Тіньовий міністр: як помічник Деркача керував енергетикою України
Після того, як прокурор зачитав у суді матеріали справи по корупції в Енергоатомі, пише Тетяна Ніколаєнко виникла підозра: міністром енергетики України був не Герман Галущенко, а Ігор Миронюк – давній помічник народного депутата-зрадника Андрія Деркача. Людина, яка проводила співбесіди з кандидатами на посаду міністра, блокувала лицензії постачальникам, організовувала депутатські запити та "чорнуху" в міжнародних ЗМІ, мала прямі зв'язки з керівництвом ДБР. І, до речі, будує 200 вілл на Маврикії.
Хто такий Ігор Миронюк?
Давній помічник Андрія Деркача, засудженого за державну зраду. У матеріалах справи фігурує як радник міністра енергетики та виконавчий директор Енергоатому з безпеки. Але реальний масштаб його впливу виявився набагато більшим.
Як зазначив прокурор: "Встановлено, що Миронюк раніше здійснював вплив на кадрову політику та службових осіб, в тому числі цього підприємства, а також інші підприємства енергетики."
"Вплив на кадрову політику" – дипломатичне формулювання. Реальність виявилася простішою і страшнішою.
7 липня 2025: співбесіда з майбутнім міністром
Найбільш показовий епізод датований 7 липня 2025 року.
Прокурор зачитав: "Зокрема, 7 липня 2025-го Миронюк проводив співбесіду з кандидатом на посаду міністра енергетики України, на той час вакантної, Гринчук Світлани."
Прочитайте ще раз повільно.
Миронюк – помічник засудженого за державну зраду депутата, фігурант корупційної справи – проводить співбесіду з кандидатом на посаду МІНІСТРА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ.
Не міністр чи прем'єр проводить співбесіду. Не комісія Кабміну. Миронюк. Особисто.
Коментар джерела: "Звісно, що в Гринчук нема такого радника, це блін скоріше якийсь фінансовий продюсер."
"Фінансовий продюсер" – точне визначення. Той, хто фінансує призначення, той і контролює призначеного.
Питання: чи знав Президент, чий помічник проводить співбесіди з майбутніми міністрами? Чи знав Прем'єр-міністр? Чи це була їхня воля, чи Миронюк діяв самостійно, маючи достатньо важелів впливу?
Басов: партнер по схемі
У матеріалах постійно фігурує ще одне ім'я – Басов. Судячи з контексту, це керівник або високопосадовець Енергоатому, партнер Миронюка по всіх операціях.
Прокурор зазначив: "Басов та Миронюк обговорюють та погоджують стратегію захисту в судовій справі за обвинуваченням до колишніх директорів філії АТНЕК Енергоатом в кримінальному правопорушенні."
Читаємо уважно: вони не просто обговорюють – вони погоджують стратегію захисту для обвинувачених у кримінальному правопорушенні. Фактично організовують юридичний захист для тих, хто має бути притягнутий до відповідальності.
Це вже не корупція. Це організована протидія правосуддю.
Тиск на постачальників: блокування лицензій
Масштаб впливу вражає:
"Також Басов з Миронюком неодноразово здійснювали вплив на представників суб'єктів господарської діяльності, в тому числі на постачальників АТНЕК Енергоатом. Такий вплив полягав у зупиненні і здійсненні фінансових операцій таких постачальників, а також блокування та скасування їм дійсних лицензій та технічної документації."
Переклад з юридичної на людську:
- Якщо постачальник не грав по їхніх правилах – йому блокували фінансові операції
- Якщо хтось відмовлявся платити відкати – йому скасовували ліцензії
- Якщо компанія не хотіла входити в схему – їй анулювали технічну документацію
Під час війни. На стратегічному об'єкті. В атомній енергетиці.
Уявіть постачальника, який має договір з Енергоатомом на постачання критично важливого обладнання. Раптом йому "зупиняють фінансові операції" або "скасовують ліцензію". Компанія на межі банкрутства, контракти під загрозою. І тоді з'являється посередник з "пропозицією": проблема зникне, якщо...
