Титан після Фірташа: хто і за чиїми правилами отримає надра
Указ Зеленського про продовження санкцій проти Дмитра Фірташа — не фінал. Це відкриття нового раунду в багаторічній грі за стратегічну сировину, яка стоїть у центрі двох геополітичних трансформацій одночасно: очищення постсовєтських активів від кремлівського фінансування та переформатування глобальних ланцюжків постачання критичних мінералів на користь Заходу.
Від Газпрому до ільменіту: як будувалась імперія
Фірташева бізнес-модель мала просту архітектуру: дешевий газ від «Газпрому», дешеве кредитування від Газпромбанку — і завод, що генерує прибуток з цього субсидованого ресурсу. Reuters у 2014 році підрахував, що через занижені газові ціни компанії Фірташа заробили понад 3 млрд доларів на угодах із російським монополістом. Кредитне плече від Газпромбанку досягло 11 млрд доларів.
Титановий бізнес виріс на тих самих фундаментах. Фірташ отримав родовища на Житомирщині та Дніпропетровщині в той самий період, коли через RosUkrEnergo — спільне підприємство з «Газпромом» — контролював транзит туркменського газу до Європи. Це не збіг: ресурсна диверсифікація на газові надприбутки була стандартною практикою олігархів, котрих Москва допускала до рентних потоків.
Після 2014 року ця модель почала руйнуватися. З 2022-го — обвалилась. Три титанові ГЗК були заморожені. Ліцензія на Малишевське родовище пройшла через заплутану схему перепродажу: у червні 2024 року, за добу до набрання чинності нового санкційного рішення РНБО, дозвіл було відчужено на користь ТОВ «Тіберіус Плюс» Олексія Шестюка. Верховний суд скасував цю схему у квітні 2025-го. Але вже у листопаді Дніпропетровський окружний адміністративний суд зупинив наказ Держгеонадр про анулювання — знову, за заявою тієї ж «Тіберіус Плюс».
Санкційна боротьба за родовища триває понад чотири роки. Кожне анулювання супроводжується судовим оскарженням.
Три родовища, три долі
Межирічне родовище (Житомирська обл.) — запаси до 4 млн тонн ільменітової руди, виробнича потужність 120 тис. тонн концентрату на рік, розрахунковий горизонт 10–20 років. Межиріченський ГЗК відновив роботу у вересні 2024 року: юридично санкції проти власника не зупиняли роботу підприємства.
Валки-Гацьківське родовище (Житомирська обл.) — 2–3 млн тонн, 65 тис. тонн річного виробництва. Саме тут у 2021 році РНБО вперше анулювало спецдозвіл ТОВ «Валки-Ільменіт». Стремигородське родовище, пов'язане з цим ГЗК, у липні 2025 року включили до переліку ділянок для конкурсів на угоди про розподіл продукції.
Малишевське родовище (Дніпропетровська обл.) — комплексне циркон-рутил-ільменітоносне. Запаси дозволяють вести видобуток 20–40 років. Саме воно стало ареною найдовшої судової боротьби і схеми з перепродажем ліцензії. Спецдозвіл 2004 року, виданий до 2034-го, Фірташ та його структури утримують крізь рішення однієї судової інстанції за іншою.
Американський вектор: DFC, TechMet і угода про мінерали
Контекст для оцінки того, хто отримає ці активи, задано не РНБО і не Держгеонадрами, а американсько-українською угодою про мінерали, підписаною 30 квітня 2025 року. Вона встановлює для DFC — Міжнародної фінансової корпорації розвитку США — статус привілейованого партнера з правом переговорів щодо офтейку по всіх нових проєктах у сфері критичних мінералів. Титан прямо вписаний до переліку ресурсів, що підпадають під цю угоду.
DFC вже в Україні фізично: у вересні 2025 року американська делегація відвідала титанові та цирконієві родовища на Кіровоградщині, що належать Velta. Саме на Velta — після того як European Lithium придбала Velta Holding — тепер спрямована значна частина інвестиційних очікувань.
