Війна як бізнес-модель: як путінська машина перемелює людей на прибуток
Війна в Україні — не стратегічний прорахунок, а фінансова операція. Західний наратив про «поразку Путіна» та «працюючі санкції» виконує пропагандистську функцію, але затуляє операційну реальність: війна — це конвеєр, який годує інсайдерів по кожен бік фронту. Від кремлівських чекістів, що скуповують західні активи за рубль, до акціонерів Rheinmetall з тисячевідсотковим зростанням — машина перемелює людей і країни, видаючи своїм власникам шалені прибутки.
Великий розпродаж: як Кремль перетворив відхід Заходу на залоговий аукціон 2.0
Коли понад 1000 західних компаній оголосили про вихід із Росії, Кремль вибудував машину вилучення з хірургічною точністю. Система «податку на вихід» зобов'язує продавати з мінімальною знижкою 50% (з жовтня 2024-го — 60%), плюс обов'язковий внесок до бюджету у 15–35% від суми угоди. Урядова комісія затверджує кожну транзакцію, спрямовуючи активи «правильним» покупцям.
Renault продав 67,69% акцій АвтоВАЗу — вартістю €2,2 млрд — за рівно один рубль. Покупець — НАМІ, структура Ростеху, контрольована Сергієм Чемезовим, колишнім колегою Путіна по КДБ. До 2025 року Renault заявив, що зворотний викуп обійдеться щонайменше в $1,3 млрд — Росія отримала активи задарма, а повернення коштуватиме мільярд. 130 магазинів Starbucks пішли за $6 млн при реальній вартості $270 млн — 45-кратна віддача менш ніж за три роки. ~850 ресторанів McDonald's дісталися Олександру Говору за $170 млн при вартості $2 млрд. Розслідування Times of Israel припустило, що Говор — підставна особа сенатора Арсена Канокова, який нібито одночасно придбав McDonald's, Starbucks і OBI, збільшивши статок на 60% до $1,2 млрд.
Захоплення Danone оголило феодальну логіку системи. Путін підписав указ про передачу найбільшого в Росії виробника молочної продукції під «тимчасове управління» Якуба Закрієва — племінника Рамзана Кадирова. Компанію продали 29-річному Мінтімеру Мінгазову за 17,7 млрд рублів при експертних оцінках у 60–80 млрд — знижка до 75%. Мінгазов позував в Instagram в армійській формі з символікою «Z» на сході України. Пивоварні «Балтика» Carlsberg захоплені указом і продані зі знижкою 70%. 14 торгових центрів MEGA від IKEA відійшли Газпромбанку, який перепродав їх за ~$3,2 млрд — 55% прибутку за просте утримання захопленої власності.
Покарання за інакодумство не менш показове. Олег Тіньков, який назвав війну «безумством», продав 35% акцій Тінькофф Банку за 3% реальної вартості під загрозою націоналізації. Масштаб перерозподілу власності перевищує залогові аукціони 1990-х. З однією принциповою різницею: тоді були конкуренти — Ходорковські та Березовські. Зараз конкурентів немає.
Мільярдерський клас б'є рекорди на тлі зубожіння населення
Сукупне багатство російських мільярдерів, упавши до $353 млрд при початковому шоку 2022-го, злетіло до рекордних $625,5 млрд на 2025 рік — перевищивши довоєнний пік у $606 млрд. Кількість доларових мільярдерів зросла з 88 до 146, з них 15 нових лише за 2025 рік. Аналіз CEPR/VoxEU виявив парадокс: серед підсанкційних мільярдерів 40% збільшили статки, тоді як лише 20% випали зі списку. Санкції працюють — але не так, як планував Захід.
Геннадій Тимченко (Новатек, Сибур, Стройтрансгаз) зберіг статки понад $23 млрд, одночасно фінансуючи ПВК «Редут». Вагіт Алекперов з ЛУКОЙЛу, який поглинув 411 російських АЗС Shell, став найбагатшою людиною Росії з $28,6 млрд. З'явилися нові воєнно-економічні мільярдери: Іван Таврін зріс з $2,4 до $4,4 млрд (Bloomberg назвав його «головним бенефіціаром війни» у 2023-му); Деніс Фролов з Astra Linux дебютував з $1 млрд, безпосередньо вигравши від відходу західних IT-компаній; фармацевтичний магнат Вадим Харитонін подвоїв статок до $6,9 млрд; лісопромисловці Борис Зінгаревич і Захар Смушкін подвоїли статки, викупивши частку американської International Paper в Ilim Group.