Це класичний рекет. Тільки не на базарі, а на рівні державної енергетичної компанії з оборотом у мільярди.
Блокування опору: випадок Котіна
Особливо показовий епізод з головою управління Енергоатому на прізвище Котін:
"Також Миронюк повідомив Басову, що він особисто заблокував спробу голови управління АТ НЕК Енергоатом Котіна поспілкуватися зі стороннім адвокатом."
Котін – керівник одного з управлінь Енергоатому – намагався звернутися до адвоката. Можливо, хотів проконсультуватися щодо незаконних вказівок, які отримував. Можливо, збирався повідомити про схеми.
Миронюк особисто заблокував цю спробу.
Питання: яким чином можна "заблокувати" спілкування дорослої людини з адвокатом? Фізично перешкодити? Залякати? Погрожувати звільненням? Кримінальною справою?
Це вже не корупція. Це силовий контроль території.
Система управління: паралельна вертикаль
Найстрашніше формулювання прокурора:
"Водночас за участі Басова та інших осіб Миронюк організував систему управління в Міністерстві енергетики та підвідомчих його юридичних особах."
Організував систему управління в Міністерстві.
Не "впливав на окремі рішення". Не "лобіював інтереси". Він організував систему управління.
Паралельна вертикаль влади. Офіційний міністр – це фасад. Реальні рішення приймає мережа Миронюка.
Класична схема "двоєвладдя": офіційна структура для звітів та публічності, реальна – для грошей та рішень.
Затримання: паніка та знищення доказів
Момент затримання розкриває справжню природу "державного службовця":
"Прокурор розповів, що Миронюк при затриманні намагався знищити речові докази, зокрема рвав на частини паперові документи, в ванній кімнаті, намагався їх приховати, а також викидав їх у вікно."
Картина вражає: високопосадовець, який щойно проводив співбесіду з кандидатом на посаду міністра, в паніці рве папери у ванній і викидає їх у вікно.
Але це ще не все:
"Крім того, останній здійснював спробу позбути свого мобільного телефону, шляхом скидання його з вікна квартири."
Телефон з вікна. Класичний жест відчаю: якщо детективи дістануть телефон – там листування, дзвінки, докази.
Прокурор додав: "Також я вважаю, що є ризик перешкодження кримінальному провадженню іншим чином."
"Іншим чином" – дипломатичне формулювання для: використання зв'язків, тиску на свідків, організації протидії.
Депутатські запити: зброя впливу
9 липня 2025 року (через два дні після співбесіди з кандидатом на посаду міністра):
"Миронюк спільно з Басовим організував скерування двох депутатських запитів від двох народних депутатів на обумовлену з ним тематику."
"Обумовлену тематику" – депутати писали запити за вказівкою Миронюка. Фактично, депутатський мандат використовувався як інструмент тиску.
Але це лише початок:
"Крім того, Миронюк повідомив, що може через тимчасову слідчу комісію Верховної Ради та законодавчу ініціативу організувати вплив на певні процеси певних осіб, що обумовлює ризик перешкодження кримінальним провадженням іншим чином з використанням його зв'язків та впливу на окремих представників Верховної Ради України та членів тимчасової слідчої комісії."
Розшифровка:
- ТСК (тимчасова слідча комісія) – під контролем
- Законодавчі ініціативи – можна організувати
- Окремі депутати – під впливом
- Члени комісії – є зв'язки
Коментар джерела додає конкретику: "Нагадаю, що комісія Кучеренка фактично накатала нову підозру Кудрицькому. Тепер ви вже майже знаєте, на чиє прохання."
ТСК народного депутата Кучеренка, яка займалася Енергоатомом та Кудрицьким (колишній очільник компанії) – виявляється, працювала не в інтересах держави, а на замовлення Миронюка.
Правоохоронці: ДБР, СБУ, ОГП під контролем
Найтривожніша частина обвинувачення стосується зв'язків з правоохоронними органами.
