300, 500 злотих, а потім отримує рахунок-фактуру з Братислави. Графіки з Club GG на його сайті підготувала словацька сторона, він їх лише отримав електронною поштою. Його завдання, каже він, після відбору надіслати список із 30, 50 чи 100 польських гравців, які мають право на фішки, оплачені ним за фактурою в банку. "На цьому все. Це вся моя робота". Коли журналіст уточнив, чи не порушує це закон про заборону реклами азарту, власник відповів, що турнір організовує не він, а казино, і що його фірма цей турнір не просуває. Хоча саме на її сайті журналіст про цей турнір і дізнався.
Юристка Груша-Ґлембицька в студії пояснила, чому таке пояснення не рятує. Польський кримінально-фіскальний кодекс передбачає покарання за просування й рекламу азартних ігор. Будь-яке рекламне чи промоційне повідомлення, спрямоване на польських гравців, закон про електронні послуги вважає діяльністю на території Польщі, незалежно від того, звідки воно ведеться. Кожен випадок треба оцінювати окремо, але, з огляду на зміст репортажу, вона не вважає посилання на Братиславу ефективним захистом.
Покер, Конфедерація і людина-інституція
Аналітики організації Купрієнка встановили для TVP, що в польському інтернеті працює багато інших порталів, які просувають GG Poker. З двома з них як журналіст пов'язаний Рафал Ґладиш, який сам себе представляє як людину-інституцію польського покеру.
Ґладиш не приховує, що мав проблеми з державою. За його словами, митно-фіскальна служба "заїхала йому на хату", справа в суді, і перший вирок уже позаду. Свою позицію він пояснює так: покер не рулетка, ніхто не проводить чемпіонатів світу з рулетки чи ігрових автоматів. А в Польщі, іронізує він, внесок платиш готівкою, а виграти можеш праску, плойку чи талон до супермаркету. Сучасний покер для нього передусім потужний багатомільярдний бізнес, а сусіди з півдня, чехи і словаки, заробляють на польських гравцях величезні гроші.
Але Ґладиш не лише журналіст. Він політик, активіст Конфедерації і голова легіоновського осередку партії "Нова надія" Славоміра Ментцена. І про свого лідера говорить охоче. Ментцен, за його словами, сам грає в покер, Ґладиш неодноразово з ним розмовляв, і в лідера є ідея: покер не повинен бути прив'язаний до казино. Бо всі сміються з Польщі, де чемпіонат Польщі проходить у Словаччині. Ґладиш називає це просто соромом.
Політики Конфедерації справді неодноразово вимагали лібералізувати закон про азартні ігри й легалізувати покер. Сам Ментцен висловлювався на цю тему жорстко. Він не розуміє, чому вже 14 років більшість депутатів має проблему з тим, що хтось увечері хоче зіграти в покер. Не хочете, не грайте, ніхто не змушує. А тих, хто псує розвагу іншим, він назвав нікчемами, які, мабуть, ще в садочку розвалювали однокласникам будиночки з кубиків. Ситуацію, коли дорослих людей, що хочуть пограти в карти, переслідує влада, Ментцен вважає абсурдною. Чемпіонат Польщі грають у Братиславі на виїзді, а польські покеристи платять податки де завгодно, тільки не в Польщі.
Як Ментцен сам повідомляв у соцмережах, він зустрічався в цій справі з представниками компанії, що організовує чемпіонати в Братиславі, а також із Рафалом Ґладишем. Тим самим Ґладишем, чиї сайти просували нелегальні в Польщі казино.
Журналісти шукали контакту з Ґладишем, зокрема через офіс "Нової надії" в Легіоново, лишили йому голосове повідомлення. Поговорити з ним так і не вдалося. На запитання, надіслані електронною поштою, чому на його сайтах просувалися нелегальні казино і чи мав він із цього вигоду, активіст Конфедерації теж не відповів.
Тут варто зупинитися і чесно розділити дві речі. Аргумент про податки, які польські гравці платять за кордоном, описує реальну проблему, і дискусія про модель регулювання в Польщі цілком легітимна. Але в цій історії лібертаріанське гасло "дорослі люди мають право грати в карти" зустрічається з конкретною практикою: портали партійного активіста просували платформу, яка обходить польську заборону і чия українська гілка, за даними українських органів, була пов'язана з росіянином під слідством. Заклик легалізувати лунає з того самого боку, звідки йде реклама нелегального.
