Як забудовник фабрикував справу захисників озера Качине

2 лютого 2017 року проходило чергове засідання Дарницького районного суду м.Києва по справі захисників озера Качине.

Тоді ще захисники озера разом з адвокаткою Української Гельсінської спілки з прав людини УГСПЛ Оленою Сапожніковою не знали/не вірили, що головуючий суддя Віталій Даниленко може винести "помилкове" рішення і зобов'язати захисників відшкодувати збитки забудовнику у розмірі 200 тисяч грн.

Захисники озера вірили в те, що в Україні неможливо обвинуватити людей у тому, чого вони не коїли. Захисники озера вірили у те, що Український суд закриє цю справу за абсурдністю звинувачень, відсутністю доказів і явною "заангажованістю" "свідків".

Як один маленький але дуже яскравий приклад цього сфабрикованого процесу, надуманого позову, "свідчення під присягою" одного із "свідків" забудовника.

2.02.2017 спеціально був зроблений ролик, який присвячений цьому "свідку" і написано пост у ФБ:

"Друзі!!! Сьогодні черговий суд над захисниками Качиного Озера. Забудовник компанія Азур Груп (підрядник та сліпотрастова прокладка) КП Житлоінвестбуд УКБ, вимагає від захисників Озера компенсувати збитки у розмірі 200 000 грн, за перешкоджання будівельній діяльності. Нагадаю, є підтвердження науковців, що Озеро Качине є природною водоймою та захищено законом України, точніше Водним Кодексом. На минулих засіданнях Азур Груп, привели "свідка"-актора Івана Ткачука, який не зовсім добре підготувався і дав завідомо неправдиві свідчення, та накликав лиха на свою п'яту точку Що буде сьогодні, невідомо!?!?! У КОГО Є МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙТИ І ПІДТРИМАТИ ЗАХИСНИКІВ ОЗЕРА КАЧИНЕ, ЧЕКАЄМО СЬОГОДНІ О 13.30 у Дарницькому суді, за адресою, м. Київ, вул. Кошиця, 5а"

Добре, що у 2020 році Київський апеляційний суд скасував рішення судді Даниленка і зобов'язав забудовника відшкодувати судові витрати захисникам озера.

 Але....

ЖОДЕН лжесвідок до цього часу не покараний, незважаючи на те, що відповідні заяви давно направлені до поліції, відкриті кримінальні провадження.

Забудовники "Азур Груп", ""Житлоінвестбуд УКБ" не виконали рішення Київського апеляційного суду щодо відшкодування судових витрат, і здається навіть не збираються це робити. Усі, хто був задіяний у переслідування захисників озера Качине, у т.ч. і В'ячеслав Непоп не принесли офіційні вибачення перед захисниками озера Качине.

Суддя Даниленко не поніс також ЖОДНОГО ПОКАРАННЯ за те, що більше 3-х років замість закриття справи, фактично дозволяв забудовнику через суд знущатись над громадянами України. Суддя Даниленко, напевно після ознайомлення з Постановою Київського апеляційного суду про "помилковість" свого рішення, раптово написав заяву про свою відставку. І тепер спокійно себе почуває...

Вища рада правосуддя прийняла РІШЕННЯ 25.06.2020 № 1970/0/15-20 "Про звільнення Даниленка В.В. з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку":

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Даниленка Віталія Валерійовича з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у відставку,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 18 червня 2020 року надійшла заява судді Даниленка В.В. та матеріали про його звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у відставку.

Даниленко Віталій Валерійович, ____ року народження, Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 призначений на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 4 червня 2009 року № 1455-VІ обраний суддею цього суду безстроково.

Додані до заяви документи свідчать, що суддя Даниленко В.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

вирішила:

звільнити Даниленка Віталія Валерійовича з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку."

Ніколи не опускайте рук, добивайтесь ПРАВДИ в Українських судах, і не сподівайтесь на ЄСПЛ, бо це дуже довга процедура, багато українців просто не доживають до ПЕРЕМОГИ, як це сталось на превеликий сум з Владиславом Велічко по справі «Велічко проти України».

