| «дАРМА»: Як арештовані активи переходять під контроль оточення Стефанішиної

АРМА — агентство з розшуку активів чи інструмент їх перерозподілу?
Засноване у 2015 році Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) мало стати запобіжником повторного розкрадання арештованого майна. Проте журналістське розслідування «Української правди» виявило, що частина активів системно потрапляє під контроль людей, які мають прямі або опосередковані зв’язки з оточенням віцепрем’єрки — міністерки юстиції Ольги Стефанішиної.

Серія перемог одного консорціуму

У 2024–2025 роках новостворений консорціум «КАМпарітет» здобув перемогу в щонайменше чотирьох конкурсах АРМА на управління арештованими активами, зокрема:

  • Будинком профспілок у Києві,

  • комерційною нерухомістю на вулиці Павлівській,

  • ТЦ «Флагман» в Івано-Франківську,

  • ягідним активом ТОВ «Українська ягода», пов’язаним із громадянами РФ.

Усього за рік існування компанія отримала третину об’єктів, яким АРМА призначило управителів. Це єдиний такий випадок в історії агентства.

Пов’язані особи: Михайло Стефанішин, Тарас Голуб і АРМА

Михайло Стефанішин, колишній чоловік міністерки Стефанішиної, офіційно розлучений із нею з 2017 року. Проте у 2022 році він разом з нею відвідує офіційні зустрічі та залишається у добрих стосунках, згідно з публічною інформацією.

Джерела в політичних і правоохоронних колах стверджують, що Стефанішин має неформальний вплив на АРМА. У 2024–2025 роках саме пов’язаний із ним консорціум отримав управління чотирма арештованими об’єктами.

Тарас Голуб, перший директор «КАМпарітету», до травня 2024 року працював радником Стефанішиної з питань євроінтеграції. Його підпис стоїть під договором на перший конкурс, виграний консорціумом. Нині він працює в Офісі президента.

Обидва фігурують також як учасники ГО «EUCCD», яка підписувала меморандуми в інтересах приватного бізнесу. У публікаціях ГО зафіксовано спільну діяльність Михайла Стефанішина та Тараса Голуба.

Зв’язки в середині АРМА

Віталій Чубаєвський, директор департаменту розшуку активів АРМА, у минулому працював у кіберполіції, де був безпосереднім керівником Михайла Стефанішина. Сьогодні саме цей підрозділ відповідає за пошук активів, які згодом передають у управління — у тому числі, ймовірно, «КАМпарітету».

Також журналісти зафіксували Андрія Михайловського — особу, присутню на прийманні Будинку профспілок — поруч із Стефанішиним. Згодом Михайловський очолив новостворений консорціум «Пріорітет», який також почав подаватися на конкурси АРМА.

Порушення та реакція АРМА

Профільні експерти на прохання УП проаналізували тендерну документацію за всіма чотирма об'єктами, які отримав «КАМпарітет». У кожному випадку виявлено ознаки порушень, зокрема — ймовірну підробку документів, зокрема для Будинку профспілок.

АРМА офіційно заявило, що:

  • не має повноважень проводити експертизи справжності підписів і печаток;

  • не отримувало інформації, яка б викликала сумніви в достовірності документів;

  • не встановлено зв’язку між «КАМпарітетом» і Михайлом Стефанішиним;

  • перевірки не виявили неефективного управління.

При цьому уповноважені особи, які вели тендери — Яцух і Білик — вже звільнені з агентства.

Реакція Стефанішиної: заперечення впливу

У відповіді на запит «Української правди» Ольга Стефанішина заявила:

  • Від часу розлучення контакти з Михайлом Стефанішиним обмежуються питаннями дітей;

  • Вона не мала жодних контактів з ним, його оточенням або Голубом з приводу конкурсів;

  • Її вплив на діяльність АРМА відсутній, а відомство діє як незалежна структура;

  • Міністерство юстиції не має впливу на Prozorro чи відбір управителів.

Підсумок: питання залишаються відкритими

Формально — жодних доказів прямої участі міністерки Стефанішиної або її колишнього чоловіка у розподілі арештованих активів немає. Але низка взаємопов’язаних обставин, зокрема:

  • збіг осіб серед вигодонабувачів,

  • службова історія учасників,

  • зв'язки в правоохоронній системі,

  • аномальна успішність одного консорціуму,

— створюють системну підозру щодо можливого впливу тіньових гравців на процес управління арештованим майном.

АРМА — орган, що має стояти на сторожі публічного інтересу, ризикує перетворитися на інструмент легалізації контролю над активами в інтересах впливових груп. В умовах воєнного стану, коли кожна гривня бюджету має бути захищена, суспільство очікує не виправдань, а дій, прозорості та відповідальності.