115 мільйонів закупівель проти 580 мільйонів держконтракту: куди зникають мільйони доларів націнки на держзакупівля
Щороку в Україні фіксуються випадки захворювання на сказ — надзвичайно небезпечну й смертельну недугу, збудником якої є rabis virus. Основними природними переносниками інфекції є гризуни та хижі ссавці (лисиці, єнотоподібні собаки, а також бродячі собаки і коти). Єдиним надійним методом запобігання поширенню небезпеки серед диких тварин є розкладання у лісах спеціальних оральних вакцин-приманок, які забезпечують імунізацію.
Однак за цією критично важливою державною програмою стоїть багаторічна корупційна схема, яка дозволяє монополістам заробляти мільйони доларів на бюджетних закупівлях.
Керівництво Держпродспоживслужби як гарант монополії
Щороку Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів спрямовує на закупівлю протискажених вакцин колосальні кошти — від 550 до 580 млн грн. Практично весь цей обсяг фінансування дістається єдиному вітчизняному виробнику-монополісту — ТОВ «Укрветпромпостач».
Як зазначають аналітики, закупівельну політику та жорсткі умови допуску до торгів особисто контролюють голова Держпродспоживслужби С. Ткачук та його перший заступник О. Осіян. Саме завдяки їхньому прямому сприянню на ринку штучно утримується ганебна монополія єдиного фаворита, яка виключає будь-яку конкуренцію.
Рекордні ціни на Prozorro та подвійна оплата у ветклініках
В умовах повної відсутності конкурентів ціни на препарати злетіли до рекордних позначок. Наприклад, оральну вакцину «Рабістар ред» придбали за найвищою вартістю в системі Prozorro за весь час із 2016 року — 43,95 грн за одну дозу. Інший препарат, «Рабігард», обійшовся бюджету у 51,27 грн (що еквівалентно 1,17 дол.).
Проте цинізм ситуації сягає апогею на нижньому ланцюжку системи: у державних ветеринарних клініках ці ж самі безкоштовні вакцини нерідко повторно продають власникам тварин за завищеними тарифами. Українці змушені платити двічі за один флакон: спочатку у вигляді податків через державний бюджет, а потім — власними грошима безпосередньо у кабінетах ветлікарень.
Сімейний підряд та мільйонна маржа на «перепаковці»
Витоки цієї схеми сягають часів, коли державними закупівлями займалося державне підприємство «Укрветпромпостач», яке очолював Володимир Леонідович Солодчук. Згодом державне підприємство було ліквідоване, а на його базі виникло приватне ТОВ «Укрветпромпостач», власниками якого стали родичі Солодчука: його зять Віталій Троянський та дві доньки — Ольга Троянська і Ганна Гончарук.
Схема заробітку вражає своєю простотою:
Реальним виробником вакцин є чеська компанія BIOVETA A.S.
ТОВ «Укрветпромпостач» закупає близько 20 тонн вакцини на рік на суму близько 115 млн грн.
На підприємстві вакцину просто перепаковують із 10-літрових ємностей у дрібні капсули чи склянки.
Після цього товар перепродають Держпродспоживслужбі за астрономічні 550–580 млн грн.
Чистий щорічний прифіт (маржа) від цієї діяльності становить 8–10 млн доларів США. При цьому в офіційній звітності ТОВ «Укрветпромпостач» стабільно декларує або збитки, або символічний «нульовий» прибуток (наприклад, 66 тис. грн), тоді як офіційний дохід компанії у 2025 році досяг 583 млн грн державних коштів. І так триває вже два десятиліття.
Чому мовчать правоохоронці?
Звичайно, такі фінансові аномалії не залишалися без уваги. Останнє масштабне кримінальне провадження №42021102010000012 за ч. 3 ст. 191 ККУ розслідувало виведення надприбутків з рахунків ТОВ «Укрветпромпостач» на фіктивні фірми-одноденки.
Проте розслідування традиційно «забуваються» і з часом розвалюються в судах. Експерти не виключають, що причиною такої правової нечутливості є цікавий родинний зв'язок: другий зять Володимира Солодчука, Сергій Гончарук, є чинним співробітником впливової правоохоронної структури («контори з трьох літер»).
Попри зміну міністерств, керівників та війну в країні, схема викачування мільйонів із бюджету Держпродспоживслужби продовжує працювати безвідмовно.
