Велике будівництво: куди поділись 10 мільярдів і чому правоохоронці досі мовчать?

Шмигаль у грудні 2021-го стояв перед камерами і вимовив це майже з гордістю: понад десять мільярдів доларів. Стільки на той момент було витрачено на "Велике будівництво". Сума, яка вкладається в голові не одразу - бо це не просто бюджет однієї програми. Це більше, ніж річний бюджет цілої низки європейських країн. Це 11% усього держбюджету України, що осіли в одному відомстві - "Укравтодорі". Тільки за 2020-2021 роки в дорожній сегмент влили 195,3 мільярда гривень.

А потім почалась війна. І "Велике будівництво" тихо перейменували в "Велике відновлення".

І це, мабуть, найкрасномовніше, що можна сказати про долю проєкту: він не закінчився скандалом, не закінчився посадками, не закінчився парламентським розслідуванням. Він просто змінив вивіску. Ті самі підрядники, ті самі моделі знижок у 1-3%, ті самі ритуали "тендерів", ті самі прізвища у заголовках розслідувань.

Куди ж поділись мільярди?

Як це починалось

Восени 2019-го, коли прем'єр Гончарук презентував Зеленському концепцію, ідея виглядала привабливо. Швидко. Масштабно. По всій країні. З жорсткими гарантіями підрядників - покриття не менше п'яти років, повний цикл робіт. Будуємо школи, дитсадки, лікарні, дороги, стадіони. 6,5 тисяч кілометрів доріг тільки за 2020-й. 142 школи. 117 дитсадків. 212 приймальних відділень в опорних лікарнях.

1 березня 2020 року старт. Президент анонсує безпрецедентні 85 мільярдів гривень на дороги в один рік. Гончарук рапортує: вже працюють на 300 об'єктах одночасно. Координаційну раду програми очолив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко. Технічним куратором став Юрій Голик - людина без посади, без декларації, без обмежень. Просто радник прем'єра, потім просто "ідеолог", потім просто гість урядового кварталу, чий автомобіль, як зафіксували Bihus.Info у 2023 році, в'їжджав на територію без перевірки на блокпосту.

Третя постать - Олександр Кубраков. У листопаді 2019-го з нардепа "Слуги народу" він став головою "Укравтодору", у травні 2021-го - міністром інфраструктури, у грудні 2022-го - віцепрем'єром з відновлення. Кар'єра, яка в нормальній державі мала б супроводжуватись хоча б якимись ритуалами підзвітності.

Шість фірм, один ринок

У 2020-му найбільші підрядники "Укравтодору" створили Національну асоціацію дорожників України. Шість компаній. "Автомагістраль-Південь", "Ростдорстрой", "Онур Конструкціон Інтернешнл", "Автострада" Максима Шкіля, "Техно-Буд-Центр", "Шляхове будівництво "Альтком".

У 2020-му році ці шість фірм отримали близько 67% усіх підрядів "Укравтодору". У 2018-2019-му три з них освоїли 28,45 мільярда гривень з 88 мільярдів річних тендерів. "Ліга антитрасту" подала в АМКУ заяву з ознаками картельної змови. Знижки на тендерах, де перемагали "свої", рідко перевищували 2-5%. Там, куди прориваються чужаки, ціна одразу падає на 20-30%.

Це не звинувачення. Це арифметика. І ця арифметика лежить на сайті державних закупівель у відкритому доступі.

Але ось що цікаво. Статутний капітал "Автомагістраль-Південь", фірми, яка натендерила у 2021-му одного року 18,47 мільярда гривень, складав 40 тисяч гривень. Вартість офісного стола, стільця і недорогого комп'ютера. Як така фірма виконує контракти на мільярди - запитання, на яке досі немає відповіді ні від "Укравтодору", ні від АМКУ, ні від НАБУ.

Тим часом "Автострада" Максима Шкіля у 2021-му вийшла на перше місце - 47 мільярдів гривень натендерованих підрядів. Зростання на 114% до попереднього року. У 2024-му - три підряди на експлуатаційне утримання доріг Вінниччини на 10,5 мільярда зі знижкою 3%. У 2024-му - підряд на метро "Виноградар" у Києві на 13,79 мільярда зі знижкою 1%.