Адвокатка УГСПЛ Олена Сапожнікова так прокоментувала цю ситуацію на своїй сторінці у мережі ФБ: "Вчора, 28 січня 2021 року, Європейський суд з прав людини виніс рішення в справі «Велічко проти України», встановивши порушення статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у зв’язку з ненаданням належної медичної допомоги в місцях несвободи. ЄСПЛ встановив відшкодування нематеріальної шкоди в розмірі 5250 євро та 250 євро в рахунок судових витрат. Намагалася повідомити Владиславу Велічку про перемогу, але телефони «поза зоною досяжності», отримала інформацію від знайомих, що він півтора року тому помер. Прошу відгукнутися родичів Велічка Владислава Вікторовича, 1973 року народження, який проживав останні роки в місті Ізмаїл Одеської області.

Велічка взяли під варту 20 жовтня 2010 року за обвинуваченням в крадіжці, яку він не вчиняв, він мав ряд тяжких захворювань: ВІЛ-інфекція клінічна стадія IV (СНІД), кандидоз ротової порожнини та гортані, тяжка імуносупресія, ганералізована лімфаденопатія, варикозне розширення вен обох гомілок. Належного медичного лікування в місцях несводоби не отримував, стан здоров’я погіршувався. Якщо б не процедура за Правилом 39, яка змусила місцеві державні органи приділити увагу Велічку, то він би помер ще в 2012 році, і це попри те, що заяви про заміну запобіжного заходу у зв’язку зі станом здоров’я подавалися його місцевим адвокатом Віталієм Пауном неодноразово, чому система так опиралася? Велічко не ніс суспільної небезпеки, його вина була сумнівна, злочин незначний, стан здоров’я важкий, але всерівно прокуратура та суд наполягали на триманні його під вартою. Для мене це було та залишається незрозумілим. Можливо це рішення ЄСПЛ вкотре приверне увагу держави Україна до подібних справ і ситуацію врешті-решт буде змінено на краще!

Хотіла б дещо сказати в пам'ять Владислава, що перша зустріч з ним була в мене в Одеському слідчому ізоляторі, він ледь стояв на ногах, був дуже худим і говорив пошепки. Як зараз пам’ятаю, конвойні сказали, що краще в кімнату для зустрічей нам не іти, бо там грибок і холодно. Ми стояли в круглому камінному коридорі старої будівлі Одеського сізо, Владислав тримався за стіну однією рукою, і коли я намагалася підійти до нього ближче, він сказав, що не варто, що він хворий і не хоче наражати мене на небезпеку та буде намагатися говорити голосно, я бачила, що йому було дуже важко це робити, він розповів все коротко і майже без сил пішов в камеру. Мене виводили довгими холодними коридорами, а на вулиці я ще довго не могла прийти в себе від зустрічі. В ті дні лютували морози, це було в січні 2012 року. Тоді вже заява по правилу 39 була в ЄСПЛ. Однак звільнили Владислава лише 16 травня 2012 року. Він пройшов лікування та почав почуватися краще, але не міг працювати через інвалідність, фактично виживав на допомогу від держави. Як зараз пам’ятаю його дзвінок, коли його звільнили в залі суду і він вийшов на вулицю міста Ізмаіл: «Куди мені іти? Я ледь стою на ногах». Завдяки допомозі ГО «Сонячне коло», зокрема Альбіні Котович, він поїхав на лікування в обласний СНІД-центр м. Одеси, а після стабілізації його стану здоров’я він повернувся до міста Ізмаїл та надалі проходив там постійно амбулаторне лікування. Прикро, що рішення ЄСПЛ винесене після смерті та не принесло людині, яка зверталася за допомогою, хоча б відчуття ствердження своєї правоти та справедливості за життя...

Буду вдячна за інформацію щодо рідних Велічка!

Рішення англійською на сайті ЄСПЛ:

http://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-207474"

Залишається також відкритим питання: ХТО НАСТУПНИЙ РАПТОВО ПОДАСТЬ У ВІДСТАВКУ? Робимо ставки!

На всяк випадок додаємо посилання на статтю про славнозвісного київського забудовника.

Дивіться також

Вход свободный! Особая атмосфера! Суспільство
Поль Манандіз: Культура