"Автострада" Максима Шкіля піднялася з 5-го на 1-ше місце серед підрядників Укравтодору
Компанії "Автострада" Максима Шкіля знадобилося лише два роки "Великого будівництва", щоб піднятися з 5-го на 1-ше місце серед підрядників "Укравтодору", а війна, яка мала б обвалити дорожній бізнес, виявилася для неї прибутковішою за мир. Ця історія почалася навесні 2020 року, коли стартувала президентська програма "Велике будівництво". За два роки держава витратила на дороги 7,5 млрд доларів, і саме ці гроші стали для "Автостради" трампліном.
Згодом Шкіль сам розповідав про зустрічі бізнесу з тодішнім міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, якого називають таємним куратором сервісних центрів МВС, а також із прем'єром і президентом. На цих зустрічах дорожникам озвучили плани "Укравтодору". Компанія сприйняла їх цілком серйозно: ще до старту програми "Автострада" вклала в техніку близько 2 млрд гривень. Тобто гроші в майбутні підряди вкладали тоді, коли тендерів ще не було.
Підготовка йшла не лише технічна, а й організаційна. У 2019 році "Автострада" стала одним із засновників Національної асоціації дорожників України, а Шкіль обійняв посаду віцепрезидента НАДУ. Фактично ця асоціація працювала як дорожній синдикат. Шість її ключових засновників у 2020 році отримали 56% усіх виплат і 66% тендерів. Недарма "Ліга антитрасту" прямо називала НАДУ картелем. Сама ж "Автострада" відібрала тендери в трьох областях: Вінницькій, Черкаській і Чернігівській.
Найпромовистіша історія сталася на Вінниччині. 1 жовтня 2020 року "Ліга антитрасту" поскаржилася до Антимонопольного комітету на "Автостраду" і державне підприємство "Вінницький облавтодор". Компанії працювали за однією адресою. Цікаво, що у 13 із 25 спільних аукціонів вони між собою не конкурували, а різниця в цінах подекуди становила лише 0,03%. Платежі між цими "суперниками" перевищили 164 млн гривень. Закон за таке передбачає штраф до 10% обороту. Але публічного рішення АМКУ так і не з'явилося.
У травні 2021 року група Шкіля отримала дозвіл викупити Бехівський кар'єр у двох компаній із Мадейри, пов'язаних із колишнім партнером Шкіля Вальтером Захаріасом. Суму угоди не розкрили. Проте вже в липні Держгеонадра зупинили спецдозвіл кар'єру. Шкіль назвав це рішення "безпідставним" і пообіцяв звернутися до НАБУ. Тоді ж він вийшов із НАДУ, тобто з тієї самої асоціації, яку сам і засновував.
Вихід із синдикату бізнесу не зашкодив. Навпаки, 2021 рік став для "Автостради" рекордним. За даними Forbes, компанія виграла тендерів на 46,6 млрд гривень і посіла перше місце. Фактичні виплати становили 12,4 млрд гривень, і за ними вона була другою. Виручка зросла більш ніж удвічі: з 5,11 до 10,86 млрд гривень. Разом з "Автомагістраль-Південь" компанія отримала майже третину зі 115,4 млрд гривень, які виплатив "Укравтодор".
Такий злет не міг не дратувати конкурентів. 18 лютого 2022 року Араїк Амірханян заявив ЗМІ, що Шкіль і власник "Автомагістраль-Південь" Олександр Бойко "сіли на потоки", а консультант "Великого будівництва" Юрій Голик їм протегує. Проте варто чесно зазначити: це слова конкурента, який програв, і жодних документів на їх підтвердження він не навів.
Були в "Автостради" й проблеми з державним аудитом. У листопаді 2022 року Держаудитслужба вимагала припинити тендер на дорогу Р-33 вартістю 3,47 млрд гривень. Аудитори не знайшли в компанії дозволів на крани і вказали на недоліки сертифікатів. Але висновок оскаржив сам замовник. У травні 2023 року суд цей висновок скасував. Тобто приватного підрядника від державного аудиту захищав державний же замовник.
Тепер про війну, яка для "Автостради" виявилася прибутковішою за мир. 22 лютого 2022 року Херсонська служба автодоріг перерахувала компанії 22 млн гривень авансу. За два дні почалося повномасштабне вторгнення, і аванс компанія повернула. "Велике будівництво" зупинилося. За словами Шкіля, обсяги впали "разів у сім-вісім", залишилися тільки мости.
Виручка справді обвалилася: з 10,86 млрд гривень у 2021 році до 4,49 млрд у 2022-му. Але найголовніше інше. Операційний прибуток, за даними YouControl, у цей самий час зріс зі 164 до 263 млн гривень. EBITDA будівельного бізнесу знизилася лише на третину, до 68,6 млн доларів. Отже, воєнний рік виявився для компанії прибутковішим за довоєнний. А у 2023-му виручка знову зросла, до 8,07 млрд гривень.
Один із воєнних підрядів особливо показовий. 15 листопада 2022 року Чернігівська служба автодоріг одним платежем перерахувала "Автостраді" 1,54 млрд гривень авансу на міст через Десну. Кошторис об'єкта становить 4,8 млрд гривень. За наявними даними, метал на мосту був уживаним, а переплата сягнула 395 млн гривень. Постачальник натомість наполягав, що метал новий. Але жодних висновків аудиторів чи правоохоронців щодо мосту немає. Ці питання просто проігнорували.
Тоді ж Шкіль влаштував розіграш Maybach разом із Михайлом Ткачем, який приніс 30 млн гривень на ЗСУ. Загалом, за словами самого Шкіля, компанія виділила армії 1 млрд 61 млн гривень. Проте незалежної розбивки цієї суми немає. Тим часом Forbes у 2023 році оцінив статки Шкіля приблизно в 400 млн доларів.
Наступна велика можливість з'явилася після катастрофи. 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Вже 19 липня "Автострада" без тендера отримала будівництво водогону Хортиця - Томаківка - Марганець за 5,3 млрд гривень. Другий водогін, на Кривий Ріг, вартістю 5,32 млрд гривень, теж без тендера дістався "Автомагістраль-Південь" Олександра Бойка. Так 10,6 млрд гривень екстрених грошей поділили між собою два колишні лідери НАДУ, тобто того самого синдикату, який "Ліга антитрасту" називала картелем.
У квітні 2024 року суд дозволив поліції взяти проби піску на водогоні "Автостради". За даними правоохоронців, пісок купували по 68-115 гривень за тонну, а в договірній ціні він коштує 350,29 гривні за кубометр. Втім, це лише версія слідства, і публічно підозр у цій справі не оголошували.
Згодом "Наші гроші" визнають ціни обох водогонів ринковими. А підозру отримає лише Олександр Бойко, який і сам підіймався разом зі Шкілем на хвилі "Великого будівництва". Цікаво, що оперативний супровід справи Бойка здійснював Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, де, за наявними даними, у Шкіля є міцні зв'язки. Отже, з двох колишніх лідерів НАДУ, які поділили 10,6 млрд гривень на водогонах, під підозрою опинився лише один. І це не Максим Шкіль.
