«Справа Сенниченка» та обшуки в Австрії: оновлені деталі розслідування
12 березня 2025 року з 14:00 до 16:00 у Вищому антикорупційному суді відбулося слухання у справі №991/13507/24, №11-cc/991/89/25 щодо апеляції на арешт майна Павла Присяжнюка.
З огляду на суспільну значущість цього провадження та його зв’язок із так званою «справою Сенниченка», що привертає широку громадську увагу, журналіст інформаційного агентства «Укрмедіа» зміг бути присутнім на засіданні для висвітлення теми у засобах масової інформації.
«Справа Сенниченка»
«Справа Сенниченка» — масштабне розслідування НАБУ, у якому ексголову Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка підозрюють у причетності до корупційних схем навколо об’єктів державного майна. У межах цього провадження цього року було здійснено вилучення та арешти грошових коштів, рухомого й нерухомого майна.
Ключові фігуранти: Гмирін і Сенниченко
Головний організатор
За даними низки ЗМІ, слідство вважає Гмиріна «головним організатором» або, щонайменше, одним із керівників групи, відповідальної за корупційні дії під час приватизації державного майна.
При цьому залишається нез’ясованим, хто саме і на яких умовах співпрацює зі слідством. Раніше у справі згадувався Сергій Байрак — спочатку як підозрюваний, згодом, за словами захисту, його статус змінився.
Роль Дмитра Сенниченка
Ексголова Фонду державного майна України продовжує фігурувати як одна з ключових осіб розслідування, однак його захист заявляє про політичну вмотивованість та недоведеність обвинувачень.
Сергій Байрак
Спочатку фігурував як підозрюваний/співорганізатор. За актуальними заявами прокурора, наразі вже не має статусу підозрюваного, хоча згадувалося, що нібито саме він «запрошував» одного з ключових обвинувачених (Гмиріна) до передбачуваної групи.
Павло Присяжнюк
Його точний статус у матеріалах справи не цілком зрозумілий. Прокурори заявляють про розшук, проте австрійська поліція його не затримує; слідчі стверджують, що він може бути причетним до легалізації коштів або проходити у справі як свідок.
Обшуки в Австрії: що саме сталося?
Дата і місце обшуків
За даними, озвученими на судових слуханнях, 19 лютого 2025 року в Австрії пройшли обшуки у квартирі Христини Присяжнюк.
Згідно з інформацією, представленою в суді, 16 лютого 2024 року було створено спільну слідчу групу (Joint Investigation Team, JIT) між Україною та Австрією на формальний термін 12 місяців.
Формально ці дії здійснювалися австрійською поліцією в межах роботи JIT з Україною, термін діяльності якої за документами закінчився 16 лютого 2025 року.
Вилучені кошти та майно
Під час обшуку були знайдені та вилучені грошові кошти в іноземній валюті, проте прокуратура не вказала точну суму. Більш того, у документах містяться дві суми, що відрізняються на 540 євро. На думку адвоката Циганкова, це спричинено помилкою прокуратури, яка в одному документі замість 600 євро вказала 60. За словами адвокатів, ці кошти належать родичам та подругам Христини Присяжнюк.
Окрім готівки, під арешт потрапили також транспортні засоби Павла Присяжнюка та його годинник.
Прокуратура подала клопотання про арешт усього вилученого майна як можливих речових доказів у справі про ймовірну легалізацію (відмивання) коштів.
Статус Павла Присяжнюка: підозрюваний, свідок чи «вписаний» у схему?
Позиція прокуратури
За версією представників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Павло Присяжнюк фігурує у матеріалах справи як особа, яка може бути пов’язана з «відмиванням» коштів, і навіть нібито перебуває у розшуку.
При цьому жодних відомостей про його затримання австрійською поліцією або офіційні дії Інтерполу немає, що створює певну колізію.
Заяви захисту та інсайдерів
Позиція адвокатів
Адвокати наполягають, що ролі Присяжнюка в «справі Сенниченка» немає, йому завідомо хибно приписується надмірне значення, він загалом «не вписується» в доказову базу справи, а слідство намагається «притягнути» його для розширення кола фігурантів. Або ж, можливо, для примусу до співпраці.