Чи вирішить легалізація проблему? Юристки в студії TVP не дають простої відповіді. Груша-Ґлембицька нагадує, що це вічна дискусія: як побудувати регулювання так, щоб поважати свободу підприємництва і водночас захистити суспільство від шкідливого боку азарту. Автор репортажу Маріуш Сепьоло підкреслює практичну різницю. У легальному казино держава бачить, хто реєструється, які дані подає, і може їх перевірити. Вона контролює кожну транзакцію, кожне надходження і кожне виведення. У нелегальних казино, які займають левову частку ринку, неможливо простежити, звідки приходять гроші і куди вони йдуть, бо система часто побудована на криптовалюті. І туди, за словами Сепьоло, мають доступ неповнолітні, він чув навіть про 12- і 13-річних гравців.
Pin-Up у центрі Варшави
Нелегальні казино не знайшли б у Польщі клієнтів без так званих афіліатних агенцій. Схема проста. Казино доручає агенції розміщувати в інтернеті спеціальні посилання. Якщо користувач клікає й реєструється, агенція отримує комісію. Це величезні гроші, і вони заробляються на кожному кліку.
У квітні 2026 року в самому центрі Варшави відбулася конференція афіліатних агенцій. Журналісти TVP дісталися фото й відео з цієї події. На них видно, що серед виступальників були, зокрема, представники агенції Pin-Up, яку слідчі в Україні звинувачують у зв'язках із російським капіталом. Про цю ж конференцію раніше писала Rzeczpospolita: серед партнерів заходу був бренд GG.Bet, нелегальний у Польщі, а компанію, якій він належить, Україна внесла до санкційного списку.
Купрієнко як український юрист добре знає справу Pin-Up. Українські служби встановили, що громадяни Росії вели через цю компанію нелегальну гральну діяльність в Україні, зокрема на окупованих територіях. З одного боку, без жодних законних підстав, з іншого, повністю поза правом. За словами Купрієнка, українські органи конфіскували в компанії близько 2,6 мільярда гривень.
А тепер найцікавіше. Журналісти знайшли у Варшаві одне з бізнесових відгалужень Pin-Up. Зовні це цілком звичайна ІТ-фірма. Але її працівники спілкуються через офіційні поштові скриньки Pin-Up, а в офісі журналісти бачили документи з логотипом агенції. Там же вони зустріли чоловіка, якого раніше бачили на конференції афіліатів біля стенду Pin-Up. Коли журналіст пояснив, що робить матеріал про афіліацію казино, зокрема Pin-Up Casino, заблокованого в польському реєстрі, у відповідь почув, що керівництво у від'їзді і коментувати нікому, бо нікого немає. В електронному листуванні з TVP компанія згодом заперечила будь-які зв'язки з українським Pin-Up.
Інфлюенсери з довічним контрактом
Посилання на казино підсовують користувачам не лише професійні агенції. Це роблять і популярні польські інфлюенсери. Анонімний гравець із сюжету вперше побачив рекламу казино на стрімінговій платформі. Хтось у прямому ефірі грав у рулетку і вигравав суми, які для глядача виглядали недосяжними. Ідеться, за його словами, про сотні тисяч.
Національна податкова адміністрація в Ополі вела 41 справу про просування нелегальних казино польськими інфлюенсерами. Найчастіше це фріфайтери й колишні фріфайтери, учасники реаліті-шоу, пранкери. Тобто люди, які колись прославилися в соцмережах, великих чи малих, а потім узялися за те, що їм лишилося, і стали маргінесом інтернету. Так їх описує Ґжеґож Максель, інфлюенсер, який вирішив воювати з польськими стрімерами-зазивалами.
"Королем казинників" Максель називає Шимона Б., відомого в мережі як Szymool. Проти нього Регіональна прокуратура у Варшаві веде слідство: за версією слідчих, ютубер просував нелегальні азартні ігри. Максель розповідає, що Шимон Б. сам хвалився довічними контрактами. Кожного разу, коли людина, яка зареєструвалася в казино за його афіліатним посиланням, щось програє, частина цих грошей іде на рахунок інфлюенсера. Назавжди.
Свою боротьбу Максель оплачує спокоєм. За його словами, він отримує погрози, на нього спрямовують хвилі цькування, бо в цих інфлюенсерів тисячі фанатів, яких можна нацькувати. Шимон Б. говорити перед камерою відмовився. Натомість надіслав лаконічну заяву, в якій наголосив, що не визнає себе винним у висунутих звинуваченнях.
На питання, що він сказав би людині, яка сьогодні вводить у пошук слово "казино", Максель відповідає просто. Нехай прочитає будь-яку книжку про алкоголіків і замінить у ній слово "алкоголь" на "азарт". І п'ять разів подумає, чи варто програвати сотню, якщо це може коштувати всього життя.
