Трансформація гегемонії: цифрова фінансіалізація, інформаційний капіталізм і нова реальність
Сучасний світ перебуває у стані глибокої трансформації, викликаної зміною економічних та соціальних парадигм. Якщо Джованні Аррігі та Девід Гарві у своїх працях зверталися до кризи капіталізму та перспектив зміни світового гегемона, то сьогодні ми спостерігаємо не стільки зміну гегемона у традиційному розумінні, скільки докорінну зміну його форми. США залишаються лідером, але сама природа цієї гегемонії змінюється: домінування базується на цифровій фінансіалізації, інформаційному капіталізмі та посиленні контролю через технології.
Аррігі припускав, що гегемонія США може перейти до іншого центру капіталу, прогнозуючи зростання впливу Китаю. Проте його аналіз не враховував можливості трансформації самої парадигми капіталізму. США, попри прогнози економістів і певну історичну схильність до зміни центру фінансового світу, не лише не втратили свою гегемонію, але й адаптувалися до нових викликів. Це підтверджується їхньою фінансовою гнучкістю, домінуванням у сфері високих технологій і м’якою силою культури.
Китайська модель, як зазначав Аррігі, дійсно унікальна: вона спирається на економічний вплив, а не на військову силу. Це здавалося інноваційним рішенням, але й воно, як виявляється, застаріло. Незважаючи на це, Китай зростає в економічному значенні, хоча стикається з внутрішніми проблемами — від демографічної кризи до структурних дисбалансів економіки. У будь-якому разі він залишається важливим економічним гравцем, але не у форматі гегемонії, як це розумілося у минулому.
Критика капіталізму, висвітлена Гарві, — це важливий момент. Фінансіалізація як механізм адаптації капіталізму до криз дійсно призвела до відриву від матеріального виробництва. Це породжує нестабільність, оскільки символічне виробництво (цифрові активи, бренди, симулякри) не має тієї стійкості, що фізичне виробництво.
Цифрова фінансіалізація як основа нової економіки
Фінансіалізація, що розпочалася у 1970-х роках, призвела до відриву капіталізму від матеріального виробництва та зміщення акценту на управління активами, частками та фінансовими інструментами. Сьогодні цей процес перейшов на новий рівень завдяки цифровим технологіям. Криптовалюти, алгоритмічна торгівля, платформи DeFi (децентралізовані фінанси) та токенізація активів — це інструменти, які радикально змінюють правила гри.
Однак цифрова фінансіалізація має й інший бік. Вона посилює нерівність, оскільки доступ до цих інструментів обмежений: їх контролюють корпорації та еліти, які мають ресурси й знання для управління такими активами. Фінансові кризи можуть ставати ще частішими та руйнівнішими через залежність від алгоритмів і спекулятивного капіталу.
Інформаційний капіталізм: виробництво даних як нової цінності
Якщо класичний капіталізм базувався на експлуатації праці, то інформаційний капіталізм експлуатує дані. Компанії на кшталт Google, Amazon, Meta (колишній Facebook) та інші гіганти Кремнієвої долини отримують прибутки з аналізу та монетизації поведінки користувачів. Дані стали новою нафтою XXI століття, а їх збір і обробка — основним видом "виробництва".
Проте така модель загострює проблеми приватності та контролю. Користувачі, чиї дані використовуються, стають об’єктами маніпуляцій і контролю. Реклама, формування суспільної думки, прогнозування поведінки — усе це інструменти інформаційного капіталізму, які роблять людину одночасно споживачем і товаром.
Цифровий концтабір: контроль через технології
Одним із найбільш тривожних аспектів нової парадигми є посилення контролю над суспільством через цифрові технології. Системи соціального рейтингу, повсюдне спостереження, алгоритми ухвалення рішень у держуправлінні та корпораціях — усе це формує умови, які можна описати як "цифровий концтабір".
Прикладом є Китай із його системою соціального кредиту, де дані про поведінку громадян використовуються для оцінки їхньої "надійності". Але подібні механізми впроваджуються й у демократичних країнах, хоч і під іншими гаслами. Камери спостереження з функцією розпізнавання облич, аналіз цифрових слідів, автоматичне ухвалення рішень на основі великих даних — це реалії, які поступово стають глобальною нормою.
Віртуальна Третя світова війна
У протистоянні цифрових наддержав, таких як США та Китай, немає місця для країн на кшталт Росії, Ірану чи Північної Кореї, попри їхній потенціал у сфері кібертероризму та хакерських атак. Поки вони готувалися до традиційної війни, справжня Третя світова війна вже розгортається у віртуальному світі. Тут вирішуються долі держав, контролюються критичні інфраструктури й точиться боротьба за глобальне панування.
Майбутнє світової гегемонії
Гегемонія США, що стала спадкоємицею генуезького, голландського та британського циклів накопичення капіталу в межах світово-системної еволюції, зберігає свою домінуючу позицію, але вступає у фазу трансформації, адаптуючись до нових викликів глобального капіталізму.
Сьогодні могутність США базується не лише на військовій і економічній силі, а й на глобальному домінуванні в цифровому просторі. Американські корпорації контролюють практично всі глобальні платформи й технології, від операційних систем до хмарних сервісів.
Проте зростаючий вплив Китаю, особливо у сфері технологій і економіки, ставить нові виклики. Замість традиційного протистояння ми спостерігаємо формування біполярного світу, де гегемонія розділяється між двома цифровими наддержавами, кожна з яких просуває свою модель розвитку.
Ми живемо в епоху трансформації гегемонії, де цифрова фінансіалізація, інформаційний капіталізм та посилення контролю через технології формують нову реальність. Майбутнє, яке нас чекає, далеке від утопічних ідеалістичних уявлень про братерство, рівність та свободу. Воно швидше нагадує цифрову антиутопію, де кожен крок людини фіксується, аналізується і монетизується. Питання в тому, як людство зможе адаптуватися до цієї реальності та чи знайде воно шляхи зберегти свої фундаментальні права та свободи. Або навіть скажемо так: чи згадає хтось про свої поточні, хай навіть постійно зневажені, права і свободи, як про переваги, через 50 років?
