США зрадили Україну і показали Британії, що означає «Америка передусім» на практиці: аналіз статті Gaby Hinsliff

Стаття Габі Хінсліф у The Guardian присвячена різкому розвороту зовнішньої політики США після приходу Дональда Трампа та його наслідкам для України та Європи загалом. Авторка критикує дії Вашингтона, називаючи їх не просто відмовою від підтримки України, а демонстрацією нової моделі світового порядку, в якому США зосереджені виключно на власних інтересах, не зважаючи на союзників. Давайте розберемо основні тези статті та проаналізуємо їх з точки зору міжнародної політики.

1. «Америка передусім» у дії: відмова від підтримки України

Хінсліф починає з історії звільнення американського вчителя Марка Фогеля з російської в’язниці, підкреслюючи, що це вигідний піар-хід для Трампа. Він подає цю подію як доказ того, що зближення з Путіним може приносити результати. Але цей символічний жест контрастує з подальшими діями: через кілька годин новий міністр оборони США Піт Гегсет у Брюсселі продиктував умови завершення війни, які фактично означають капітуляцію України.

Зокрема, США:
🔹 погоджуються на збереження Росією частини окупованих територій;
🔹 не підтримують вступ України до НАТО;
🔹 виключають можливість залучення американських військ до забезпечення безпеки;
🔹 пропонують європейцям самостійно вирішувати, як їм протистояти російській загрозі, але без парасольки НАТО.

Таким чином, США дають зрозуміти, що тепер Україна – це насамперед проблема Європи, а не Америки.

⚠️ Аналіз:
Цей крок відображає зрушення в американській політиці, що почалося ще за Обами та посилилося за Трампа. США розглядають Китай як головну загрозу і зосереджуються на Індо-Тихоокеанському регіоні. У цьому контексті Росія, попри свою агресивність, сприймається як вторинний гравець.

2. Нова імперська політика: боротьба за ресурси

Хінсліф робить цікаве спостереження: США, Китай і Росія поводяться як нові імперські держави, прагнучи розширювати вплив і контролювати стратегічні ресурси. Вона звертає увагу, що під час зустрічі з Зеленським американський міністр фінансів намагався домогтися угоди, яка надала б США доступ до українських рідкоземельних металів.

⚠️ Аналіз:
Це підтверджує, що економічні інтереси для Вашингтона важливіші за стратегічні союзи. Україна розглядається не стільки як партнер, скільки як джерело корисних копалин.

3. Європа залишається сам на сам із загрозами

Хінсліф наголошує, що поведінка США розвіює ілюзії Британії та ЄС щодо надійності союзів. Європа надто довго покладалася на американську військову підтримку і тепер змушена терміново нарощувати оборонні бюджети.

Піт Гегсет зажадав від європейців збільшення військових витрат до 5% ВВП, що вдвічі перевищує нинішній середній рівень. Однак авторка зазначає, що Британія не готова до таких витрат – британський уряд вже заявив, що навіть 2,65% є проблемою.

⚠️ Аналіз:
Відмова США від лідерства в Європі робить НАТО більш вразливим. Якщо Вашингтон більше не буде гарантом безпеки, східноєвропейські країни опиняться під ще більшою загрозою.

4. Урок Афганістану: Україна може зіткнутися з таким самим сценарієм

Авторка нагадує, як у 2021 році США раптово залишили Афганістан, поставивши союзників перед фактом. У результаті союзні війська були змушені терміново евакуюватися, залишивши місцевих партнерів на милість талібів.

⚠️ Аналіз:
Сьогодні Європа ризикує зіткнутися з аналогічною ситуацією в Україні: якщо США відмовляться від підтримки, ЄС може виявитися нездатним компенсувати цю втрату.

5. Передбачуваність Трампа: чому ніхто не здивований, але всі в шоці

Хінсліф вказує на парадокс: з одного боку, дії Трампа цілком передбачувані – він ніколи не приховував своїх симпатій до Путіна і неодноразово заявляв, що США «переплачують» за безпеку Європи. Проте коли ця політика реалізується на практиці, це все одно шокує.

Вона порівнює це з торговельними війнами Трампа: він робить гучні погрози, потім пом’якшує їх, але сам факт невизначеності підриває довіру до США.

⚠️ Аналіз:
Європа та Україна повинні усвідомити, що Трамп не змінить свого курсу. Єдиний спосіб адаптуватися – взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку.

Висновок: світ змінюється, і Європа повинна змінюватися разом із ним

Хінсліф завершує статтю тривожним попередженням:

🔹 Америка більше не хоче бути світовим жандармом.
🔹 Україна та Європа повинні розраховувати на себе.
🔹 Якщо ЄС не наростить оборону, він ризикує стати жертвою нових імперських амбіцій Росії та Китаю.

👉 Головний урок: епоха однополярного світу із США в ролі гаранта стабільності завершилася. Європа або адаптується, або ризикує повторити помилки минулого.