Результат експертизи Міської платформи електронної взаємодії

Майже три роки команда ГО “Укрмедіа” присвятила створенню високотехнологічного рішення для громадянських активістів. Нами був написаний власний framework на Python, на базі якого була створена сучасна модульна гнучка комунікаційна платформа. 

Вивчивши Комплексну міську цільову програму "Електронна столиця" на 2015 - 2018 роки, затверджену рішенням Київської міської ради від 02 липня 2015 року N 654/1518.

Та отримавши консультаційну підтримку експертів офісу Ради Європи ми запропонували департаменту ІКТ КМДА в особі Назарова Юрія Леонідовича впровадити Платформу громадської участі “Спільно” яка складається з наступних елементів:

1. Панель адміністрування для управління платформою
2. Модуль “Авторизації користувачів”
3. Модуль забезпечення створення єдиного ідентифікатора мешканця
4. Модуль “Електронна демократія” (звернення, петиції)
5. Модуль “Електронні публічні консультації”
6. Модуль “Електронні конкурси” (Громадський бюджет, тощо)
7. Модуль “Електронні проекти”
8. Модуль “Кабінет громадянина”
9. Модуль “Кабінет організації”
10. Модуль “Медіа”
11. АРІ

10 квітня 2018 року з цього приводу був підписаний меморандум з КБУ “Контактний Центр міста Києва”.

Після того як ми презентували наші напрацювання у вересні 2018 було домовлено, що ми презентуємо нашу Платформу на Kyiv Smart City Forum як спільну ініціативу яка буде впроваджуватись в рамках проекту “Електронна столиця” під брендом Kyiv Smart City.

Буквально за кілька днів нам повідомили, що нашу участь на форумі скасовано, а трохи згодом взагалі співробітники ДІКТ КМДА перестали виходити на контакт.

Спочатку нам було незрозуміло в чому наша провина і чому Юрій Назаров уникає спілкування з нами.

Але потім ми знайшли, що ще 08.05.2018 КП “ГІОЦ” оголосило тендер на створення Платформи аналогічної до створеної нами.

В оголошенні про тендер (Ідентифікатор тендеру UA-2018-05-05-000852-b) було вказано:

“Конкретна назва предмету закупівлі: Створення єдиної Міської платформи електронної взаємодії; управління даними та сервісами - постачання ліцензійного програмного забезпечення (далi - ПЗ Платформа) з його впровадження (надання лiцензiй на право користування програмним забезпеченням): встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недолiкiв iз налаштуванням взаємодії існуючої комп'ютерної програми Замовника з поставленим ПЗ Платформа”.

Ми уважно вивчили тендер і знайшли:

Перше: Майже повне співпадіння ТЗ тендеру з пропозицією ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ”.

В тексті розпорядження на яке посилаються представники КП “ГІОЦ” є чіткий перелік функціоналу.

Платформа включає в себе:

1. Єдиний модуль нотифікації користувачів
2. Єдиний модуль авторизації
3. Єдиний АРІ
4. Єдиний модуль сховища документів та інших файлів
5. Єдиний модуль логування та моніторингу
6. Модуль забезпечення створення єдиного ідентифікатора мешканця
7. Єдину web-панель адміністрування для управління платформою
8. Забезпечення інтеграції єдиного муніципального реєстру з:

• єдиними сервісами нотифікації
• авторизації
• сховищем документів
• сервісом консолідації адрес. 

В пропозиції Товариства з Обмеженою Відповідальністю “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ” #37770359 з яким КП “ГІОЦ” підписало договір були вказані наступні елементи:

1. Комп'ютерна програма «Платформа Urbio»
2. Комп'ютерна програма «Urbio Модуль авторізації»
3. Комп'ютерна програма «Urbio Модуль обліку та моніторингу»
4. Комп'ютерна програма «Urbio Модуль нотифікацій»
5. Комп'ютерна програма «Urbio Модуль документів»
6. Комп'ютерна програма «Urbio Модуль адрес»

Звіримо замовлення з позиціями прописаними в договорі:

З наведеної таблиці стає зрозуміло, що 6 позиції з 8 запропонованих в тендері співпадають з пропозиціями ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ”. В принципі неможливо щоб компанія розробила ПЗ за власною ініціативою і яке на 90% співпало би з тендером.

А наша платформа в рази переважає за функціоналом платформу від ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ”. 

Другий момент: Час розробки

За тендером ПЗ необхідно було розробити за 60 днів:

5.3. Календарний план надання послуг

Ми маємо досвід розробки аналогічного за функціоналом ПЗ займалися його розробкою майже три роки.

Ми впевнені, що неможливо виконати це завдання за 60 днів якою б великою не була би команда і як би чудово не розуміли завдання менеджери проекту.

Таким чином, нам стало зрозуміло, що ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ” отримало замовлення на цей продукт за кілька років до тендеру.

Третій момент: Вартість робіт

За два роки які ми працювали над проектом нами було витрачено сумма приблизно в 2 млн грн.

ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ” оримало за проект який в рази поступається функціоналом нічим не підтверджену суму у майже 47 млн грн.

В договорі не наведено жодного способу визначення вартості, і причини чому вказана саме така вартість.

Четвертий момент - Право на продукт

Згідно умов проект договору, а згодом і договору замовник категорично відмовляється від своїх прав на продукт який розробляється за його технічним завданням та для його потреб.

