Як Китай використовує блогерів, для пропаганди?

В Китаї державні медіа та регіональна влада проводять для блогерів спеціальні тури, в яких показують лише позитив — велике будівництво, чарівна природа, культура, національний колорит. Блогерам оплачують дорогу та житло, платять гроші та допомагають розігнати відео у соцмережах. І дозволяють знімати навіть там, куди не пускають зарубіжних журналістів.

27-річний блогер з Ізраїлю знімає позитивний сюжет із бавовняних плантацій Сіньцзяну. "Все чудово, люди щасливі, нікого тут не б'ють". Ні слова про табори для уйгурів. І про те, що його батько — голова фонду, який спонсорує китайський урядовий банк.

60-річний канадець веде тревел-блог про Китай. Він не приховує, що влада оплачує для нього житло та дорогу. "Виховні табори допомагають людям знайти знання та навички для майбутнього. Це не Гуантанамо, де тебе просто замикають", - говорить він в одному зі своїх відео.

Окрім безкоштовних подорожей блогерам наливають трафіку. Тим самим допомагаючи заробляти на монетизації YouTube та залучати рекламу від брендів.

Ролик з бавовняних ферм вийшов незабаром після того, Nike, H&M та інші бренди розкритикували Китай за використання примусової праці. Його опублікували у 35 аккаунтах китайських посольств та новинних агентств у Facebook та Twitter із загальною аудиторією 400 мільйонів передплатників. Ці пости також розганяли ботами.

Шість найпопулярніших ютуберів набрали на позитивних роликах про Китай 130 мільйонів переглядів та 1,1 мільйона передплатників.

Китайська пропаганда вміло використовує прогалини у правилах YouTube. Зокрема, відеохостинг не зобов'язує авторів помічати контент із оплачених турів як спонсорований. Хоча фактично він є таким.

Медіа, що контролюються державою, позначаються на YouTube спеціальним повідомленням. Але це правило не поширюється на особисті канали. Це дозволяє співробітникам державних медіа вести свої канали на YouTube у вигляді незалежних блогерів. Один із таких журналістів показує у своєму репортажі з Сіньцзяну місцеву кухню і говорить з місцевими про те, як покращилося їхнє життя. Про виховні табори — жодного слова.

Класно зібраний матеріал, і верстка хороша — за текстом розсипані фрагменти роликів, де іноземні блогери промовляють тези китайської пропаганди, при цьому все це виглядає як "думка того прикольного хлопця з ютуба".