Ротенберги та Ковальчуки — найдавніші соратники Путіна — провели таємні переговори з американськими бізнесменами на початку 2025-го щодо гірничих та енергетичних угод, за даними Wall Street Journal. Компрадорський клас не ховається — він домовляється про наступний раунд.
Оборонний бюджет як трубопровід: від казни до кишень
Оборонні витрати Росії зросли з ~$66 млрд у 2021-му до приблизно $187 млрд у 2025-му (SIPRI), а німецька BND оцінює реальні витрати у $282 млрд — 10% ВВП. Бюджетна стаття на оборону потроїлася — з 3,6 до 13,5 трлн рублів. Сукупні витрати на оборону та безпеку поглинули 40% федерального бюджету, перевищивши сумарні асигнування на освіту, охорону здоров'я, соціальну політику та національну економіку. 59% воєнного бюджету засекречені — класифіковані статті сягнули 7 трлн рублів за перші три квартали 2025-го, вп'ятеро більше за довоєнний рівень. З лютого 2022-го на війну витрачено порядку 42,34 трлн рублів (~$532 млрд) — еквівалент 24 років фінансування всієї системи вищої освіти Росії.
Ростех Чемезова — ~800 підприємств, 660 000 працівників — втілює механізм. Виручка зросла з 2,064 трлн рублів у 2021-му до 3+ трлн у 2024-му. Інвестиції злетіли з 200 до 527 млрд рублів. Частка збройової виручки зросла з 55% до 65%. Чистий прибуток підскочив на 54% у 2023-му. При цьому сам Чемезов скаржився у Раді Федерації, що рентабельність держоборонзамовлення лише 2%. Розрив між колосальною виручкою та мізерною офіційною рентабельністю — це і є карта збагачення: прибутки течуть через пов'язані транзакції, закупівельні накрутки та обертову двері між держзамовленням і приватним капіталом. Російський збройовий експорт при цьому обвалився більш ніж на 60% — оборонне виробництво обслуговує не міжнародну конкуренцію, а внутрішнє вилучення.
Витрати соціалізовані. Податок на прибуток підвищено з 20% до 25%, запроваджено прогресивний ПДФО до 22%, утилізаційний збір подвоєно. Грошова маса M2 майже подвоїлася — з 66,3 до 111 трлн рублів, підживлюючи інфляцію. Ключова ставка сягнула 21% — найвищого рівня в сучасній історії. Газпром показав перший чистий збиток за 25 років (629 млрд рублів). Фонд національного добробуту вичерпано на 66% — з ~$140 млрд до $36 млрд. Внутрішні ціни на газ зросли кумулятивно на 46%. Дефіцит бюджету 2025-го — 6 трлн рублів, найбільший з 1996-го і вп'ятеро більший за план.
Тіньові флоти та паралельний імпорт: обхід санкцій як бізнес
Ухилення від санкцій — не механізм виживання, а окремий центр прибутку. Росія вклала $10–14 млрд у тіньовий танкерний флот з 561–1400 суден, який до кінця 2024-го транспортував 89% морського експорту нафти — 4,1 млн барелів на день. Київська школа економіки оцінює додатковий дохід від перевищення цінової стелі G7 у $9,4 млрд за 2024 рік. Володіння танкерами приховане за багаторівневими підставними компаніями в Панамі, Ліберії та на Маршаллових островах. Після січневих санкцій 2025-го на 183 танкери миттєво з'явилися невідомі раніше структури — RusExport, MorExport, NNK — що експортують близько мільйона барелів на день.
