ДФТГ Києва намагаються неправомірно та з максимальним замовчуванням розпустити
Олег Чеславський: Пане Андрій, доброго дня, нещодавно нам стало відомо, що вийшов приказ про розформування добровольчих формувань міста Києва.
Хотілось би запитати ваш коментар стосовно цієї ситуації, перш за все, тому що ви відомий юрист і по-друге, тому що ви безпосередній учасник такої організації.
Андрій Циганков: Ну дійсно, 4.11 - саме в пятницю був виданий наказ про розформування 35 добровольчих формувань міста Києва. Наскільки мені відомо командири цих формувань навіть не знають, що такий наказ був видан в суботу-неділю, фактично вихідні дні, ніхто їм не повідомив, хоча чинне законодавство передбачає, що така інформація має бути надана командирам добровольчого формування майже протягом доби.
Оскільки саме з цієї дати, з цього моменту, фактично не тільки розформували… прийняли рішення про розформування добровольчих формувань, а й звільняється з посади відповідний командир добровольчого формування. Тобто люди 2 дні працюють не маючи інформації, що вони звільнені з цієї посади й прийнято рішення про розформування добровольчого формування. На мою думку, таке масове знищення добровольчого руху без будь-якого спілкування з командирами, добровольцями, проясненнями від них причин і підстав, чому так у вихідні дні, я їх назвав “чорна субота та п'ятниця добровольчого руху”, фактично ногою під зад.
Всі ці добровольці вже не добровольці і взагалі невідомо в якому статусі знаходяться. Весь цей час, фактично з лютого місяця, керівництво ТрО не зробило нічого для того, щоб владнати ситуацію з урахуванням матеріальних активів, зброєю, порядком розформувань добровольчих формувань та відповідно звітування про ті активи які в них знаходяться. Більш того на мою думку держава певним чином погарячкувала надавши права генералам фактично розформовувати те що вони не створювали. Добровольчі формування створенні громадянами в місті Києві, тими хто лишилися боронити столицю від рашистськох агресії, вони об'єдналися, згуртувалися, створили добровольчі формування, отримали зброю від держави і фактично певні з них загинули захищаючи місто київ, Бучу, Ворзель і інші міста. На мою думку, таке відношення до добровольців формує негативний, скажемо фронт сприйняття ними відношення до себе.
Ми є на сьогодні просто групою осіб, яких викинуто на вулицю. І ідея такої дії саме зараз, після того, як почали бомбардувати Київ, мені здається необдуманою, а питання чи є воно злочинне - це вже питання до відповідних органів. Цікава реакція на це, відповідно, нашого президента, тому що саме він призначив особу Ігоря Танцюру на посаду яка знищує добровольчий рух. Якщо це реформування, то, можливо, потрібне було поспілкуватися з добровольцями, з командирами відповідних добровольчих формувань.
Пояснити за яким принципом в Києві залишили 5 ДФТГ, що це за ДФТГ, чому до них така довіра, хто стоїть за цими ДФТГ та таким рішенням? Все це питання майбутнього, а зараз сотні добровольців в місті Києві залишили на призволяще, до чого це приведе? Можливо і це треба буде проаналізувати, а так ми будемо отримувати результати цього рішення вже поза межами правових документів, нормативних актів, а саме головне - без розуміння добровольцями дій ну фактично керівництва ТрО. І на мою думку перш ніж розформовувати ці добровольчі формування гідний офіцер і генерал має висловити подяку цивільним людям, які не за своєю волею, не за своєю ідеєю, але на патріотичних відчуттях свободи Незалежності України почали її захищати, за цей час навчилися поратися зброєю, отримувати боєкомплект, самі себе забезпечували.
Чи варто знищувати такі добровольчі обєднання, які на сьогоднішній день є бойовими належними одиницями і частина з яких, саме виконуючи бойові розпорядження, разом з ЗСУ боронять Україну - боронять від ворога? Мабуть, ні.
Чи потрібна у воєнний час така камуфляжність прийняття рішень, чому знищено 35 ДФТГ?
Чим завинили ці командири, яких фактично звільнено без пояснень - без подяк? На мою думку це прикро, що відбувається.
Олег Чеславський: Таким чином перед виконанням цього акту не було здійснено якоїсь процедури, не було публічно представлена?
І взагалі - низова ініціатива громадян ніяк не розвивалась?