Епізод від 9 липня 2025:
"Басов повідомив Миронюку про необхідність залучення працівників Державного бюро розслідувань до отримання дозволів на проведення обшуків в окремому кримінальному провадженні з метою з'ясувати відносини."
"З'ясувати відносини" через обшуки ДБР. Не розслідування злочину, а інструмент тиску.
Прокурор продовжив:
"Також вказані особи в разі необхідності мають змогу залучити представників Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань до тиску на певних осіб, що доводять існування факту зв'язків з високопосадовими особами правоохоронних органів та ризиком перешкодження кримінальному провадженням."
Читаємо список ще раз:
- ОГП (Офіс Генерального прокурора)
- СБУ (Служба безпеки України)
- ДБР (Державне бюро розслідувань)
Всі три ключові правоохоронні органи – під впливом або з можливістю "залучення до тиску".
І конкретний епізод від 14 жовтня 2025:
"Миронюк повідомив Басову, що він має тісні зв'язки з керівництвом Державного бюро розслідувань, від яких отримає інформацію про хід та перспективи досудового розслідування в окремих кримінальних провадженнях."
Він не просто має "зв'язки" – він отримує інформацію про хід розслідування безпосередньо від керівництва ДБР.
Уявіть: проти вас порушили кримінальну справу. Ви думаєте, що розслідування ведеться таємно. А в цей час фігурант справи отримує всю інформацію від керівництва органу, який веде розслідування.
Це вже не корупція. Це злиття правоохоронної системи з організованою злочинністю.
"Чорнуха": міжнародна мережа впливу
9 липня 2025 року:
"Басов відзвітував Миронюку цього ж дня про організацію випуску ним негативної інформації, так званої чорнухи, у підконтрольних засобах інформації."
"Підконтрольні ЗМІ" – у Миронюка є власні медіа або журналісти на зарплаті.
Але географія ширша:
"25 вересня 2025 року він повідомив Басову про організацію ним притягнення 19 вересня 2025 року до кримінальної відповідальності колишнього члена Наглядової Ради Бойка."
Бойко – колишній член наглядової ради Енергоатому. "Організація притягнення до кримінальної відповідальності" – Миронюк організував порушення кримінальної справи проти того, хто йому заважав.
І міжнародний рівень:
"А також щодо організації ним випуску замовних статей у ЗМІ міста Брюссель та Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, а також скерування депутатських запитів."
Брюссель (штаб-квартира ЄС) та Лондон – міжнародна мережа впливу через "замовні статті".
Схема комплексна:
- В Україні – депутатські запити та ТСК
- В Брюсселі та Лондоні – "замовні статті" в міжнародних ЗМІ
- Через правоохоронців – кримінальні справи проти неугодних
- Через підконтрольні українські ЗМІ – "чорнуха"
Це вже не просто корупційна схема. Це інформаційно-політична машина.
200 вілл на Маврикії: куди йдуть гроші
Фінальна деталь від джерела:
"Ну і ще ця людина будує 200 вілл на Маврикії."
Двісті вілл.
Не одну. Не п'ять. Двісті.
Для контексту: Маврикій – популярна офшорна юрисдикція з м'яким податковим режимом. Вілли там коштують від сотень тисяч до мільйонів доларів кожна.
Навіть якщо припустити найдешевші варіанти (200,000 USD за віллу), це 40 мільйонів доларів. Якщо середня вартість 500,000 USD – це вже 100 мільйонів доларів.
Питання: з якої зарплати радника міністра чи виконавчого директора можна накопичити на будівництво 200 вілл на Маврикії?
Відповідь очевидна: це не накопичення. Це інвестування коштів, отриманих з корупційних схем в Енергоатомі та інших енергетичних підприємствах.
