8,2 млн грн на проєкти очисних: як компанія зі зв'язками в Калузькій області виграла підряди у Львові
Комунальне підприємство «Львівводоканал» опинилося в епіцентрі скандалу через вибір підрядника для стратегічно важливого об'єкта. У 2025 році підприємство уклало три договори на загальну суму понад 8,2 млн грн на розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції аеротенків на комплексних очисних спорудах по вулиці Пластовій. Переможцем усіх тендерів стало харківське ПП «Інтехінжиніринг», власник якого, як з'ясувалося, має прямі бізнес-зв'язки з Російською Федерацією. Про це йдеться в розслідуванні медіа «Твоє місто».
Що саме замовили та хто переміг?
Йдеться про проєктування модернізації аеротенків — ключових резервуарів біологічного очищення стоків на очисних спорудах Львова, які функціонують ще з 1960-х років і приймають нечистоти з усього міста (звідки вода після очищення прямує в Полтву, Західний Буг, Віслу й Балтику).
У системі Prozorro провели три закупівлі:
Аеротенки-освітлювачі №5–10 — 3,239 млн грн (UA-2025-08-21-002225-a);
Аеротенки-освітлювачі №1–4 — 2,270 млн грн (UA-2025-08-21-001842-a);
Аеротенки-змішувачі №1–6 — 2,700 млн грн (UA-2025-04-01-003398-a).
Усі три тендери виграло одне підприємство — ПП «Інтехінжиніринг». За даними аналітичної системи YouControl, до 2025 року компанія не мала жодних інших публічних підрядів від державного чи комунального сектору.
Російський слід «Екополімеру» та спільні патенти
Власник і керівник «Інтехінжинірингу» Михайло Тіц володіє часткою (18,32%) у харківському НВФ «Екополімер» — відомому розробнику обладнання для водопідготовки. Разом із ним співвласниками української компанії є Юрій Мешенгіссер (35,18%, кінцевий бенефіціар), Дмитро Галич (25,78%) та Валентина Щетиніна (20,72%).
Однак паралельно цей же пул осіб глибоко інтегрований у російський бізнес:
У російському ТОВ «ПП Экополимер» (Калузька область) Михайло Тіц володіє 18,2%, а Валентина Щетиніна — 20,4%.
Ще 61,4% російського підприємства належить компанії «Карат 21». До грудня 2022 року 99% «Карата 21» контролював той самий Юрій Мешенгіссер. Ба більше, у квітні 2023-го на цій же базі зареєстрували ТОВ «Завод Экополимер» із капіталом у 80 млн рублів, де єдиним засновником знову виступає «Карат 21».
Крім того, у 2015–2016 роках (вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі) права щонайменше на чотири українські патенти колективу «Екополімеру» (зокрема щодо управління аеротенками) були передані російській структурі з такою ж назвою. Ю. Мешенгіссер має діючий російський ІПН (виданий у Москві у 2014 році) та керує галузевим журналом для водоканалів РФ.
Станом на травень 2026 року ні Тіц, ні Щетиніна, ні Мешенгіссер не внесені до офіційних санкційних списків США, ЄС, Великої Британії, ООН чи РНБО, що формально дозволяло їм брати участь у закупівлях.
Мільйонні гранти ЄС та ризики для репутації міста
Модернізація очисних споруд на Пластовій обіцяється міською владою вже близько десяти років. Для цього Львів активно залучає величезні міжнародні ресурси — гранти та кредити від ЄБРР, NEFCO, а також данських і шведських програм на десятки мільйонів євро.
Формально процедури закупівлі проєктування можуть відповідати українському законодавству. Проте виникає серйозне питання до менеджменту «Львівводоканалу»: як комунальне підприємство стратегічного міста під час повномасштабної війни віддало підряд на мільйони гривень компанії, чий власник зберігає активи та бізнес у Росії? Чи перевіряли бенефіціарів перед підписанням контрактів і як це вплине на подальше спів фінансування проєктів західними донорами — наразі відкрите питання.