Знижка 1% - це навіть не торг. Це формальність.

Тут хочеться поставити перше запитання. Антимонопольному комітету України: чи взагалі досліджувалась картельна модель ринку дорожнього будівництва за період 2020-2024 років? Якщо так - де висновки? Якщо ні - чому?

Ковідні мільярди

Квітень 2020-го. Парламент створює Фонд боротьби з COVID-19. У країні десятки тисяч хворих, лікарні переповнені, медики не мають захисних костюмів, апаратів ШВЛ катастрофічно мало.

Тоді ж 35 мільярдів гривень з ковідного фонду перенаправляють на дорожнє будівництво.

53% коштів. Так, понад половина усього ковідного фонду. Це підтвердив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Не журналіст-розслідувач. Не опозиційний політик. Голова Рахункової палати.

Радник Офісу президента і ексміністр фінансів Ігор Уманський у 2020 році публічно говорив про освоєння цих коштів картелем. Депутатка Ірина Констанкевич у серпні того ж року назвала програму "звичайним піар-проєктом, який не має нічого спільного з реальними державними програмами".

Я свідомо не повторюю цих оцінок як власних. Просто фіксую: посадовці і депутати - не з опозиції, а зі складу виконавчої влади і парламентської більшості - давали відверту характеристику програми ще тоді, у 2020-му. Це є в стенограмах. Це є у відкритих публікаціях.

Запитання друге - до Генеральної прокуратури і ДБР. Чи перевірялась легальність перенаправлення коштів ковідного фонду на дороги в умовах пандемії, коли медичні установи не отримували навіть базового забезпечення? Якщо перевірка була - який її результат?

Школа, якої немає

Чабани, Київська область. Три послідовні тендери на понад 155,6 мільйона гривень. Школа досі не побудована. Один з фігурантів - селищний голова Олександр Киризлієв - у перші дні повномасштабного вторгнення опинився в Москві. Гроші зникли. Школи немає. Дітей немає кому вчити в новому корпусі.

Чукалівка, Івано-Франківщина. Контракт на 45,6 мільйона. Перераховано 33,6 мільйона за невиконані роботи. У березні 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовився продовжувати строки слідства. Справа фактично розвалилась.

Ставрове, Одещина. На об'єкті виявлено 28 будівельних недоліків. На одній школі. Двадцять вісім.

І це лише ті випадки, які потрапили в публічний простір. Texty.org.ua, "Слово і Діло" і Радіо Свобода зафіксували систематичну практику: об'єкти, які добудовувалися за місцеві кошти або були розпочаті ще за Порошенка, відкривалися як "Велике будівництво". Перерізалися стрічки. Робилися селфі. Знімалися ролики.

А запитання залишаються. Скільки шкіл з анонсованих 142 побудовано до повної готовності станом на 24 лютого 2022 року? Відкритої статистики немає. Скільки коштів повернуто в бюджет за невиконаними контрактами? Невідомо. Скільки кримінальних проваджень з 2020 року дійшло до обвинувального вироку?

Це третє запитання. До Офісу Генерального прокурора. Скільки обвинувальних вироків винесено у справах, пов'язаних із програмою "Велике будівництво" і "Велике відновлення"? З яких сум стягнуто збитки?

Аеропорт, якого теж немає

Дніпро. Лютий 2020-го - підписаний договір з "Альтіс-Констракшн" на 3,95 мільярда гривень. Травень - АМКУ блокує: Мінінфраструктури не повідомило про намір надати аеропорту 1,5 мільярда державної допомоги. Липень - договір розірвано. Жовтень - тендер виграє "Онур" за 5,64 мільярда. Єдиним іншим учасником був "Ростдорстрой" з ціною 5,65 мільярда. Між двома конкурентами різниця в десять мільйонів - це 0,2%. Така собі конкуренція.

Аеропорт у Дніпрі досі не функціонує. Об'єкт заморожений з лютого 2022-го. "Наші гроші" пов'язували всю історію зі спробою герметизувати летовище під Ігоря Коломойського.

Реконструйовані до війни аеропорти Херсона і Кривого Рогу - також не функціонують.

