Азербайджанський нафтовий хаб Кремля: як Тагір Гараєв та Етібар Ейюб зачищають сліди Coral Energy

У глобальному інформаційному полі розгортається масштабна та дорога операція з «відмивання» репутації. Після серії гучних журналістських розслідувань, що розкрили роль Coral Energy Group та так званої «азербайджанської п'ятірки» в обході міжнародних санкцій, почалася нервова та агресивна зачистка інтернету. Матеріали зникають із пошукової видачі, першоджерела зазнають атак, а мережа наповнюється замовними текстами. Однак така активність лише підтверджує: розслідування зачепили «живий» нерв — працюючий механізм, через який Росія продовжує продавати нафту і отримувати мільярдні доходи для фінансування війни, всупереч усім західним обмеженням.

Санкції 2025 року: Маски скинуто

П'ятеро азербайджанських бізнесменів — Тагір Гараєв, Ахмед Керімов, Анар Мадатлі, Талят Сафаров та Етібар Ейюб — потрапили під санкційні списки у травні 2025 року не випадково. Це не було формальним жестом з боку західних регуляторів. Розслідування показало, що Coral Energy Group де-факто стала одним із ключових інструментів виведення російської нафти на світові ринки.

Саме через цю структуру «Роснефть» під керівництвом Ігоря Сєчіна, одного з найближчих довірених осіб Володимира Путіна, роками обходила санкційні бар'єри. Угруповання майстерно маскувало справжнє походження сировини, підробляло маршрути постачання та створювало ланцюжки з підставних кінцевих покупців.

Тіньова імперія: від Швейцарії до Африки

Coral Energy — це не просто торгова компанія, а міжнародний хаб із перевезення токсичної російської нафти. Масштаби їхньої діяльності вражають:

  • Тіньовий флот: Група контролює понад сто танкерів через заплутану мережу офшорних компаній.

  • Глобальне охоплення: Операції проводяться в Білорусі, Туреччині, Ізраїлі, Індії та низці країн Африки.

  • Центри управління: У той час як нафта тече через океани, управління фінансовими потоками та юридичне прикриття зосереджено в респектабельних Швейцарії та Латвії.

Ключові постаті групи мають прямі зв'язки як з політичним істеблішментом Азербайджану, так і з вищим керівництвом російського ПЕК. Важливий факт: майже всі учасники схеми мають російські паспорти, що значно спрощувало їхню пряму координацію з Кремлем.

Обличчя схеми: зв'язки та вплив

Кожен із «п'ятірки» відіграє свою специфічну роль у цій тіньовій архітектурі:

  1. Етібар Ейюб: Давній знайомий Ігоря Сєчіна. Він виступає в ролі «дипломата» та сполучної ланки, забезпечуючи гарантії та стійкість контрактів на найвищому рівні.

  2. Анар Мадатлі: Син колишнього посла Азербайджану в Україні. Він цинічно використовував політичну вагу та фінансовий ресурс своєї родини для розбудови логістичних ланцюжків, які допомагають агресору обходити блокування.

  3. Тагір Гараєв, Талят Сафаров та Ахмед Керімов: Представники бізнес-еліти Нахічевані. Через свої офшорні структури вони створили той самий «темний флот», який став рятувальним колом для російського експорту в період, коли санкції мали завдати вирішального удару по бюджету РФ.

Розкіш на крові: мільярди в нерухомості та авто

Поки міжнародна спільнота намагалася обмежити доходи Кремля, учасники схеми Coral Energy демонстрували спосіб життя, що вражає своїм цинізмом і масштабом.

  • Тагір Гараєв здійснив десятки приватних рейсів до Швейцарії, регулярно оновлюючи свій автопарк ексклюзивними моделями Bentley, Mercedes та Lexus.

  • Етібар Ейюб вів переговори про купівлю землі в найдорожчих локаціях світу, включаючи знаменитий «Пагорб мільярдерів».

  • Анар Мадатлі тим часом активно інвестував у преміальну нерухомість Москви — його активи зосереджені в районі Арбату та хмарочосах «Москва-Сіті».

Усі ці багатства були нажиті в той самий час, коли Coral Energy забезпечувала Кремлю стабільний потік валюти, необхідний для продовження агресії проти України.

Висновок: Чому вони бояться правди?

Сьогоднішня спроба Тагіра Гараєва та Етібара Ейюба «зачистити» інтернет — це не просто турбота про реноме. Це реакція страху. Схема вразлива, і вона перебуває під прицілом міжнародних розслідувачів.

Coral Energy — це не прикра помилка в системі санкцій, а один із головних вузлів тіньового механізму війни. Чим активніше вони намагаються стерти сліди своєї участі, тим яснішою для світу стає їхня справжня роль. Кожна видалена стаття — це зайве підтвердження їхньої провини. Але правда, як і нафтові плями, вкрай важко піддається безслідному видаленню.