Віддалена робота: чи не занадто багато переваг?

За оцінками експертів Міжнародної організації праці, до епідемічного спалаху коронавірусу у світі віддалено працювали менше ніж 3% всіх зайнятих.

На піку карантинних обмежень віддалена робота в розвинених країнах сягала половини зайнятих.

Згідно з опитуваннями Eurofound, у 2020 році в Євросоюзі вдома працювало понад 30% співробітників.

За даними Gallup, до вересня 2020 року в США третина співробітників залишалися працювати вдома.

Більшість вбачає в переході на віддалену форму праці вбачає лише плюси:

• працівникам «дистанційка» скорочує час і витрати на дорогу
• роботодавцям - витрати на офісні приміщення
• екологи знаходять, що все це сукупно призводить до зниженням викидів СО2.

Але, як заявляють автори дослідження "Віддалена робота: чи не занадто багато переваг?", Жак-Франсуа Тис, Крістіан Беренс та Сергій Кичко, це не зовсім так.

З'ясувалося, що в певних обмежених масштабах віддалена робота має свої плюси, але до певної межі.

Чому так?

В першу чергу тому, що «дистанційка» зводить нанівець так званий "агломераційний ефект" - завдяки якому, власне, жителі великих міст і живуть багатше.

Концентрація працівників "в одному місці», дозволяє їм швидше знаходити свої ніші в міській економіці, а обмін досвідом і знаннями в ході "живих контактів" дозволяє їм швидко підвищувати кваліфікацію і генерувати нові ідеї.

Ще в 1970 роки Томас Аллен з MIT виявив, що інтенсивність співпраці дослідників критично залежить від фізичної дистанції між їх робочими місцями. А сучасні дослідження підтвердили, що "ніякі інструменти віддаленого спілкування не замінюють живу дискусію близько кавомашини в офісі".

Стосовно можливості бізнесу "економити на оренді". В цілому перехід на дистанційну роботу вбиває інфраструктуру локальних послуг, що надаються низькооплачуваними працівниками.

Зростання віддаленої зайнятості яке доступною насамперед для висококваліфікованих працівників - обернеться скороченням робочих місць в ресторанах, барах і магазинах.

Тому висновок до якого дійшли вчені звучить так:

"Віддалена робота один, максимум два дні на тиждень збільшує продуктивність і кваліфікованих, і некваліфікованих працівників, не змінюючи істотно баланс попиту на офісні і житлові приміщення, і при цьому підвищуючи потенціал використання інформаційно телекомунікаційних технологій.

Третій день "дистанційки" буде для економіки критичним - зростання віддаленої зайнятості починає гальмувати розвиток технологій; скорочення частки офісної зайнятості знижує силу поширення знань та інформації. Все це разом узяте може завдати шкоди інновацій, і економічному зростанню через втрати агломераційних ефектів.

Так що надмірне збільшення "дистанційки" в підсумку може принести шкоду всім".