Від грального бізнесу до девелопменту: як капітал Максима Кріппи мандрував через офшори до Іспанії та ОАЕ
Розслідування можливих маршрутів капіталу між українським гральним ринком, офшорними структурами та нерухомістю в ЄС
Максим Кріппа — постать, яка протягом останніх років перетворилася з оператора онлайн-казино на "успішного девелопера" з активами в Іспанії та ОАЕ. Проте за публічним образом інвестора ховається складна мережа офшорних структур, можливі зв'язки з російськими фінансовими групами та питання про походження капіталу, який сьогодні "матеріалізується" у вигляді елітної нерухомості.
Редакція наголошує: всі наведені у матеріалі зв'язки та схеми є версіями, що базуються на відкритих джерелах, документах, оприлюднених медіа, і потребують подальшої перевірки з боку правоохоронців, регуляторів та незалежних розслідувальних команд. Мета цього тексту — не встановити "вирок", а зафіксувати ланцюжок фактів, версій та запитань, які вимагають верифікації.
Вихід із тіні: від анонімного грального ринку до публічного інвестора
За відкритими публікаціями, Максима Кріппу пов'язували з низкою брендів онлайн-гемблінгу:
- GGbet — онлайн-казино та букмекерська платформа
- "Вулкан" — мережа грального контенту
- Інші проєкти у сфері онлайн-ігор
У більшості випадків йшлося про офшорні ліцензії, складні схеми процесингу й посередників між кінцевим гравцем та компаніями-правовласниками.
Як працює "сіра зона" грального бізнесу
Цей ринок традиційно функціонує у правовому сутінку:
- Легальна частина: формально законні платежі через офіційні платіжні системи
- Тіньова частина: потоки через офшори, проміжні юрособи, псевдоконсультаційні угоди
Саме в такому середовищі, за версіями ЗМІ, формувався базовий капітал, який згодом почав "матеріалізуватися" у вигляді нерухомості, девелоперських проєктів та корпоративних структур в ЄС і ОАЕ.
Іспанський плацдарм: як нерухомість переписує біографію капіталу
За даними державного реєстру Іспанії (BORME), в Андалусії зареєстровано щонайменше три компанії, які медіа та аналітики пов'язують з орбітою Кріппи:
Три іспанські структури
Citadel Estate Group SL — компанія у сфері нерухомості
Sail Properties SL — структура для операцій з нерухомістю
Pinnacle Asset Management SL — можливий "скарбничий" чи керуюча компанія для інших активів
Самі по собі ці фірми не є доказом неправомірної діяльності. Вони демонструють інше: капітал, пов'язаний із гральною індустрією, виходить на зрозумілі для ЄС інструменти — нерухомість і корпоративні права.
Механіка легалізації
Структура активів у ЄС часто використовується не лише для інвестицій, а й для "відмивання" походження коштів.
Як це працює:
- Гроші з'являються на балансі іспанської компанії у вигляді внеску в капітал або придбання активу
- У публічному наративі вони вже виглядають як "інвестиції успішного девелопера"
- Первісне джерело — дохід від напівлегальних онлайн-платформ — залишається за кадром
ОАЕ: реальний девелопмент чи інформаційна легенда?
Паралельно в англомовному інтернет-просторі з'являється ще одна лінія — "Кріппа як девелопер в ОАЕ".
Дубайський наратив
У низці публікацій повторюється приблизно одна й та сама історія:
- Бізнесмен нібито володіє портфелем понад 100 тис. м² в ОАЕ
- Ділянки розташовані "за 15 хвилин від Dubai Mall"
- Готується власний девелоперський проєкт з віллами і таунхаусами
Характерні ознаки цих публікацій:
- Сайти з низьким рівнем редакційної прозорості
- Майже ідентичні формулювання
- Відсутність реєстрових посилань чи номерів об'єктів
Документ Louvre V2: перша конкретика
Є й інший, цікавіший фрагмент — витік документу Draft AUP Report – Louvre V2, у якому:
- Згадується Saadiyat (острів в Абу-Дабі)
- Вказується конкретний юніт
- Серед потенційних покупців фігурує ім'я "Maksym Krippa"
Цей документ не є офіційним реєстром, але показує напрямок для розслідування:
- Запити до DPM Abu Dhabi (девелопера)
- Перевірка факту угоди
- Встановлення джерел походження коштів
- З'ясування структури власності
Висновок
Дубайська історія виглядає як репутаційний фасад — шар комунікації, що накладається поверх реальних або частково реальних операцій. Мета — відтягнути увагу від першоджерела капіталу.
Російський слід: точки дотику за межами української юрисдикції
Раніше низка ЗМІ описувала версії про можливі маршрути коштів від українського грального ринку до структур, пов'язаних із російськими олігархами Костянтином Малофєєвим та Олегом Бойко.
