Оголошеного в розшук власника онлайн-казино Pin-Up та Pinco Дмитра Пуніна могли помітити в ресторані Риму
Бенефіціар мережі нелегальних онлайн-казино Pin-Up та Pinco росіянин Дмитро Пунін, якого оголосили в розшук правоохоронні органи Казахстану, ймовірно, переховується на території Європейського Союзу. У соціальних мережах поширилося фото, на якому чоловік, зовні схожий на Пуніна, відпочиває в компанії інших людей в одному із закладів столиці Італії — Риму (офіційного підтвердження автентичності місця та часу зйомки наразі немає).
Заочний арешт та розшук бенефіціарів Pin-Up
Агентство з фінансового моніторингу (АФМ) Республіки Казахстан офіційно оголосило в розшук Дмитра Пуніна та його бізнес-партнерку Марину Ільїну. Обом фігурантам інкримінують організацію незаконної діяльності гральних онлайн-платформ Pin-Up і Pinco, орієнтованих на громадян Казахстану, а суд заочно обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Варто зазначити, що Дмитро Пунін та Марина Ільїна також перебувають у розшуку українських правоохоронних органів (зокрема ДБР) за підозрою у відмиванні російських коштів та провадженні нелегального грального бізнесу в Україні.
Фінансові схеми на 191 мільярд тенге: термінали, фіктивні ФОПи та криптовалюта
За даними слідства АФМ Казахстану, функціонування підпільної гральної індустрії забезпечувалося через розгалужену платіжну інфраструктуру трьох підконтрольних організаторам компаній:
Мережа терміналів: Для приймання платежів використовувалися сотні терміналів у різних банках та фінансових установах (зокрема 24 спеціалізовані платіжні термінали обслуговували безпосередньо операції на понад 106 млрд тенге).
Обслуговування десятка брендів: Загальний обсяг транзакцій через підконтрольну інфраструктуру сягнув 191 млрд тенге, а розрахункова комісійна винагорода організаторів склала 286 млн тенге. Окрім Pin-Up та Pinco, мережа обслуговувала такі зарубіжні онлайн-казино, як Nomadgames, Sultangames, Vavada, Mostbet та 1WIN.
Маскування платежів та виведення у «крипту»: Щоб приховати реальне призначення коштів, зловмисники використовували реквізити сторонніх юридичних осіб та індивідуальних підприємців (часто — без їхнього відома). На їхнє ім'я відкривалися інтернет-еквайрингові термінали, а фіктивні сайти та договори імітували оплату звичайних товарів і послуг. Надалі акумульовані кошти виводилися іноземним контраген