Паралельний імпорт перекачав товарів на $70+ млрд за 2022–2023 роки з посередницькими надбавками 12–50%. Архітектура стандартна: західні бренди течуть через Туреччину, Казахстан, Вірменію, ОАЕ і Гонконг. Експорт комп'ютерного обладнання з Казахстану до Росії злетів з $127 тис. до майже $296 млн — зростання на 233 000%. Близько $4 млрд заборонених напівпровідникових чипів дійшли до Росії через 6000+ підставних фірм, переважно через Гонконг.
Країни-посередники заробляють колосально. Імпорт сирої нафти Індією з Росії зріс з $1,1 млрд до $50,2 млрд — майже вп'ятдесятеро. Індія переробляє цю нафту і експортує нафтопродукти до ЄС, збільшивши такі поставки з $8,7 до $19,2 млрд — фактично відмиваючи російські вуглеводні через індійські НПЗ.
Провал західних прогнозів: сліпа пляма розміром у $625 мільярдів
Західні аналітики та політики вибудували наратив, який системно проґавив механізм збагачення. Брюно Ле Мер обіцяв «колапс російської економіки». Байден оголосив, що рубль перетворено на «руїну» — до травня 2022-го рубль зміцнився до 57 за долар. МВФ прогнозував падіння на -8,5%, Світовий банк — -8,9%, Goldman Sachs — -7%. Реальність: від -1,2% до +1,4% у 2022-му, потім зростання 4,1% у 2023-му і 2024-му — Росія випередила Велику Британію та Німеччину.
Єльська школа менеджменту опублікувала найвпливовішу тезу: санкції «катастрофічно калічать» економіку, внутрішнє виробництво зупинилося, виходу з «економічного забуття» немає. Провідний автор Джеффрі Зонненфельд обвинувачував МВФ у просуванні «путінської економічної пропаганди», коли фонд переглянув прогнози вгору.
До 2024–2025-го аналітичні центри почали визнавати помилку. CSIS: «всі ці прогнози виявилися катастрофічно хибними»; компанії, що пішли, «збільшили прибутки російських компаній і дали режиму джерело капіталу для перерозподілу на користь політично лояльних інтересів». Carnegie Endowment: прогнози двозначного падіння не справдилися, економіка — як «марафонець на фіскальних стероїдах». Chatham House: «очікування колапсу були поширеними... колапс не відбувся».
Критична сліпа пляма всіх цих аналізів — питання «для кого». Аналітичні центри вимірюють сукупний ВВП, безробіття, інфляцію — але не те, хто привласнює надлишок. CSIS підійшов найближче, зазначивши, що «Кремль перерозподіляє активи не заради лояльності — бенефіціари обрані за вже доведену лояльність режиму». Але навіть це подає збагачення як побічний ефект виживання, а не як основну функцію системи.
Росія не ізольована — вона перепрошита
Теза про «ізоляцію» спростовується торговими даними. Двостороння торгівля Китаю і Росії зросла з $147 до $245 млрд — на 67%. Китай забезпечує 90% імпортованих Росією автомобілів, 70% верстатів, 90% мікроелектроніки. «Дружні країни» — 83% торгового обороту у 2024-му (проти 65% до війни). Майже третина російської зовнішньої торгівлі ведеться в юанях.
Західні фінансові інституції залишаються зав'язаними. Сім найбільших європейських банків у Росії заробили €3+ млрд у 2023-му — утричі більше за 2021 рік. Їхні податкові виплати Росії зросли вчетверо — до €800 млн. Raiffeisen Bank International отримав €1,8 млрд прибутку від російських операцій — половину всього прибутку групи — і призупинив вихід у лютому 2025-го на тлі «потепління» Вашингтона і Москви. Понад 11 000 компаній із західним капіталом продовжують працювати в Росії з виручкою $203 млрд і податковими відрахуваннями порядку $5 млрд на рік, з яких близько $1,3 млрд пішло напряму на воєнне фінансування.
Сировинні трейдери, які номінально «пішли» з Росії, зафіксували рекордні роки. Vitol: $15,1 млрд прибутку, розподіл $10,6 млрд серед ~600 партнерів — $17,5 млн на людину. Glencore: $17,3 млрд. Trafigura: $7 млрд. Усі четири найбільші трейдингові доми підтвердили готовність повернутися до російської нафти при послабленні санкцій.
