83 з 501: стільки корупціонерів ВАКС реально посадив за ґрати
Вищий антикорупційний суд від початку роботи виніс 352 вироки щодо 501 підсудного, призначив сумарно 976 років позбавлення волі — але реальне ув'язнення отримали лише 83 особи, тобто приблизно кожна десята, тоді як частка угод про визнання вини зросла до половини всіх справ у 2025 році, а умовні вироки вперше перевищили реальні.
Статистика ВАКСу малює парадоксальну картину. Суд стрімко нарощує кількість вироків: у 2019 році їх було лише два, у 2020-му — 22, а у 2025-му — вже майже 90. Проте зростання кількості вироків не супроводжується жорсткістю покарань. Частка реального ув'язнення у 2025 році становила 20 відсотків порівняно з 24 відсотками у 2022-му. Умовні вироки вперше перевищили реальні — 41 проти 20 відсотків.
Розбивка за категоріями обвинувачених показує чітку ієрархію суворості покарань. Судді отримують реальні строки найчастіше — у 18 відсотках вироків. Правоохоронці — у 15 відсотках. Держслужбовці — приблизно у кожному п'ятому випадку. Замикають список народні депутати: реальне ув'язнення отримує лише близько 7 відсотків засуджених парламентарів.
Ключовим чинником суворості покарання залишається не посада, а характер доказової бази. У справах, де НАБУ фіксувало передачу неправомірної вигоди безпосередньо, суд значно частіше призначає реальне покарання. Там, де прямої фіксації немає, шанси на умовний вирок або угоду суттєво зростають.
Саме угоди про визнання вини стали визначальним трендом. Їхня частка зросла з 17 відсотків у 2021 році до приблизно половини всіх справ у 2025-му. В межах таких угод фігуранти можуть уникнути ув'язнення, сплачуючи штрафи — в окремих справах їхні суми перевищують сотні мільйонів гривень. Формально це означає відшкодування збитків, фактично — можливість викупити волю.