TechMet, дублінський фонд із DFC серед акціонерів та катарським суверенним фондом серед інвесторів, прямо заявив про інтерес до українського титану. Генеральний директор Браян Менелл назвав Україну середовищем із «виключно підвищеними можливостями для розміщення капіталу». Фонд наприкінці 2025 року відновив раунд залучення коштів — за, за словами Менелла, «суттєво вищою оцінкою».
Представник TechMet Ігнащенко, за даними NV Бізнес, вже пропонує ринку активи в Україні. Директор Camarco (APCO) Елфі Кент підтвердив: Ігнащенко виступає радником TechMet та консорціуму інвесторів щодо можливостей у сфері критичних мінералів.
DuPont — другий із названих потенційних претендентів — має профільний інтерес: американська корпорація вже використовувала титанову сировину ОГХК для виробництва пігменту на основі діоксиду титану. Для неї родовища цікаві насамперед у хімічному, а не металургійному вимірі.
European Lithium виходить із гри
Директор CRML Михайло Жернов закрив тему участі European Lithium в аукціонах на фірташеві активи одною фразою: «У Velta достатньо ресурсів на довготривалу перспективу». Після поглинання Velta Holding Бродського ресурсна база компанії достатня — розширення у титановому секторі не планується.
Це знімає з ринку одного конкурента, що робить позицію TechMet / DFC-консорціуму ще більш домінуючою.
Юридичне мінне поле
Угода про мінерали та санкційні рішення РНБО утворюють разом логічну вертикаль: санкції знімають ліцензії, ліцензії виставляються на аукціон, аукціонні умови передбачають право DFC на офтейк. Але ця вертикаль функціонує за умови, що суди не зупиняють анулювання.
Практика — інша. Малишевський кейс демонструє: купівля ліцензії підставною структурою за 24 години до набрання чинності санкцій дає достатню підставу для судового оскарження. Нові санкції Зеленського явно поширили обмеження і на «Тіберіус Плюс», щоб закрити цю лазівку. Але рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду у листопаді 2025 року свідчить: лазівка залишається відчиненою.
Поки родовища перебувають у правовому лімбі, вони не можуть бути предметом прозорого аукціону. Це означає або подальшу правову боротьбу з невизначеним фіналом, або адміністративний тиск на судову систему — що суперечить самій ідеї «прозорих аукціонів», про які говорить Свириденко.
Геополітичний вимір
Перед повномасштабним вторгненням Росія постачала близько третини американського імпорту титанових напівфабрикатів. Ця ланцюжкова залежність обірвалась у 2022 році. Вашингтон цілеспрямовано шукає альтернативні джерела.
Україна посідає сьоме місце у світі за виробництвом ільменіту і є третім виробником рутилу — 15,7% світового обсягу. Скандій, що є побічним продуктом переробки титанових руд, входить до стратегічних пріоритетів ЄС і НАТО. Це не просто гірничодобувна інвестиція — це переформатування ланцюжка постачання для оборонної та аерокосмічної галузей.
Саме тому угода 30 квітня передбачає не просто участь американського капіталу в аукціонах. Вона забезпечує DFC статус привілейованого переговорника з офтейку — ще до того, як будь-хто інший сяде за стіл. Фірташ виходить не просто тому, що РНБО так вирішила. Він виходить тому, що ті, хто планує прийти на його місце, вже визначені на вищому геополітичному рівні.
Що далі
Три сценарії мають різну вагу.
Перший: судові блокування тривають, родовища застигають у правовому лімбі ще 1–2 роки. Прозорих аукціонів немає. Потенційні інвестори — включно з TechMet — чекають або переключаються на ліквідніші об'єкти.
Другий: новий санкційний пакет остаточно закриває «Тіберіус Плюс» та пов'язані структури, суди підтверджують анулювання, аукціони відбуваються до кінця 2026 року. TechMet / DFC-консорціум отримує Малишевське. Житомирські родовища дістаються іншим претендентам.
Третій: Group DF домагається реструктуризації через міжнародний арбітраж, посилаючись на $250 млн вкладених інвестицій. Цей шлях довгий і дорогий для обох сторін.
Заяви Свириденко про «прозорі аукціони» окреслюють бажаний сценарій. Але між санкційним рішенням і реальним переходом активів — щонайменше ще один цикл судових оскаржень, де кожна з сторін добре знає правила гри.