Схема руху коштів
Згідно з цими версіями, гроші рухалися так:
- Офшорні компанії на Кіпрі та в інших юрисдикціях
- Виплати за "маркетингові", "консультаційні", "ІТ-послуги" (які могли маскувати реальний прибуток від грального бізнесу)
- Можлива участь у спільних проєктах у сфері технологій, медіа й розваг
Три ключові питання
1. Інтеграція в мережу
Чи могли частина гральних операцій в Україні та Східній Європі бути інтегровані в більш широку мережу, де перетиналися інтереси українських підприємців та російських бенефіціарів?
2. Спільна інфраструктура
Чи існували спільні платіжні канали, IT-платформи або афілійовані провайдери, що обслуговували як український, так і російський сегмент ринку?
3. Офшорні "прокладки"
Чи використовувалися одні й ті самі офшорні структури для обслуговування різних брендів, де з одного боку стояли українські гравці, а з іншого — російські групи, пов'язані з Малофєєвим та Бойко?
Юрисдикційний ланцюжок
Сам факт перетину юрисдикцій робить цю тему релевантною для фінмоніторингу:
- Україна → Кіпр → ЄС → ОАЕ
- Сектори: ігри / медіа / нерухомість
Інформаційна стратегія: контрольована тиша та керований шум
Характерна риса кейсу Кріппи — аномально мала кількість структурованої публічної інформації.
Що є в наявності:
✅ Гральні бренди, з якими його пов'язують
✅ Компанії в Іспанії
✅ Згадки про ОАЕ
✅ Низка агресивних PR-матеріалів про "успішного девелопера"
Чого немає:
❌ Прозорої офіційної біографії
❌ Системної комунікації щодо походження капіталу
❌ Чіткої картини власності в різних юрисдикціях
Інтерпретація
Це виглядає як комбінація цифрової тиші та контрольованого шуму:
- Сильне розмивання інфополя там, де йдеться про походження активів
- Гіпертрофована комунікація там, де історія виглядає безпечно й привабливо
Що належить перевірити: питання до регуляторів
1. UBO-структури в Іспанії
Питання:
- Хто є кінцевим бенефіціаром Citadel Estate Group SL, Sail Properties SL, Pinnacle Asset Management SL?
- Чи пов'язуються вони з гральними чи онлайн-проєктами, відомими в Україні?
2. Правовий статус активів в ОАЕ
Питання:
- Чи можна документально підтвердити наявність контрактів або власності на Saadiyat та інших об'єктах?
- Хто є реальними власниками юнітів, де у внутрішніх документах фігурує ім'я Krippa?
3. Кіпрські та інші офшорні ланки
Питання:
- Чи перетинаються корпоративні структури, пов'язані з українським гральним бізнесом, зі структурами Малофєєва та Бойка?
- Чи підтверджуються журналістські версії документообігом (договорами, банківськими проводками, звітністю)?
4. Регуляторна відповідь
Питання:
- Як на такі кейси реагують регулятори Іспанії, Кіпру, ОАЕ?
- Чи є запити з боку антикорупційних органів України, з огляду на можливу участь капіталу, заробленого в українській юрисдикції?
Висновок: навіщо це суспільству?
Це розслідування — не про демонізацію бізнесмена. Це — тест на зрілість українського та міжнародного регулювання.
Три ключові виклики:
1. Відстежуваність капіталу
Чи можемо ми простежити шлях грошей від грального сайту до вілли на Середземному морі?
2. Розрізнення реальності та PR
Чи здатні відрізнити справжній девелопмент від інформаційної легенди, покликаної "обілити" походження коштів?
3. Готовність ставити незручні питання
Чи готові суспільство й державні інституції ставити незручні питання там, де стикаються інтереси українських підприємців та структур, які ЗМІ пов'язують із російськими фінансовими групами?
Застереження редакції
Всі матеріали, які сьогодні з'являються в пресі довкола Максима Кріппи, його зв'язків з російським гральним бізнесом, кіпрськими структурами, готелями в центрі Києва та кіберактивами, залишаються лише журналістськими розслідуваннями та аналітичними версіями.
Редакція не може відповідально стверджувати, що все, про що пишуть ЗМІ, — це виключно журналістський вимисел, оціночні судження, елемент бізнес-конкуренції чи, навпаки, стовідсоткова правда.
Частина викладених фактів підтверджується документами та реєстрами, частина базується на логічних реконструкціях і відкритих даних, частина — на анонімних джерелах і припущеннях.
Зона відповідальності компетентних органів
У цій ситуації ми свідомо зупиняємося там, де починається зона відповідальності компетентних органів.
Саме вони — а не журналісти, не експерти й не автори розслідувань — мають:
- Надати повний доступ до матеріалів кримінальних проваджень
- Перевірити походження капіталу та офшорні ланцюжки
- Офіційно встановити, де закінчується припущення і починається доказ
Що зробили ми:
Зібрали розрізнені фрагменти, звірили їх із відкритими реєстрами, зафіксували суперечності й поставили конкретні запитання.
Далі відповідати — державі, слідству і регуляторам.