Криптовалюта і вето
Якщо блокування доменів не працює, логічно бити по грошах, тобто не давати коштам доходити до організаторів. Доктор права Пауліна Павлучук-Бучко з Білостоцького університету, яка займається економічною злочинністю, з цим погоджується, але попереджає, що все значно складніше.
За даними Європейської комісії, онлайн-азарт став ідеальним майданчиком для відмивання грошей. Гроші заводяться в обіг, а потім їхнє джерело просто зникає. З традиційними грошима правоохоронці ще можуть вистежити підозрілу операцію. З криптовалютою дістатися навіть до джерела її походження майже неможливо. Павлучук-Бучко нагадує польський скандал навколо біржі Zondacrypto. Щоб отримати доступ до криптогаманця, потрібен спеціальний ключ. Якби слідство мало ці ключі, справу було б розплутати значно простіше. А на багатомільярдному ринку онлайн-азарту гроші розчиняються в тисячах гаманців, і ключі від них невідомо в кого.
І тут Польща має проблему, створену власноруч. Вона зобов'язана ухвалити закон про криптоактиви, що впроваджує європейські правила MiCA. Парламент закон підготував, але його ветував президент. За словами Павлучук-Бучко, саме відсутність перевірки суб'єктів, які без перешкод вводять криптоактиви у фінансовий обіг, робить Польщу привабливим місцем для онлайн-ігор і для відмивання грошей. Країна залишається однією з небагатьох держав, які таких правил досі не запровадили.
Варто додати контекст. Як повідомляло PAP, президент Кароль Навроцький ветував цей закон уже втретє. Під час відкритої частини обговорення уряд переконував, що закон дасть державі інструменти контролю над тією частиною крипторинку, яку інфільтрували російські й білоруські структури. Навроцький натомість назвав ганебною ситуацію, коли громадськість інформували про "російський слід" у цій справі. Сейм третє вето не подолав. Тож поки в Польщі сперечаються, чи існує російський слід у криптовалюті, журналісти знаходять його в коді казино, через які ця криптовалюта проходить.
Чий прибуток, чиї збитки
Сепьоло наголошує, що проблема не польська. Уже після зйомок він говорив з австрійським журналістом, який натрапив на цікаві зачіпки щодо того самого оператора. Слідства, і прокурорські, і журналістські, тривають в Австрії, Ірландії, Хорватії, Німеччині. Усі вони про одне: як організатори онлайн-азарту обходять місцеве право і як здобувають, називаючи речі своїми іменами, фальшиві ліцензії з екзотичних юрисдикцій на кшталт Кюрасао. Тому Сепьоло ставить питання ширше: чи це справа окремих урядів, чи Європейського Союзу, бо проблема давно стосується всього континенту.
Але повернімося до деталі, яку варто було запам'ятати на початку. У Польщі залежний лікується безкоштовно, бо лудоманія визнана соціальною хворобою. Тобто рахунок за лікування платить польський платник податків. Борги під 300-400% лягають на польські родини. Підлітки, які починають грати в 15, а іноді і в 12 років, виростають у польських школах.
А прибуток їде. Він іде через переадресацію на дзеркальний домен, через BLIK на телефон працівника варшавської ІТ-фірми, через рахунок-фактуру з Братислави. Він осідає в казино, зареєстрованому на сервері в Росії власником фірми з Єкатеринбурга. Він капає довічним відсотком на рахунок стрімера з кожного програшу його підписників. А разом із прибутком їдуть і дані: логін, пароль, номер картки, домашня адреса, профіль звичок. Усе це складається в базу "Яндекса".
Польська держава роками воювала з доменами і цю війну програла. Реєстр росте на тисячу адрес щомісяця, а обхід займає 25 секунд. Сюжет TVP показує, що справжні двері ніколи не були в цій стіні. Вони в платіжних системах, у коді сайтів, в афіліатних посиланнях, у партійних порталах і на конференціях у центрі столиці. Інструменти для цих дверей у Польщі є: стаття кримінально-фіскального кодексу про рекламу азарту і закон про криптоактиви, який лежить ветований. Перший інструмент уже застосовують, хоч і точково: 41 справа в Ополі, слідство щодо Шимона Б. Другий держава навіть не ввела в дію.
І ще одна деталь, яка мала б зачепити українського читача. Матеріали про GG Poker польське телебачення отримало від українського юриста. Справу Pin-Up, на яку посилаються польські журналісти, розслідували українські органи, а санкції проти пов'язаних із Росією казино запроваджувала Україна. Україна пройшла цей шлях раніше і знає, як виглядає російський гральний бізнес зсередини. Польща тільки відкриває, що цей бізнес давно працює в центрі Варшави.
