Ціна безкарності: як воєнна корупція в Україні залишається без вироків

За чотири роки повномасштабної війни Україна задокументувала масштабну корупцію у сфері оборонних закупівель, мобілізації та енергетики. НАБУ, САП і ДБР порушили десятки резонансних проваджень, провели показові обшуки, оголосили підозри і заарештували майно на мільярди гривень. Однак жоден із восьми найгучніших корупційних кейсів воєнного часу досі не завершився обвинувальним вироком з реальним позбавленням волі. Це не збіг — це структурна проблема системи, яка вміє розслідувати, але не вміє карати.

Тетяна Крупа. Очільниця Хмельницької МСЕК продавала фіктивні довідки про інвалідність для ухилення від мобілізації. Під час обшуків вилучили понад п'ять мільйонів доларів готівкою — частину намагались викинути у вікно. Рахунки в швейцарських банках, нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, 23 земельні ділянки і п'ять будинків на сина. Загальна вартість активів — 160 мільйонів гривень. Початкова застава — 500 мільйонів. Протягом 2025 року ВАКС знижував її поступово, у вересні Крупа вийшла на волю за 20 мільйонів. Станом на лютий 2026 року вільно пересувається Україною. Вироку немає.

Родина Гринкевичів. Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич отримав оборонні контракти на 1,8 мільярда гривень і постачав ЗСУ одяг, непридатний до використання. Збитки держави — понад 1,1 мільярда гривень. Коли слідство наклало арешт на активи, Гринкевич спробував передати хабар керівнику ДБР — 500 тисяч доларів готівкою. Його затримали на місці. Це єдиний із восьми фігурантів, хто залишається під вартою. Його сину заставу знизили з 500 мільйонів до 34,8 мільйона. Обвинувальний акт скеровано до суду, але вироку немає.

«Яйця по 17». Закупівля продовольства для Міноборони за цінами, що вдвічі-втричі перевищували ринкові — збитки 733 мільйони гривень. Заступник міністра Шаповалов пішов у відставку, директор департаменту закупівель Хмельницький у 2025 році перебував під нічним домашнім арештом без електронного браслета. У лютому 2026 року суд лише розглядав можливість заочного провадження. Вироку немає.

Операція «Мідас». Найбільша справа НАБУ і САП за роки війни. Злочинна організація всередині «Енергоатома» стягувала з підрядників відкати 10–15% за своєчасну оплату виконаних робіт — через криптовалюти й офшори виведено понад 112 мільйонів доларів. Передбачуваний керівник схеми Тимур Міндіч перебуває за кордоном у розшуку. Колишній міністр енергетики Галущенко у лютому 2026 року затриманий при спробі виїхати з України. Радник міністра Миронюк — під вартою із заставою 126 мільйонів гривень. Вироку немає.

Дмитро Вербицький. Колишній заступник Генерального прокурора. НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на 30,27 мільйона гривень — елітна нерухомість у Києві, Одесі і квартира в Туреччині, оформлені на третіх осіб. Вербицький звільнений з посади у липні 2024 року. Станом на лютий 2026 року НАБУ і САП досі ведуть досудове розслідування — підозру йому навіть не оголошено. Активи під моніторингом, але не конфісковані. Вироку немає.

Євген Борисов. Військком Одеси придбав нерухомість у Марбельї за 4,5 мільйона євро. Незаконне збагачення — 188 мільйонів гривень. Іспанська поліція оперативно заарештувала віллу за запитом ДБР — один із небагатьох випадків, коли міжнародний механізм спрацював швидко. Суд в Одесі розпочав розгляд справи у лютому 2026 року. Борисов вийшов під заставу 44 мільйони, провину не визнає. Вироку немає.

Артем Шило. Ексрадник Офісу президента організував закупівлю трансформаторів для «Укрзалізниці» за цінами, завищеними вдвічі. Збитки — від 95 до 117 мільйонів гривень. Заставу 30 мільйонів гривень він вніс у день арешту — у квітні 2024 року. Вийшов того ж дня. Станом на початок 2026 року розслідування триває. Вироку немає.

Олексій Кузнєцов і Сергій Гайдай. Нардеп від «Слуги народу» і колишній голова Луганської ОВА підозрюються у схемі відкатів до 30% із субвенцій, що виділялись військовим бригадам на закупівлю дронів і засобів РЕБ. Слідство зафіксувало аудіозаписи, де обговорювались механізми «подяки» за спрямування бюджетних коштів. ВАКС заарештував обох у серпні 2025 року із заставою 8 і 10 мільйонів гривень відповідно. Вироку немає.

Ці вісім кейсів відображають загальну тенденцію, підтверджену статистикою. За десять років — з 2013 по 2024 рік — за статтею про привласнення майна зареєстровано 120 тисяч проваджень. Реальне позбавлення волі отримали 578 осіб — 0,48% від загальної кількості. За зловживання владою реальний термін отримав кожен 640-й фігурант. За статтею про незаконне збагачення до 2024 року не засуджено жодного. У 2025 році суди винесли понад дві тисячі рішень у корупційних справах за п'ять місяців — але 97% із них обмежились штрафами. Система ефективно карає за технічні порушення при декларуванні і системно пробуксовує у справах про розкрадання мільярдів.

Заблоковані рахунки і тимчасово арештоване майно — не покарання. Для країни, що веде екзистенційну війну і залежить від міжнародного фінансування, безкарність корупції у сфері оборонних закупівель безпосередньо впливає на боєздатність армії і на довіру партнерів, які забезпечують понад половину українського бюджету. Антикорупційна архітектура — НАБУ, САП, ВАКС — створювалась саме для того, щоб довести справи топ-рівня до вироку. П'ятий рік війни почався без жодного такого вироку.