📉 Схеми Вагіфа Алієва: афера з облігаціями Lavina Mall — ТРЦ показував збитки, гроші осідали у тіні

ТОВ «ТРЦ Лавіна», яке управляє одним із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва, опинилося у центрі масштабної схеми з відмивання коштів та мінімізації податків через фіктивні облігації. Компанія фігурує у кримінальному провадженні №12021100000000845, відкритому ще у серпні 2021 року за статтями 364, 220-2 та 209 ККУ — зловживання службовим становищем, фальсифікація фінансових документів, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом.

💰 Суть схеми

У червні 2018 року ТОВ «ТРЦ Лавіна» випустило іменні облігації на 961,7 млн грн, пояснивши це необхідністю профінансувати добудову другої черги ТРЦ (500 млн грн) та часткове погашення боргу перед кіпрською Iksoria Business Limited (462 млн грн), яку контролює відомий київський забудовник Вагіф Алієв.

Однак, за версією слідства, ця операція була інструментом штучного збільшення витрат ТРЦ, що дозволяло мінімізувати податкове навантаження.

🕵️ Як це працювало

• ТРЦ випускав облігації з неринковими (завищеними) ставками прибутковості;

• Ці папери через фінансові компанії та підконтрольних фізосіб продавалися/купувалися на позабіржовому ринку з колосальними коливаннями цін — від 0,01% до 1500% від номіналу;

• В результаті створювався фіктивний прибуток, який використовувався для виведення грошей у тінь.

🔍 Наприклад, облігацію номіналом 1000 грн можна було купити за 10 грн і перепродати за 1,5 млн. Така махінація дозволяла створити «паперовий дохід» і уникати податків.

🏢 Хто фігурує у справі

Правоохоронці згадують дев’ять пов’язаних фінансових структур і страхових компаній, серед яких:

• ТОВ “І-Нвест”

• ТОВ “КУА “Цикада”

• ТОВ “ФК “Перший фінансовий посередник”

• ТОВ “КУА “Паскаль”

• ТОВ “Баккет”

• ТОВ “Сігніфер”

• ПрАТ “Майстер Брок”

• РК “Придніпров’є”

• ТОВ “ІК “Говерла”

Більшість мають множинних бенефіціарів з 10–20% частками, що повторюються у різних юрособах. Частина з них вже змінила назви, залишаючи лише ЄДРПОУ як слід для слідства.

🧾 Роль державного регулятора

Слідство вказує на змову з представниками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Саме через толерування чи навіть сприяння з боку службовців регулятора, схеми могли працювати роками без перешкод.

📉 Збитки — як прикриття

Правоохоронці звертають увагу, що Lavina Mall протягом останніх трьох років фіксувала спад доходів, а у 2020 році показала офіційний збиток. Це, на думку слідчих, є наслідком штучно завищених виплат за облігаціями, що й було метою схеми — зменшення прибутку на папері для мінімізації податків.

🏗 Контекст

Lavina Mall входить у групу компаній Mandarin Plaza, яку контролює Вагіф Алієв. До неї також належать Ocean Mall, Lisova Mall, Hippodrome Mall та низка інших об'єктів комерційної нерухомості у Києві. Сам Алієв залишається одним з найбільш впливових та закритих київських девелоперів, з широкими політичними зв'язками.

⚠️ Справу розслідують з 2021 року, однак жодного публічного рішення досі немає. Тим часом Lavina Mall працює у звичному режимі, а облігаційна афера — яскравий приклад того, як фінансові інструменти у країні воєнного стану можуть ставати знаряддям масштабної податкової оптимізації, на межі — а часто й за межами — закону.