Системний характер: таймлайн впливу
Зведемо епізоди в хронологію:
7 липня 2025 – співбесіда з кандидатом на посаду міністра
9 липня 2025 – організація депутатських запитів + залучення ДБР для обшуків + звіт про "чорнуху" в ЗМІ
19 вересня 2025 – порушення кримінальної справи проти Бойка
25 вересня 2025 – організація "замовних статей" у Брюсселі та Лондоні
14 жовтня 2025 – отримання інформації від керівництва ДБР про хід розслідувань
Момент затримання – паніка, знищення документів, викидання телефону з вікна
Таймлайн показує: це не окремі епізоди корупції, це систематична діяльність з управління цілою галуззю.
Мережа Деркача: від зради до енергетики
Ігор Миронюк – помічник Андрія Деркача, засудженого за державну зраду.
Логічне запитання: чи це залишки старої системи, чи діюча мережа впливу?
Деркач засуджений за зраду. Але його помічник – на вершині енергетичної піраміди. Його мережа – контролює призначення міністрів, депутатів, правоохоронців, ЗМІ.
Якщо це "залишки" – то що ж було раніше, коли Деркач був при владі?
Паралельна держава
Підсумуємо систему Миронюка:
Законодавча влада:
- Депутати – виконують запити на замовлення
- ТСК – працюють на вказану тематику
- Законодавчі ініціативи – під контролем
Виконавча влада:
- Призначення міністра – через співбесіду з Миронюком
- Кадрова політика – повний контроль
- Система управління – паралельна вертикаль
Правоохоронна система:
- ДБР – "тісні зв'язки з керівництвом"
- СБУ – можливість "залучення до тиску"
- ОГП – в разі необхідності
ЗМІ:
- Український медіа-простір – "підконтрольні ЗМІ"
- Міжнародні ЗМІ – "замовні статті" в Брюсселі та Лондоні
Бізнес:
- Постачальники – під контролем через ліцензії
- Енергетичні компанії – через кадрову політику
- Фінансові потоки – через систему корупційних схем
Це вже не корупція в класичному розумінні. Це паралельна держава всередині держави.
Запитання без відповідей
Хто знав? Чи була вертикаль влади в курсі, що Миронюк проводить співбесіди з міністрами?
Скільки таких Миронюків? Якщо одна людина контролювала енергетику, скільки аналогічних фігур в інших галузях?
Мережа Деркача – чи працює вона досі? Чи Миронюк – єдиний залишок, чи вся система функціонує?
ДБР, СБУ, ОГП – хто конкретно з керівництва передавав інформацію? Чи тривають ці зв'язки?
200 вілл – на чиє ім'я оформлені? Які кошти використані? Чи є ще активи?
Депутати та ТСК – хто конкретно виконував замовлення Миронюка?
Замовні статті – які конкретно ЗМІ в Брюсселі та Лондоні? Хто оплачував?
Висновки
Матеріали справи розкривають:
- Масштаб впливу: від співбесід з міністрами до контролю над ТСК
- Зв'язок з Деркачем: помічник зрадника на вершині енергетичної системи
- Правоохоронна криша: ДБР, СБУ, ОГП під впливом
- Міжнародна мережа: від Києва до Брюсселя та Лондона
- Фінальний рахунок: 200 вілл на Маврикії
- Паніка при затриманні: знищення доказів, телефон з вікна
Найстрашніше: це не історія про одну людину. Це розкриття системи, яка дозволяла помічнику засудженого за зраду депутата керувати стратегічною галуззю під час війни.
Миронюк – не виняток. Він – приклад того, як влаштована паралельна держава в Україні. Держава, де реальні рішення приймаються не в кабінетах міністрів, а в офісах "координаторів". Де правоохоронці працюють не на закон, а на "зв'язки". Де депутати пишуть запити не на захист громадян, а на замовлення корупціонерів.
І поки ця система існує – будь-які реформи, будь-які зміни, будь-які обіцянки залишаться декорацією. Бо за декораціями – 200 вілл на Маврикії, побудованих на грошах, які мали йти на енергетичну безпеку країни під час війни.
За матеріалами судового засідання, виступу прокурора та документів НАБУ. Імена збережені як у оригінальних документах.
