Зять Тимошенко, агент НАБУ та угода з Єрмаком: як лідерка "Батьківщини" потрапила під підозру

Після того, як детективи НАБУ вручили Юлії Тимошенко підозру за пропозицію хабарів народним депутатам, у команді лідерки "Батьківщини" почалося внутрішнє розслідування. Питання просте і болюче: хто привів агента антикорупційного органу до офісу Тимошенко? За інформацією "Української правди", всередині партії обговорюється версія, що це міг бути її зять Артур Чечоткін.

Це єдине питання, яке мучить бютівців зараз. Не як захиститися в суді, не як відбитися від звинувачень. А хто саме відкрив двері для агента НАБУ. Підозра про причетність Чечоткіна поки що залишається версією, але сам факт, що вона циркулює в найближчому оточенні Тимошенко, говорить про глибину кризи довіри всередині партії.

Справа, яку веде НАБУ, має всі ознаки завершеної. На плівках голос, схожий на Тимошенко, пропонує десять тисяч доларів за голосування. Впливовий представник антикорупційних органів, який спілкувався з "Українською правдою", сказав це прямо: закінчений склад злочину з моменту пропозиції хабаря. Будь-який незаангажований юрист скаже, що це вирок.

Матеріали справи налічують лише два томи. Це маленька справа, за словами джерела в НАБУ. Кілька місяців, і вона слухатиметься в суді. Оперативна підозра стала реакцією на зафіксовані на записах наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Це збіглося з невиконанням обіцянок Офісу президента та Давида Арахамії щодо голосувань фракції "Батьківщина" за кадрові рішення у Раді.

Але історія глибша, ніж просто плівки з пропозицією грошей. Тимошенко продавала Офісу президента ідею послаблення позицій Арахамії в парламенті. Вона збирала групу депутатів начебто для того, щоб у Арахамії не було монополії у Раді. Контакти відбувалися безпосередньо з тодішнім головою ОП Андрієм Єрмаком.

Одним із ключових контактерів з Офісом президента від "Батьківщини" був народний депутат Сергій Власенко. Власенко разом із Тимошенко відігравав активну роль у просуванні рішень щодо обмеження повноважень антикорупційних органів. У липні 2025 року Тимошенко та Власенко були серед публічних адвокатів законодавчих ініціатив, спрямованих на позбавлення незалежності НАБУ і САП.

Саме тоді парламент ухвалив скандальний законопроект номер 12414. Він обмежив незалежність Бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це спричинило перші масові протести за час повномасштабної війни. Фракція "Батьківщина" дала п'ятнадцять голосів за цей законопроект. Сама Тимошенко вийшла на трибуну та публічно підтримала його.

Тепер стає зрозуміло, що всі ці події пов'язані між собою. Тимошенко намагалася грати одночасно на кількох полях. З одного боку, вона пропонувала Єрмаку послабити Арахамію через створення альтернативної групи впливу в Раді. З іншого боку, вона активно підтримувала законопроект, який би зламав незалежність антикорупційних органів. І одночасно, судячи з матеріалів НАБУ, пропонувала депутатам гроші за голосування.

Офіс президента, схоже, використав Тимошенко для просування законопроекту про обмеження НАБУ, а потім передав її самому Бюро. Класична схема: дати комусь зробити брудну роботу, а потім здати цю людину правоохоронцям. Власенко працював каналом зв'язку з ОП, Тимошенко виходила на трибуну захищати законопроект, фракція голосувала. А після того, як закон ухвалили і почалися протести, НАБУ раптом отримало записи з пропозицією хабарів.

Тепер у команді Тимошенко шукають, хто саме відкрив двері для агента НАБУ. Підозрюють зятя. Це означає, що довіри не залишилося навіть у найближчому сімейному колі. Два томи матеріалів справи, закінчений склад злочину, кілька місяців до суду. І питання, яке мучить бютівців: хто підвів?

Справа Тимошенко — це не просто корупційний скандал. Це результат складної політичної гри, в якій вона спробувала маніпулювати одночасно Офісом президента, парламентською більшістю та антикорупційними органами. Вона програла всім відразу.