🕵️♂️ Російський слід в “Укроборонпромі”: як родич заступника міністра юстиції РФ мав доступ до таємниць “Антонова”
Україна й досі не оговталася від втрати Ан-225 “Мрія” — символу нашої інженерної величі, який згорів у Гостомелі під час перших днів вторгнення. Розслідування щодо службової недбалості триває вже понад два роки, але у справі “Мрії” досі немає вироку.
⚖️ Підозри висунуто колишньому гендиректору Сергію Бичкову, його заступнику Михайлу Харченку та начальнику авіаційної безпеки Олександру Нетьосову. Однак є фігура, яку дивним чином оминули — Роман Забарчук, тодішній заступник гендиректора “Укроборонпрому” з питань безпеки.
🎖 Хто такий Роман Забарчук
Забарчук мав доступ до секретних документів, зокрема — до проєктів і контрактів ДП “Антонов” з партнерами НАТО. До “оборонки” він прийшов після кар’єри у прокуратурі, звідки був звільнений за законом про люстрацію. Проте, як виявилося, “обійшов” заборону: “мобілізувався” до Нацгвардії, де кілька місяців “служив” у секторі “М”, після чого Мін’юст виключив його зі списку люстрованих.
У 2020-х він знову з’явився — вже в керівництві оборонного концерну. Сьогодні Роман Забарчук — заступник гендиректора АТ “Антонов”, попри своє минуле і… родинні зв’язки з ФСБ.
🧬 Родинна вертикаль: Москва — Київ
Його рідний дядько — Євген Леонідович Забарчук, випускник Вищої школи КДБ. З 2006 року — заступник генерального прокурора РФ, з 2011-го — заступник керівника апарату уряду РФ, а з 2020 року — заступник міністра юстиції Російської Федерації.
І поки один Забарчук у Москві курує судову систему агресора, інший — отримує доступ до стратегічних документів українського оборонпрому.
📜 “Люстрований” прокурор і “русская весна”
Під час подій весни 2014-го Роман Забарчук виконував обов’язки прокурора Миколаївської області. Саме тоді він відмовився давати санкції на арешти проросійських активістів, дозволивши сепаратистам спокійно діяти в місті.
Він забороняв знесення пам’ятників Леніну, погрожував кримінальними справами активістам, а коли миколаївські патріоти виходили проти російських прапорів і георгіївських стрічок, прокуратура під керівництвом Забарчука карає не нападників, а постраждалих.
“Мені теж не подобаються ці російські прапори, але все має бути законно,” — виправдовувався він перед журналістами, поки на площах міста росіяни розгортали намети й закликали Путіна “захистити Миколаїв”.
🧩 Запитання без відповідей
Як Роман Забарчук пройшов спецперевірку при призначенні в “Укроборонпром”?
Хто підписав документи, які відкрили йому доступ до державних таємниць?
І головне — чи може країна, що воює, дозволити собі “не помічати” родинні зв’язки топменеджера оборонного підприємства з чинним офіцером ФСБ?
🟠 Факт залишається фактом: у структурі українського оборонного гіганта працює людина, чия родина десятиліттями належить до найвищих щаблів російської силової системи.
І поки держава шукає “зрадників серед дрібних чиновників”, ті, хто стоїть біля стратегічних воріт, спокійно тримають ключі.