Андрій Циганков: Були попередження, що ми будемо реформувати добровольчий рух, але для того, щоб його реформувати треба створити певну нормативну базу, пояснити за яким принципом будуть реформуватися певні добровольчі формування.
Взагалі (потрібно) вивчити ситуацію і фактично перерахувати добровольців. Скільки зараз добровольців викинуто на вулицю?
Скільки зброї в них лишилось, які матеріальні ресурси?
До кого вони викинуті, хто їх має підібрати?
Хто ними має займатися, чи це тепер така ідея, що воєнкомат має ними займатися?
Так більшість добровольців це ті, хто прийшли в перші дні до воєнкоматів і не потрапили до лав ЗСУ з тих чи інших обставин, тому на мою думку це є певна така гра правила якої не відомі, на сьогодні, не добровольцям не їх командирам?
Я впевнений не відомо адміністрації президента і самому президенту, чому так вчинили в місті Києві.
Чому треба було вчинити так, щоб викликати таке невдоволення добровольців і розпорядитися добровольчим рухом без розумінням ним, що відбувається
Олег Чеславський: Ну невдоволення майже немає, бо ще не всі знають, що вони вже не ДФТГ згідно з цим наказом. І знову ж таки зовсім не зрозуміли принципи за яким залишили 5 чи скільки ДФТГ, які не реформували і не розформовували.
Андрій Циганков: Ну у такому випадку так - більшість ще не знає, що відбулося, хоча я думаю, що інформація з цього приводу досить швидко розійдеться по місту Києву, по Україні, до речі.
Я намагався зробити це публічним, писав відповідні пости в Фейсбуці, щоб мої там знайомі, колеги, партнери по захисту України, скажемо так, добровольці взнали що відбулося. Більш того це певне звернення до керівництва ТрО, що так це не робиться.
Що з приводу залишившихся ДФТГ, то ми добровольці не розуміємо чому так відбулося, що стоїть за цими ДФТГ, кого не можна було образити, перед ким потрібно було звітувати?
А до керівництва ТрО питання зараз таке - скільки зараз добровольців викинуто на вулицю, фактично ударом ноги під зад, хто залишився, чому їх залишили?
Що буде з тими, хто залишився на передовій?
Як зараз їм буде, хто вони Робін Гуди, партизани чи вони добровольці?
Куди їм іти, що робити?
Це глибинне питання взаємовідносин добровольців з ЗСУ, але безпосередньо між ЗСУ та добровольчим рухом ніяких питань не було лише є такі певні штабні чвари, які створюють проблематику у взаємовідносинах добровольців і ЗСУ.
Олег Чеславський: На вашу думку взагалі, територіальні громади створили свої добровольчі формування, їм надали приміщення і з власним бюджетом ці формування функціонували весь час, чи мало взагалі керівництво право, якимось чином розпуск цих ДФТГ, тому що воно їх не формувало, не приймало участі?
Андрій Циганков: Відповідні зміни були внесені до законодавства, що в нас ті хто не створював можуть в нас щось реформувати, це історія України, що реформують ті, хто не мають відношення до того що створювалось.
Продають ті хто не створював те що продається - це системна штука. Чи обгрунтована зазначена позиція, мабуть зараз це треба перевірити буде судам, тому що безумовно такі позови будуть.
Питання не в тому чи є законодавча ініціатива і можливість це зробити - питання як це робиться. Це робиться в четвер на пятницю, на вихідні, тишком-нишком створюється певний наказ, який не надається навіть на оприлюднення.
Спробуйте його знайти - ви його не знайдете. Не кажуть хто автори цього наказу, що це за спеціалісти в питаннях добровольців, з якими ДФТГ вони поспілкувалися.
Робиться ситуація, яка досить проблематична. І на мою думку ті хто залишились - ну їм мали поставити задачі, хоча б перерахувати тих кого вигнали, запросити до себе чи не запросити, де інформація про те, які активи залишились?
Я ж кажу, що створена така певна інструкція, коли вже, на сьогоднішній день, зазначені люди непідконтрольні керівництву ТрО. Наступні прикази вже нікого не цікавлять, бо єдина ланка, яка пов'язувала добровольців з керівництвом ТрО це був командир, якщо він був звільнений так тишком-нишком за ніч, то яким чином далі ви будете з'ясовувати обставини і що буде з тими, хто загинув на полях Київщини?
Втратив своє життя перед розформуванням і їх навіть не нагородили, ніяким чином не подякували їх родинам, які там можливо кожного дня відчувають біль за те, що відбулося.
