Ранні контакти Русі з Візантією: війни, союзи, хрещення (VII–IX століття)

Історіографія походження Русі та її стосунків із Візантійською імперією довгий час затьмарювалася ідеологічними конструкціями “Київської Русі” та “Московської імперської традиції”. Тим часом, аналіз ранніх джерел VII–IX століття дозволяє реконструювати динамічну картину контактів русів з хозарами, візантійцями, франками та арабами задовго до Володимирового хрещення. Руси які виступають не як слов’яни, а як північне варязьке угруповання, стають суб’єктом міжнародної торгівлі та війни. 

1. Перші згадки: Себеос і «Історія Іраклія» (VII ст.)

Найраніша згадка про русів міститься у вірменського історика Себеоса (VII ст.), який описує союз хозарів із народом русів під час війни Візантії з Персією:

«І хозари послали послів до народу, що звався рус, і заключили з ними союз»
(Себеос. Історія Іраклія. ~660 р.)

Хоча згадка коротка, вона має вирішальне значення: руси виступають як окремий етнос, який має дипломатичні функції та військову присутність на півдні Східної Європи. В іншій хроніці про Іраклія союз хозарів і русів теж згадується як чинник у міжнародному політичному балансі.

2. Посольство русів до франків (839 р.): «Аннали Бертинські»

Західний імператор Людовик Благочестивий у 839 році приймає посольство від візантійського імператора Феофіла, у складі якого були «люди з племені Rhos»:

«Прибули до Людовика люди, які назвали себе Rhos. Імператор грецький заявив, що це піддані його, але вони назвали свого правителя chacanus, і з’ясувалося, що вони належать до варварів, яких називають норманами»
(Annales Bertiniani, sub anno 839)

Це є перше латиномовне джерело, де руси фігурують як скандинавська група, пов’язана з Хозарським каганатом. Їхній «хакан» (chacanus) — очевидна калька на хозарську політичну модель.

3. Рейд на Пафлагонію (~839–846 рр.): «Житіє Георгія Амастридського»

У візантійському агіографічному творі Вios tou Agiou Georgiou tou Amastridou зафіксовано опис морського нападу:

«І варвари, що звались Русами, прийшли кораблями і сплюндрували прибережні міста Пафлагонії... багато було вбито і захоплено в полон»
(Житіє Георгія Амастридського, IX ст.)

Це — перша грецька згадка про русів. Географічна зона — південне узбережжя Чорного моря. Це підтверджує їхній морський характер, схожий до норманських рейдів у Франції та Англії.

4. Великий похід на Константинополь (860 р.)

Події 860 року докладно описані у Homilia in die Pentecostes патріарха Фотія:

«Не забули ви ще те недавнє нещастя, яке спіткало наше місто — несподіваний і лютий напад Росів, що ніким не сподівався, ніким не оголошувався...»
(Фотій. Проповідь на П’ятидесятницю, 860 р.)

Це був великий морський рейд русів на Константинополь, зруйновано передмістя, місто паралізоване відсутністю флоту. Візантія подає це як молитовну перемогу, але жодного військового спротиву не було.

«І так та варварська орда з тріумфом повернулась до себе»
(Ioannes Diaconus, Chronicon Venetum, поч. XI ст.) — латинське підтвердження успіху походу

5. Дипломатія та перше хрещення Русі (867 р.)

У Окружному посланні до східних патріархів, написаному після рейду, Фотій свідчить:

«Народ Русів, колись жорстокий і варварський, тепер, силою Божою змінившись, просить бути приєднаним до Церкви. Ми послали до них єпископа»
(Epistula Encyclica Photii, 867)

Це — перше достовірне хрещення Русі, яке не мало тривалих наслідків. Ім’я князя не згадується, як і єпископа. Це хрещення зникло з літопису, бо було витіснено політичним міфом про Володимира (988).

6. Арабські свідчення

У той самий період арабські географи, зокрема аль-Якубі (бл. 870), описують русів як окремий народ:

«Серед них є народ, що зветься рус. Вони торгують хутром, рабами та нападають на сусідів»
(Al-Yaqubi, Kitab al-Buldan)

Це чітко вказує на економічно-військову модель русів як скандинавських торговців-воїнів.

Висновки

1. Русь вступає в історію як норманське формування, морське і воєнне, а не як слов’янська держава.

2. До 900 року руси:

   • Посилають дипломатів у Франкію (839)

   • Воюють з Пафлагонією (840)

   • Блокують Константинополь (860)

   • Приймають місію від Фотія (867)

   • Згадуються в арабських географічних текстах як окремий народ

3. Політична структура русів (із хаканом) та їхня стратегія узгоджуються з моделлю транзитної варязької торгівлі та тимчасової окупації.

Бібліографія (вибране)

• Annales Bertiniani, ed. G.H. Pertz, MGH, 1826.

• Photios I: Epistula Encyclica, PG 102, cols. 721–732.

• Vasiliev, A. A. “The Russian Attack on Constantinople in 860.” Dumbarton Oaks Papers, Vol. 6 (1951), pp. 157–168.

• Dvornik, F. The Slavs: Their Early History and Civilization. Boston: American Academy of Arts and Sciences, 1956.

• Shepard, J. Emerging Byzantium and the Rhos, in: The Cambridge History of the Byzantine Empire, CUP, 2008.

• Al-Yaqubi. Kitab al-Buldan. Leiden: Brill, 1892.