Розслідування: «Рубльовий стейблкоїн» як нова крипто-імперія Кремля

OFAC проти A7A5, Шора та російської паралельної фінансової системи

У лютому 2025 року на крипторинку з’явився новий гравець — стейблкоїн A7A5, випущений компанією A7 LLC у Киргизстані. На перший погляд, це ще один «стейбл» для локальних розрахунків. Насправді — інструмент Кремля для обходу санкцій та формування тіньової паралельної економіки.

Парадокс цифр

За даними Financial Times та аналітиків Elliptic, A7A5 забезпечений рублем через Промзв’язьбанк — ключовий банк російської оборонки, який уже багато років під санкціями США та ЄС.

Попри те, що загальна емісія токена складає лише 12 млрд A7A5 (приблизно $156 млн), через нього за перші чотири місяці пройшло вже $9,3 млрд транзакцій. Капітал обертається десятки разів на добу — формуючи систему, співставну за масштабами з великим регіональним банком, але у криптоверсії.

Щоденний обіг — близько $1 млрд, що робить A7A5 не просто «обходом санкцій», а повноцінним альтернативним каналом міжнародних розрахунків.

Юридичний фасад Киргизстану

Чому саме Киргизстан? На відміну від Росії, Бішкек вибудував лояльне правове поле для криптоіндустрії. Цим скористалася компанія «Старий Вектор», яка тільки у 2025 році провела через себе понад $50 млрд. Фактично Киргизстан став фронтовою юрисдикцією Кремля у криптообході санкцій.

Хто стоїть за схемою

Ключові акціонери проєкту:

• Ілан Шор — фігурант «крадіжки століття» у Молдові, коли з банківської системи країни було виведено $1 млрд. Після втечі до Москви Шор став не лише бенефіціаром криптосхем, а й агентом Кремля, куратором молдовського напрямку. За даними молдовських та європейських спецслужб, саме він координує фінансування проросійських партій і протестних рухів у Кишиневі. Контроль над A7 та її дочірніми структурами дав Шору не лише ресурс для особистого збагачення, а й стратегічний інструмент дестабілізації регіону.

• Промзв’язьбанк — оборонний банк РФ, через який фінансується військовий комплекс. Його участь у A7A5 перетворює токен на частину військово-фінансової машини Кремля.

Від Garantex до Grinex

Після того як у березні 2025 року американська влада заморозила $23 млн на біржі Garantex, значні обсяги були переведені в A7A5 і направлені на нову платформу Grinex.

Формально Grinex зареєстрована у Киргизстані, але фактично це російська біржа та спадкоємець Garantex. Уже за кілька місяців її обіг перевищив $1,8 млрд. Показова деталь: основні транзакції фіксуються саме у будні, у робочі години московських фінансових центрів.

Санкції та нова екосистема

OFAC офіційно оголосив про розслідування щодо компаній та фізичних осіб, які стоять за A7A5. Але це лише перший крок. На практиці, поки старі канали блокуються, Кремль формує нову екосистему крипторозрахунків, яка за масштабами давно перевищила локальні експерименти.

Ілан Шор став обличчям цієї криптоекспансії: водночас кримінальний утікач, агент впливу й керівник Кремля в Молдові. Його роль виходить далеко за рамки «акціонера» — він фактично демонструє, як Москва використовує цифрові гроші для експорту корупції та підриву сусідніх держав.

👉 У сухому підсумку: A7A5 — це не просто стейблкоїн. Це рубльова тіньова мережа, у якій сплітаються інтереси російського ВПК, втікачів-олігархів та кураторів сусідніх країн.

Реакція Європейського Союзу

• 15 липня 2025 року Європейська Рада ввела санкції проти семи осіб та трьох компаній, які звинувачуються у спробі дестабілізувати Молдову, серед них — найближче оточення Ілана Шора. Йому інкримінують фінансування незаконної виборчої діяльності, включаючи підкуп виборців під час президентських виборів та референдуму з питань вступу до ЄС у 2024 році. Санкції передбачають замороження активів та заборону на в’їзд до ЄС (ipn.md, Reuters).

• У рішенні ЄС також згадується компанія A7, яку асоціюють із Шором, як інструмент переказів грошей виборцям для впливу на голосування (Business & Human Rights Resource Centre, trmlabs.com). А7 стверджує, що санкції не вплинуть на її операційну діяльність, і називає себе "достатньо стійкою" системою, яка продовжить виконувати зобов’язання перед клієнтами (Business & Human Rights Resource Centre).

Реакція Молдови

• Молдова не залишилася осторонь: поліція документує, що Шор і Промзв’язьбанк (PSB) використовують нелегальні фінансові потоки, у тому числі криптовалюту, для політичного впливу в країні — ці дії вбачають як складову російських інтересів (Centre for Information Resilience).

• Незважаючи на це, Молдова залишається малопідготовленою до відслідковування криптовалютних потоків, особливо через неповну прозорість бізнесу віртуальних активів (VASPs), що викладено в останньому звіті MONEYVAL Ради Європи (травень 2025) (moldovamatters.md).

У підсумку

Таким чином, реакція на A7A5 і його провідників розгортається двоякою: з одного боку — жорсткі заходи з боку ЄС, з іншого — обережна відповідь з Молдови, що свідчить про технологічно-фінансовий виклик, для якого країна ще не повністю готова.