🎓 KSE у фокусі пильності: понад 2,7 млрд гривень надходжень, спрощена звітність і відсутність прозорості

Київська школа економіки (KSE), одна з найбільш відомих освітніх ініціатив в Україні, опинилася в центрі уваги експертів і громадськості через питання прозорості фінансування та структури звітності.

За офіційними даними з податкової, упродовж 2020–2023 років через рахунки KSE пройшло понад 2,7 млрд гривень. При цьому школа подає фінансову звітність за формою мікропідприємства, яка не містить розшифровки джерел надходжень, витрат і цільового призначення коштів. Виявлений у документах загальний борг на понад 1,28 млрд грн також не має публічного пояснення.

💬 «Форма мікропідприємства є законною, але вкрай незвичною для неприбуткової установи з таким рівнем фінансування. Це унеможливлює повноцінний аналіз діяльності з боку суспільства», — зазначає один із фінансових аналітиків, що погодився коментувати на умовах анонімності.

KSE позиціонує себе як освітній флагман, що активно співпрацює з міжнародними донорами, владними структурами та приватним сектором. Проте оприлюднена звітність не дозволяє зрозуміти, хто саме надавав фінансування, у якому обсязі і як саме ці кошти використовувалися.

Додаткові питання викликає партнерство з бізнес-структурами, зокрема згадувані у відкритих джерелах зв’язки з компаніями, дотичними до легального грального сектору. На території, яку асоціюють із KSE, ведуться будівельні роботи, що супроводжуються обмеженою публічною інформацією про джерела інвестицій та забудовників.

Президент KSE Тимофій Милованов, колишній міністр економіки та публічний коментатор економічної політики, неодноразово виступав із заявами на підтримку лібералізації грального ринку, зокрема як амбасадор бренду «Космолот». Сам Милованов наразі публічно не коментував ситуацію з фінансовою звітністю KSE чи зазначені боргові зобов’язання.

💡 На думку експертів, необхідним кроком для збереження довіри до інституції є оприлюднення розширеної фінансової звітності, проведення незалежного аудиту та створення механізмів зовнішнього нагляду, зокрема з боку донорських організацій.

«У період, коли Україна критично залежить від міжнародної підтримки, надзвичайно важливо демонструвати приклади належного управління публічними та благодійними коштами», — зазначають в антикорупційних ініціативах.