Запитання четверте, до Кабінету Міністрів і нинішнього керівництва Агентства відновлення: яка доля контрактів за обʼєктами регіональних аеропортів? Чи повертаються кошти за невиконані роботи? Чи проводиться інвентаризація?

Розкішне життя кураторів

Кирило Тимошенко з липня 2020-го орендує двоповерховий особняк у "Золотих Воротах" Козина за 230 тисяч гривень на місяць. На зарплату чиновника, нагадаю.

2 січня 2021 року - купує дружині маєток у "Альпійці" під Києвом орієнтовно за 10 мільйонів. Цей маєток фігурував у публікаціях "Главкому", і факт цієї покупки сам собою не приховувався.

Влітку 2019-го - BMW X5 за 2,64 мільйона.

Жовтень 2022-го - Bihus.Info фіксує, що Тимошенко їздить на Chevrolet Tahoe з гуманітарної партії General Motors. Партія з 50 авто була передана компанією для евакуації цивільних із зони бойових дій. Після скандалу автомобіль "передано в один із прифронтових регіонів".

Грудень 2022-го - "Українська правда" фіксує Porsche Taycan вартістю близько 100 тисяч доларів, на якому Тимошенко їздив, за висновками НАЗК, "безкоштовно у прокаті".

Січень 2023-го - звільнення "за власним бажанням".

Липень 2023-го - НАЗК складає адмінпротокол. Встановлено: підписував лист Держприкордонслужбі з проханням дозволити виїзд підлеглого "нібито для службового відрядження", а фактично - для оформлення Тимошенку візи. Тричі безкоштовно проживав у готельному комплексі.

Жовтень 2023-го - Печерський суд закриває провадження. Складу правопорушення не встановлено. Тимошенко в інстаграмі анонсує "гучне повернення".

Я ставлю питання тільки одне і не звинувачувальне. Кримінальна підозра Кирилу Тимошенку за наслідками його роботи в Офісі президента в період координування "Великого будівництва" не оголошувалась. Чому?

Депутат, який втік

Андрій Одарченко. Депутат від "Слуги народу". Член комітету з антикорупційної політики. Антикорупційної.

21 листопада 2023 року - підозра. Запропонував Мустафі Найєму хабар у Bitcoin, еквівалентний 50 тисячам доларів, за виділення коштів на ремонт будівель Біотехнологічного університету в Харкові, ректором якого був за контрактом. Частина хабара - 0,39 BTC, тобто близько 10 тисяч доларів - фактично передана.

22 листопада ВАКС обирає 15 мільйонів застави. Одарченко вносить. Виходить.

18 вересня 2024-го САП заявляє: Одарченко втік з України.

10 жовтня 2025-го - заочний вирок. Вісім років з конфіскацією майна.

Що відбулось між 22 листопада 2023-го і 18 вересня 2024-го? Як член антикорупційного комітету, проти якого існує справа з фактично переданим хабарем у криптовалюті, перетинає кордон у воєнний час? Хто це бачив? Хто це підписав? Хто пропустив?

П'яте запитання - до Державної прикордонної служби. До Служби безпеки України. До Офісу Генерального прокурора. Хто понесе персональну відповідальність за виїзд Одарченка?

Дніпропетровський сюжет

Восени 2022-го "Схеми" і "Українська правда" опублікували матеріал, після якого слово "фітнес-тренерка" в українській публіцистиці набуло окремого політичного значення.

Дніпропетровська ОВА з початку повномасштабної війни витратила на дороги 2,3 мільярда гривень. Більше, ніж усі найбільш постраждалі регіони разом узяті. З цих коштів 1,5 мільярда освоїла ТОВ "Будінвест Інжиніринг". Співвласницею компанії на 49% значилась 34-річна фітнес-тренерка Яна Хланта - партнерка голови ОВА Валентина Резніченка.

У 2021 році "Будінвест Інжиніринг" виграла тендерів майже на 15 мільярдів гривень. Більше, ніж турецький "Онур".

Грудень 2022 року - НАБУ проводить обшуки у Резніченка. Того ж дня обшуки в Юрія Голика в "Конику" під Києвом.

Травень 2023-го - детективи вилучають у Голика два телефони. У них - листування з Денисом Островським, власником "СК Стройінвест", який з 2016-го отримав близько 4,5 мільярда державних підрядів.