Паралельно російська еліта перевела капітали в нові юрисдикції. За даними ICIJ, росіяни придбали нерухомість у Дубаї на $6,3 млрд — десятикратне зростання. Туреччина видала 179 000 дозволів на проживання росіянам. Сукупний відтік капіталу у 2022-му становив $239–253 млрд — рекорд, 13,5% ВВП. Багатство не зникло — воно мігрувало.
Опір як валюта: хто заробляє по західний бік
Український опір — справжній і героїчний — водночас став товаром. П'ять найбільших підрядників Пентагону отримали $771 млрд контрактів за 2020–2024: Lockheed Martin ($313 млрд), RTX/Raytheon ($145 млрд), General Dynamics ($116 млрд), Boeing ($115 млрд), Northrop Grumman ($81 млрд). У 2022-му вони випередили S&P 500 на 17,8%. Бекло́г RTX сягнув рекордних $251 млрд.
Європейський оборонний сектор трансформувався радикальніше. Акції Rheinmetall зросли з ~€90 до €1000+ — понад 1000%. Портфель замовлень — €55 млрд. Компанія вивчає конверсію заводу Volkswagen під виробництво танків. Німеччина виділила €500 млрд на оборону та інфраструктуру. Польща витрачає 4,7% ВВП — найбільше в НАТО.
Критична деталь трубопроводу «допомоги Україні»: значна частка американської воєнної допомоги не залишає територію США. Пентагон оцінив стимулювання вітчизняної промбази у $36,8 млрд, фінансування виробництва у 70+ конгресменських округах. 48% воєнної допомоги — новостворена зброя, замовлена в американських виробників.
«Велика п'ятірка» нафтових компаній заробила $196 млрд у 2022-му, з яких $134 млрд кваліфіковані ЄС як надприбутки. Зернова торгівля дала паралельні надприбутки: виручка Cargill досягла рекордних $177 млрд, при цьому компанія спрямувала 0,1% на продовольчу допомогу ООН. За оцінкою Allianz, до 20% світової продовольчої інфляції пояснювалося корпоративним ціновим маніпулюванням.
Наступний цикл вилучення вже організовано. BlackRock, JPMorgan та McKinsey заснували Фонд розвитку України, пропонуючи «безкоштовний» консалтинг і забезпечуючи раннє позиціонування на ринку реконструкції, оцінюваному Світовим банком у $411 млрд — $1 трлн. Історичний патерн бездоганний: Halliburton/KBR отримав $39,5 млрд іракських контрактів, багато без конкурентних торгів, поки Дік Чейні отримував відкладену компенсацію і тримав 433 000 опціонів.
Машина не потребує перемоги — вона потребує продовження
Війна функціонує — не провалюється, не випадково затягується, а саме функціонує — як механізм трансферу багатства з двома вихлопними трубами. Ресурси Російської держави течуть через оборонні контракти до Ростеху, через тіньові флоти до трейдерів, через захоплені західні активи до кремлівських наближених. Кошти західних платників податків течуть через «допоміжні» бюджети до оборонних виробників, через енергетичні ринки до сировинних трейдерів, через планування реконструкції до фінансових консалтингових фірм. Населення України, Росії та країн-донорів несе витрати. Власники машини фіксують прибутки.
Теза не конспірологічна — вона арифметична. Кожен місяць війни генерує нові контракти по обидва боки, нові санкційно-ухильні маржі, нові вантажі тіньового флоту, нові обіцянки реконструкції, нові лобістські бюджети. Власники машини — від Чемезова до акціонерів Rheinmetall, від операторів тіньового флоту на Маршаллових островах до сировинних трейдерів у Женеві — поділяють структурний інтерес у продовженні, який перевищує геополітичний театр.
Єдине, що пішло не за планом, — кляті українці, які п'ятий рік тримають фронт. Але й їхній несамовитий подвиг уже став валютою, на якій наживаються інші. Війна — не провал державницького мистецтва. Це успішна бізнес-операція, витрати якої несуть ті, хто її не обирав, а прибутки отримують ті, хто її розв'язав.