“1.2. Найменування послуг: Створення єдиної міської платформи електронної взаємодії, управління даними та сервісами – постачання ліцензійного програмного забезпечення (далі – ПЗ Платформа) з його впровадженням (надання ліцензій на право користування програмним забезпеченням): встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків із налаштуванням взаємодії існуючої комп’ютерної програми Замовника з поставленим ПЗ Платформа за кодом ДК 021:2015 (CPV) «Єдиний закупівельний словник – 48210000-3 Пакети мережевого програмного забезпечення, що передбачає: 1.2.1. Постачання ліцензійного програмного забезпечення (ПЗ Платформа чи Твір), у зв’язку з чим Ліцензіар надає Ліцензіату ліцензію на використання Твору, що дає Ліцензіату право на використання Твору у встановлених цим Договором межах та на визначений цим Договором строк”. 

“1.2.1.15. За цим Договором Ліцензіар (Виконавець) має право на подальше використання Твору та надавати ліцензії на його використання будь-яким іншим особам, при цьому за Ліцензіаром також зберігається право на передачу права на використання Твору іншим особам. Укладання цього Договору не зумовлює будь-яких обмежень прав інтелектуальної власності Ліцензіара, що можуть реалізовуватися/використовуватися ним у будь-якій формі і будь яким способом (всіма відомими способами) та з будь-якою метою”.

Жоден Замовник ніколи і не за яких умов не буде виписувати в проекті договору положення про право власності Виконавця на володіння та використання ПЗ за власним розсудом, і тем паче ніхто не буде вказувати в договорі про подальше використання продукту від права власності на який він відмовляється. Це нонсенс.

Навіщо замовник відмовився від своїх виключних майнових прав на настільки коштовний ПЗ нам стало зрозуміло коли ми стали свідками того, що ТОВ “ЕФ ДІ АЙ КАМПАНІ” з ГС “Центр Розвитку Інновацій” проводить захід за заходом з приводу популяризації та продажу іншим містам платформи яка була розроблена за гроші київської громади.

Микола Козлов до речі є членом ГС “Центр Розвитку Інновацій”.

Дублювання програмних засобів

Ми вивчили ще декілька тендерів які проводив ДІКТ КМДА:

Створення інформаційної системи «Реєстр мешканців міста Києва (Створення інформаційної системи «Реєстр мешканців міста Києва постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» Ідентифікатор тендеру UA-2019-07-15-001237-a)

Створення такого реєстру при наявності Платформи яку попередньо замовив ДІКТ КМДА є нісенітницею.

У функціоналі платформи яку замовили попередньо є пункт:

“Модуль забезпечення створення єдиного ідентифікатора мешканця”

Якщо у міста є модуль ідентифікації мешканців, достатньо додати атрибут “постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи” і вивести відсортованих за цією ознакою мешканців в окрему таблицю.

Але ТОВ “ГІОЦ” проводить тендер і витрачає на розробку даного ПЗ майже 3 млн грн.

Аналогічна ситуація склалась з тендером Створення, розвиток та супроводження Платформи електронної (Ідентифікатор тендеру UA-2019-06-18-002326-c).

При тому, що у міста вже є Єдина платформа за яку оплачено майже 47 млн грн, те ПЗ яке описують в технічному завданні майже цілком на неї схоже.

За винятком того що вона не є не модульна, а зібрана з окремо існуючих сервісів які апріорі мають різну архітектуру і примушують користувачів переміщуватись між сайтами - сервісами, що не відповідає ані концепції єдиної точки входу, ані концепції human centered design.

Також описана в технічному завданні не відповідає поставленим до неї вимогам, це:

1. Пункт 4.2.2 “Реалізації концепції створення єдиного інформаційного простору в м. Києві”;
2. Пункт 4.2.2 “Застосуванні правила централізованого накопичення, зберігання та обробки інформації”;
3. Пункт 4.2.2 “Забезпеченні централізованого управління, безперервного контролю функціонування та централізованого налаштування Платформи «Е-демократія» та модулів її компонентів.”
4. Пункт 1.2 “Створення набору програмних сервісів з метою розбудови моделі інформаційної архітектури сайту та мобільного додатка КБУ «Контактний центр міста Києва» за модульним принципом для обробки звернень”.

У чому це виражається:

1. У цілковитому нерозумінні як повинна працювати архітектура таких платформ. 
2. Дублююванні функціоналу на рівні окремих модулів, а по факту додатків - сервісів.
3. Відокремлення окремих сервісів, таких як “Громадський бюджет”, Платформа “Е демократія”, Звернення, Контактний центр, Електронний будинок, сервіс управління сайтами ДА та КП і інших інституцій міста.
4. Інформація про мобільний додаток вказана лише в меті і календарному плані. На вказані вимоги до додатку, немає жодного натяку на платформу, немає взагалі ніякої інформації про те яким повинен бути мобільний додаток. Складається враження, що виконавець вже розробив додаток або буде погоджено, що завгодно.
5. Відсутності розуміння, що таке зручність використання і в чому це виражається.

Ми підняли ці питання у ЗМІ і трохи згодом цей тендер зняли з торгів.

Але інший такий же “дублюючий” тендер все ж таки був розіграний: Розвиток єдиної міської платформи електронної взаємодії, управління (Ідентифікатор тендеру UA-2019-07-15-001137-a) і переможець отримав 6 млн грн.

Таким чином, нами було встановлено, що за два роки ДІКТ було витрачено майже 56 млн грн на ПЗ яке не використовується, у той час коли наша розробка так і залишилась незатребуваною.