Грудень 2025-го - НАБУ завершує слідство щодо Резніченка. Збитки бюджету - 392 мільйони гривень. Підозрюється підробка документів: поточний і капітальний ремонти оформлювались як "експлуатаційне обслуговування", аби обійти складні процедури. Реальна вартість робіт безпідставно збільшувалась до 1,5 мільярда.

Юрій Голик - той самий, чий автомобіль три роки в'їжджав до урядового кварталу без перевірки, той самий, у телефоні якого виявили 23 випадки передачі інформації про негласні слідчі дії з НАБУ - формально проходить як свідок. Підозра не оголошена.

11 квітня 2024 року Голик за довідкою про інвалідність, виданою на підставі волонтерства в благодійному фонді "Пісні, народжені в АТО", виїхав до Австрії. Дія перепустки продовжувалася до 16 жовтня 2024-го.

Шосте запитання. До НАБУ і САП. Який статус Юрія Голика у справі Резніченка-Хланти? Чи розглядається він як співучасник, як організатор, як свідок? І коли громадянам можна очікувати визначеності з цього питання?

Скандал у самому НАБУ

Травень 2024-го. Bihus.Info публікує матеріали з телефонів Голика. Йдеться не просто про корупційні підряди. Йдеться про те, що інформація з НАБУ - тіла слідчі діяльності, плани обшуків, дані про підозри - системно передавалась назовні.

24 травня 2024-го директор НАБУ Семен Кривонос усуває свого першого заступника Гізо Углаву. Формальне формулювання: "для забезпечення об'єктивного досудового розслідування".

У телефоні Голика виявлено листування з радником Офісу президента Георгієм Біркадзе - експрезидентським призначенцем, колишнім головою Броварської РДА. Йдеться про передачу інформації, отриманої Біркадзе з НАБУ, далі - Голику.

Ще одна особа в листуванні досі публічно не ідентифікована повністю. Журналістські розслідування називають її "високопоставленим японцем" - людиною всередині Бюро. Ще одного фігуранта ідентифікували як детектива НАБУ Валерія Полюгу зі секретного підрозділу Д-2, підпорядкованого Углаві.

Підозра в цій справі станом на момент написання матеріалу не оголошена нікому з фігурантів. Досліджуються щонайменше 23 випадки передачі інформації про негласні слідчі дії.

Сьоме запитання, найважливіше. Якщо протягом років з провідної антикорупційної інституції країни системно вилітала інформація про слідчі дії - які корупційні справи були заздалегідь зірвані? Скільки фігурантів встигли вивести активи, знищити докази, виїхати з країни? І коли керівництво НАБУ публічно прозвітує про результати внутрішнього розслідування?

Трипільська ТЕС

11 квітня 2024 року російський удар знищує Трипільську теплоелектростанцію. Повністю. Ключовий об'єкт генерації для Києва і трьох областей - перетворюється на руїни за одну ніч.

Олександр Кубраков, тоді ще віцепрем'єр з відновлення, відповідаючи на запитання про захист об'єкта, говорить: "Очевидно, що захистити статичні об'єкти розміром в кілька гектарів неможливо жодним саркофагом".

З бюджету України на захист критичної інфраструктури було виділено 9 мільярдів гривень.

"Центренерго" роком раніше звітувало про 100% захист Трипільської ТЕС від уламків і ударних БПЛА.

9 травня 2024 року - через двадцять вісім днів після удару - Верховна Рада 272 голосами звільняє Кубракова з посад віцепрем'єра і міністра. Офіційне формулювання: "слабка регіональна політика". Жодного слова про Трипільську. Жодного слова про дев'ять мільярдів. Жодного публічного аудиту.

7 січня 2025-го Кубраков отримує посаду радника міністра оборони. У січні 2026-го - радник президента з інфраструктури.

Восьме запитання. До Рахункової палати, до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, якщо вона буде створена. Куди пішли 9 мільярдів на захист об'єктів критичної інфраструктури? Чому об'єкти, за які звітувалось як про "повністю захищені", виявились незахищеними? Чи готується персональна відповідальність за це?

