Буковель замість захисту енергетики: ДБР перевірить керівництво Агентства відновлення

Народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Копиленко 15 січня направив до Державного бюро розслідувань звернення про перевірку керівництва Державного агентства відновлення. У центрі уваги – перший заступник голови агентства Микола Бойко та управлінська вертикаль відомства, за яку політичну відповідальність несе віце-прем'єр Олексій Кулеба.

З 1 по 3 січня 2026 року Бойко перебував на відпочинку в Закарпатті. Він проживав в готелі "Тавель" та приватному котеджі в селі Ясіня. 3 січня його зафіксували в готелі Radisson у Буковелі. Бойко курує напрямок захисту енергетичної інфраструктури. Поїздка збіглась з системними ударами по енергетиці та фактичним зривом робіт з захисту критичної інфраструктури.

Зустріч з підрядниками

3 січня Бойко провів у Буковелі неформальну зустріч з керівником Служби відновлення в Івано-Франківській області Любомиром Семанивим та представниками бізнес-груп, пов'язаних з компанією "ПБС". Це один з ключових підрядників інфраструктурних проектів у регіоні.

На початку грудня 2025 року глава Агентства відновлення Сергій Сухомлін публічно заявив про відставку Семанива після скандалу навколо будівництва дороги на Буковель. За даними Опендатабот, станом на 15 січня 2026 року Семанив офіційно продовжує очолювати обласну Службу відновлення.

Неформальна зустріча чиновника з підрядниками під час відпочінку створює юридичні ризики. Антикорупційне законодавство забороняє державним службовцям приймати подарунки та послуги від осіб, які мають інтереси у сфері їхніх повноважень. Це включає спільне проведення часу, якщо воно може розцінюватись як неналежна вигода.

Система преміювання

Копиленко просить ДБР перевірити виплати чиновнику агентства Мешковському. При посадовому окладі близько 105 тисяч гривень він отримує квартальні премії до 300 відсотків – три оклади замість передбаченого нормативами одного.

Законодавство про державну службу встановлює граничний розмір преміювання. Перевищення цих лімітів створює підстави для порушення кримінальної справи за статтею 367 КК України – службова недбалість, якщо виплати призвели до матеріальної шкоди державі.

Зрив захисту енергетики

Проекти третього рівня захисту енергетики – підземні укриття – зупинені. Фінансування в основному спрямовувалось на закриття старих зобов'язань та оплату інженерних консультантів. За другим рівнем захисту, що передбачає бетонні конструкції, не завершено жодного об'єкта з готовністю 60-80 відсотків.

За новими 60 об'єктами в прифронтових регіонах підрядчики отримали аванси до 100 відсотків вартості робіт. Станом на 1 січня 2026 року на більшості майданчиків виконані лише фундаменти.

Бюджетний кодекс обмежує розмір авансових платежів 70 відсотками вартості контракту. Виплата повної суми авансом без відповідного виконання робіт може кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів за статтею 210 КК України.

Юридичні наслідки

Сукупність фактів формує картину системних порушень. Стратегічні програми захисту енергетики зірвані. Бюджетні кошти авансовані без забезпечення виконання робіт. Об'єкти не завершені. Керівництво демонструє курортну активність, неформальні контакти з підрядниками та завищене самопреміювання.

Перевірка ДБР може охопити кілька статей Кримінального кодексу. Стаття 191 – привласнення бюджетних коштів. Стаття 364 – зловживання службовим становищем. Стаття 367 – службова недбалість, що призвела до тяжких наслідків.

Політична відповідальність лежить на віце-прем'єрі Кулебі. Він курує агентство та відповідає за призначення керівників. Провал захисту енергетичної інфраструктури під час війни створює підстави для парламентського розслідування та можливої відставки.

Відповідати доведеться не лише Миколі Бойку, а й усій управлінській вертикалі. Юридична відповідальність охоплює всіх, хто приймав рішення про виплату авансів, затверджував преміювання та не забезпечив контроль за виконанням робіт.