6,7 млрд грн прихованих боргів, подарунок на 35 млн та банкрутство «Вести»: фінансові махінації екснардепа Дениса Дзензерського

Колишній народний депутат VII–VIII скликань від «Батьківщини» та «Народного фронту» Денис Дзензерський став фігурантом розслідування НАБУ щодо приховування у деклараціях за 2015–2018 роки фінансових зобов’язань на суму понад 4,7 млрд грн. Водночас за даними перевірок НАЗК, обсяг незадекларованих боргів експарламентаря становив 3,19 млрд грн за 2015–2016 роки та перевищив 6,7 млрд грн за 2017 рік.

Тим часом родинний акумуляторний холдинг «Веста», заснований батьком ексдепутата Віктором Дзензерським, накопичив багатомільярдні борги перед банками, а його ключові підприємства перебувають у багаторічних процедурах банкрутства.

Мільярдні кредити, поручительства та невиконання судових рішень

Основою бізнес-групи виступали підприємства МНПК «Веста», «Веста-Дніпро» (зі статутним капіталом 599,96 млн грн), «Веста Індастріал», «Рекуперація свинцю», «Промислові енергетичні системи» та «Техкомплект». Денис Дзензерський із 1998 року керував фінансовим напрямком групи, а згодом, уже маючи депутатський мандат, виступав особистим поручителем за кредитами підприємств (також, за даними ЦПК, він не задекларував корпоративні права у МНПК «Веста» майже на 8 млн грн).

• Претензії кредиторів: Ще у 2007 році банк ВТБ видав підприємствам холдингу кредити на $162,9 млн, €23,77 млн та 397,8 млн грн, поручителем за якими Дзензерський став у 2011 році. Після неповернення коштів Бабушкінський райсуд Дніпра постановив стягнути з нього 2,96 млрд грн. Додаткові фінансові вимоги висунули державний Укрексімбанк (понад 2,5 млрд грн), БТА Банк (514 млн грн), ПриватБанк (90 млн грн), а також банки «Форум», ВАБ та «Кредит Дніпро».

• Кримінальне провадження: Через ухилення від виконання судових рішень про стягнення боргів правоохоронці відкрили провадження №42017000000000982 від 28 березня 2017 року. Сам ексдепутат намагався оскаржити договори поруки, заявляючи про нібито фальсифікацію документів.

Подарунок на 35 млн грн, податкові пільги та розшук НАБУ

Під час перевірки декларацій Дзензерського НАЗК зафіксувало низку суттєвих порушень:

1. Непідтверджений подарунок: У звітності за 2015 рік депутат вказав подарунок від батька на суму 35 млн грн без належного документального підтвердження, будинок площею 658,1 м² у Дніпрі, земельну ділянку 540 м² та нерухомість у Києві.

2. Вибіркове декларування боргів: У декларації за 2017 рік Дзензерський відобразив позику в розмірі $1,5 млн від Тетяни Донець та зобов'язання перед ПриватБанком, але повністю приховав інші багатомільярдні кредитні борги, попри наявність судових рішень про їх стягнення.

3. Пільги з ПДВ: Рахункова палата виявила відсутність належного податкового контролю за використанням 120 млн грн пільг із ПДВ при імпорті обладнання компаніями «Веста Індастріал» (72,1 млн грн) та «Рекуперація свинцю» (47,9 млн грн) — перевірки не провели навіть після старту процедур банкрутства.

У липні 2018 року прокурор САП Валентин Мусіяка закривав справу щодо недостовірного декларування, проте апеляційний суд скасував це рішення. 15 листопада 2019 року НАБУ повідомило Дзензерському про підозру за ст. 366-1 КК України, а в січні 2020 року ексдепутата оголосили в розшук.

Боротьба Укрексімбанку за заставне майно «Веста Індастріал»

Процедура банкрутства ТОВ «Веста Індастріал» (справа №904/794/14) триває ще з 2014 року, а ліквідаційний строк наразі продовжено до 16 лютого 2027 року. Серед ключових кредиторів фігурують державний Укрексімбанк, ПриватБанк, «НВП Дніпромаш» та «Дніпровський машинобудівний завод».

У серпні 2026 року Укрексімбанк подав скаргу на дії ліквідатора Євгенії Олійник, надавши акти огляду заставного майна. Державний банк вимагає перевірити факт використання заставних активів сторонніми особами, обґрунтованість витрат на утримання майна та затягування підготовки до його реалізації. Крім того, Укрексімбанк оскаржує пов'язаність окремих кредиторів та збереження неформального впливу Дзензерського на активи підприємства, тоді як ліквідатор посилається на його мінімальну формальну частку у власності на рівні 0,0009%.