Велике відновлення на тих самих рейках

Війна не зупинила схему. Війна її прискорила.

Буча. 4,6 мільйона гривень збитків громаді на завищенні цін на будматеріали при відбудові. 12 фігурантів, серед яких посадовці Бучанської міськради. Справу передано до суду в 2025-му.

Ірпінь. З 933 мільйонів гривень контрактів на відбудову 434 мільйони - майже половина - дістались шести компаніям з підозрілим бекграундом, включно з пов'язаннями з проросійськими партійцями.

Фортифікації Херсонщини і Житомирщини. Травень 2025-го. Bihus.Info виявляє завищення цін близько 35 мільйонів гривень і фірми-прокладки, пов'язані з близьким оточенням Зеленського. Нацполіція Херсонщини відкриває провадження.

Фортифікації Харківщини. Липень 2025-го. Ексзаступник мера Харкова Андрій Руденко і чотири спільники - підозра в розкраданні 5,4 мільйона гривень бюджетних коштів. Завищення цін на 30%+. Усі п'ятеро взяті під варту.

Чернігівський міст від "Автостради" Шкіля. У розслідуваннях 2024-го фігурує використання вживаних металоконструкцій за ціною нових. Тимчасовий міст на кілька місяців - понад 300 мільйонів гривень. Переплата лише на металоконструкціях - близько 395 мільйонів. Загальна вартість проєкту - 5,8 мільярда.

Це той самий Шкіль, той самий "Автомагістраль-Південь", той самий "Онур", той самий "Ростдорстрой". Просто з новими тендерами в нових бюджетних рядках.

Питання, на які чекають відповіді

Я не пишу обвинувального висновку. Висновки виносять суди, а не журналісти. І я не готовий стверджувати, що ні Тимошенко, ні Кубраков, ні Голик, ні шість компаній-засновниць НАДУ є злочинцями. Це не моя справа.

Моя справа - інша. Моя справа фіксувати запитання, на які громадяни України мають право отримати чіткі відповіді.

Чому за програмою, що поглинула понад 195 мільярдів гривень державних коштів за два роки, немає публічного незалежного аудиту?

Чому за чотири роки розслідувань Bihus.Info, "Наших грошей", "Схем" - сотні матеріалів з конкретними іменами, конкретними сумами, конкретними тендерами - кількість обвинувальних вироків можна перерахувати на пальцях однієї руки?

Чому ключові фігуранти - Тимошенко, Кубраков, Голик - або не мають кримінальних підозр узагалі, або мають статус свідків, або переходять з посади на посаду?

Чому жодний з шести підрядників-засновників НАДУ не зазнав антимонопольних санкцій, попри багаторічні документально підтверджені знижки в 1-3% на тендерах за участі двох "своїх" компаній?

Чому інформація з НАБУ системно опинялась у телефоні людини без посади?

Чому народного депутата з фактично переданим хабарем випустили за кордон у воєнний час?

Куди поділись 53% ковідного фонду, перенаправлені на дороги в розпал пандемії?

Чому школи не побудовані, аеропорти не функціонують, мости тимчасові, а суми списані остаточні?

Це не риторичні запитання. Це запитання, на які мають відповідати конкретні люди в конкретних інституціях. У Бюро економічної безпеки. У ДБР. У НАБУ і САП. В Антимонопольному комітеті. У Рахунковій палаті. В Офісі Генерального прокурора.

Я чекаю відповідей. І мільйони українських платників податків, чиї гроші пішли на "Велике будівництво", теж чекають.

Бо коли держава збирає з людей податки на дороги, школи і лікарні - а потім ані доріг, ані шкіл, ані лікарень, ані відповідальних, - це вже не корупція як технічна проблема. Це питання довіри між державою і громадянином. Питання, від якого залежить, чи має сенс у цій державі взагалі щось будувати далі.

Десять мільярдів доларів. Згадуйте цю цифру щоразу, коли в новинах з'являтиметься звіт про те, що "відновлення країни потребує сотень мільярдів". Бо якщо ми не відповіли на запитання про перші десять, то будь-яка нова сума розчиниться в тих самих кишенях, що й попередня.

І ми знов будемо стояти і дивитися, як з річки витікає вода через ту саму дірку.