Можливо з цього треба було починати, хоча ті хто не мають поваги до мертвих не сформують поваги до живих і ці люди зараз, фактично керують добровольчим рухом.
Чому ті хто залишилися вважають, що потім, через деякий час до них буде інше відношення? Їх використовують для чого? Щоб обгрунтувати своє знаходження у великому кабінеті, більш ні для чого?
Олег Чеславський: Що зараз робити добровольцям, які зараз залишилися фактично на вулиці?
Андрій Циганков: На сьогоднішній день я думаю, що це буде рішення кожного добровольчого формування відповідної ініціативної групи, щодо планів та мети своєї діяльності.
Що стосується нашого ДФТГ, то ті бойові групи, які були присутні на передовій вони там і знаходяться - є зобовязання та моральний обовязок забезпечувати їх матеріальними ресурсами та іншим, вони залишилися і ми це робимо поза залежності команд зазначених генералів.
Як допомагали бойовим групам так їм і допомагаємо, як допомагали ЗСУ так їм і допомагаємо. І ніхто не вникає в проблематику більш серйозну - це врахування активів. Зараз ця бухгалтерія стоїть фактично на перешкоді забезпечення ЗСУ і всі це розуміють - ніхто не каже.
Що їм робити? Вони будуть робити те що вони робили - це є вже певна родина ДФТГ це є певні командири, це є ті люди, які брали і беруть на себе відповідальність за відносини зі своїми підлеглими, ті команди які вони надавали. На сьогоднішній день це все залишиться так, як воно і є і люди будуть робити те, що вони робили.
Питання в іншому - хто може зіграти на цій ситуації?
Яка сила, які авторитети, які нові генерали, які чиновники почнуть обертати на себе цю ситуацію?
А це буде, це буде безумовно, тому що це великий пласт людей, які патріотично налаштовані, які критично сприймають певні зміни, тим більш зміни в забезпечені обороноздатності України.
Олег Чеславський: Таким чином ваше ДФТГ Добробат не припинить своє існування?
Андрій Циганков: Є рішення про розформування - створено відповідний штаб про розформування нашого ДФТГ, ми зараз шукаємо ті активи, які зникли з ДФТГ по що ми звертались до органів поліції, ми зараз проводимо роботу з пошуків тієї зброї, яку вкрав попередній командир з приводу якої керівництво територіальної оборони палець о палець не вдарило. Ну немає і немає - ваші проблеми ми ж вас розформували.
Ми зараз намагаємось пояснити тім гуманітарним фондам, місіям і так далі куди і яким чином були використані матактиви. В нас є питання, навіть, яким чином оформити той автотранспорт, який лишився на передовій в розпорядженні ДФТГ і так далі - ніхто нічого не пояснює, тобто на сьогоднішній день це стало, скажемо загальною проблемою певної групи осіб, от як ми сформувалися в добровольче формування - воно зараз і існує без прив'язки до командування - тому, що нема командира і без зобовязань, відповідно, керівництва міста. Але це об'єднання певної громади, яке залишається - ніхто нікуди не втік, не сказав, що я щось буду чи не буду робити.
Все з урахуванням де знаходяться люди, яким чином вони у разі небезпеки згуртуються і яким чином вони зможуть забезпечити ту функцію яка на них покладена.
Олег Чеславський: ДФТГ Добробат не припинить своє існування і прийме іншу форму?
Андрій Циганков: Він не може припинити своє існування - є лише рішення про його розформування не пояснене - дійсно, а як його реформувати, хто його буде реформувати? Єдине ми не прив'язані контрактом. На сьогоднішній день назначене питання кожного ДФТГ особисто - яким чином воно буде розформовуватись, скільки це буде відбуватися і як.
Але ці люди, хто з лютого місяця, фактично по сьогоднішній день сформувались в єдиний колектив. Вони ж на підставі наказу не змінять відношення один до одного - тобто теж в нас добровольче формування громади міста Києва, але в нас немає призначеного командира від керівництва ТрО і відповідно ми діємо, як структура, яка займається реалізацією цього наказу, бо невідомо по нормативно-правовим актам, як ми маємо бути розформовані.
Олег Чеславський: Ну таким чином станете громадською організацією, яка продовжить своє існування як допомога фронту і підготовка…
Андрій Циганков: Я думаю громадськими організаціями вже стали всі добровольчі формування - відповідна реєстрація та оформлення цього процесу це, мабуть, у майбутньому.