Те, що роль Присяжнюка у справі, м'яко кажучи, значно перебільшена, підтверджується тим фактом, що, попри заяви про його розшук, фактичного затримання та виконання формальних екстрадиційних процедур в Австрії так і не відбулося.
Оригінали розписок та документи щодо операцій
Спочатку в публічному просторі з’являлася інформація про відсутність оригіналів розписок і підтверджуючих документів, однак під час судового засідання захист заявив, що такі розписки є в матеріалах справи. Це змінює акценти у дискусії щодо належності вилучених коштів.
Проте:
Прокуратура: посилається на документи (включно з оригіналами розписок), щоб довести, що гроші могли належати учасникам злочинних схем. Водночас жодних фактичних доказів причетності Павла Присяжнюка немає.
Захист: стверджує, що наявність розписок підтверджує версію про їхній особистий характер (кошти родичів, друзів тощо), а не про злочинне походження.
Дивні моменти в доказовій базі та діях НАБУ
З окремих джерел і заяв сторони захисту випливає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в обвинуваченні щодо причетності Павла Присяжнюка значною мірою спирається на показання особи, яка могла сама бути учасником організованої схеми, але тепер виступає як заявник або «співпрацюючий свідок».
Критика з боку захисту
Адвокати вважають, що такий підхід може спотворювати картину розслідування, оскільки «співучасник» отримав імунітет в обмін на свідчення.
Адвокати стверджують, що слідство будується навколо показань одного джерела.
Контраргумент прокуратури
Прокуратура пояснює, що співпраця зі свідками — один із визнаних механізмів розкриття складних злочинних схем, а остаточну оцінку їхнім свідченням дасть суд.
Що далі?
Слідчі дії паралельно тривають в Україні та в Австрії. У разі виявлення нових доказів або майна (включно з активами в інших країнах ЄС) воно може бути арештоване за клопотанням прокуратури.
В Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (ВАКС) періодично розглядаються питання законності арешту майна та процесуальний статус окремих фігурантів.
Якщо докази щодо Сенниченка, Гмиріна та інших учасників «злочинної організації» будуть визнані судом достатніми, справа перейде до детального розгляду по суті.
У разі процесуальних порушень або недостатньої доказової бази частина матеріалів може бути виключена зі справи, що, своєю чергою, вплине на перспективи обвинувачень.
Висновок
«Справа Сенниченка» продовжує залишатися однією з найгучніших антикорупційних історій в Україні. Нові подробиці про обшуки в австрійській квартирі Христини Присяжнюк, арешт автотранспорту та годинників Павла Присяжнюка, а також факт того, що оригінали розписок, які підтверджують природу коштів, справді існують, додають нових нюансів до судових дискусій.
Проте основні питання залишаються відкритими:
Чи є Павло Присяжнюк учасником злочинної схеми, чи його роль вигадана для «примусу до співпраці»?
Наскільки обґрунтовано НАБУ і САП спираються на свідчення «співпрацюючих» свідків?
Сергій Байрак, який раніше фігурував у матеріалах справи як підозрюваний і один із можливих співорганізаторів, за останніми заявами прокурора більше не має цього статусу. Водночас під час судових засідань неодноразово згадувалося, що саме він відіграв ключову роль у залученні одного з головних обвинувачених — Гмиріна — до передбачуваної злочинної групи.
Згідно з інформацією з різних джерел, існує версія, що Байрак уклав угоду зі слідством і отримав імунітет від кримінального переслідування. При цьому особливий інтерес викликає факт, що ця угода, якщо вона дійсно існує, нібито оформлена німецькою мовою. Однак наразі ані сторона обвинувачення, ані захист не надали офіційного підтвердження її наявності, що залишає це питання відкритим.
Якими будуть реальні підсумки спільного розслідування, якщо частина фігурантів уже «знята» з підозр, а інші, навпаки, вперто фігурують у матеріалах справи?
Остаточну відповідь дасть лише суд, який продовжить розглядати клопотання та перевіряти матеріали слідства. Ми й надалі стежитимемо за розвитком подій і інформуватимемо читачів про нові подробиці цієї заплутаної справи.
