90 мільярдів для України: ЄС створив кредит, який повертатиме Росія
Після шістнадцяти годин переговорів лідери країн Євросоюзу досягли угоди про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки в обсязі 90 мільярдів євро. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта: "Ми взяли на себе зобов'язання і виконали їх", – написав він у соцмережі X.
За інформацією Financial Times, переговори були складними, і сторонам не вдалося дійти згоди щодо прямого використання заморожених російських активів для фінансування України. Натомість було прийнято рішення залучити кошти в борг під гарантії спільного бюджету ЄС.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пояснив механізм: "Ми беремо на себе зобов'язання, однак це не обтяжить національні бюджети – все проходитиме через ЄС". При цьому він підкреслив, що кредит буде забезпечений російськими активами і погашатиметься також за їх рахунок.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн деталізувала умови угоди. Механізм працюватиме за принципом "репараційного кредиту": Україна має повернути 90 мільярдів євро тільки після того, як Росія виплатить репарації за завдані збитки. До цього моменту заморожені російські активи залишатимуться заблокованими. Важливо, що ЄС зберігає за собою право використати ці активи для погашення кредиту, якщо Москва відмовиться компенсувати збитки. "Ми зібралися з чіткою метою вирішити фінансові потреби України на найближчі два роки, і мені дуже приємно повідомити, що нам це вдалося", – заявила фон дер Ляєн.
Чому ЄС обрав саме таку схему фінансування? Експерти вказують на кілька факторів. По-перше, пряме використання заморожених російських активів викликало юридичні та політичні питання серед країн-членів. По-друге, існують міркування щодо координації з США, де новий президент Дональд Трамп розглядає можливість використання цих активів як інструмент у потенційних переговорах з Москвою.
Обрана модель дозволяє збалансувати різні інтереси: Україна отримує необхідне фінансування вже в середині січня, національні бюджети європейських країн не зазнають додаткового навантаження, а юридичні ризики мінімізовані через використання загальноєвропейського механізму. Водночас прив'язка погашення кредиту до російських репарацій створює додатковий тиск на Москву щодо відповідальності за завдані Україні збитки.
Це рішення демонструє здатність Євросоюзу знаходити компромісні варіанти в складних політичних умовах, коли необхідно враховувати як потреби України у стабільному фінансуванні, так і різні позиції всередині самого ЄС, а також зовнішньополітичний контекст, пов'язаний зі зміною адміністрації в США.
