Битва за Поділ: як навколо Гостинного двору знову розгоряється скандал із залученням Кличка та девелопері
Навколо довгобуду та пам'ятки архітектури національного значення на Контрактовій площі — Гостинного двору — відновлюється активне протистояння. Об'єкт, що роками перебуває в аварійному стані на балансі держави, знову опинився в центрі уваги через заяви столичного керівництва та великого бізнесу.
Медійна кампанія та позиція KAN Development
Активізації теми передували публічні заяви засновника девелоперської компанії KAN Development Ігоря Ніконова в інтерв'ю. Бізнесмен, який раніше працював у команді міського голови (обіймав посаду першого заступника голови КМДА), заявив, що Гостинний двір у його нинішньому стані є не стільки пам'яткою, скільки недобудовою 1980-х років.
За його словами, тривале блокування робіт призводить до руйнування споруди та значних збитків для бюджету, а сам об'єкт мав би бути інтегрований у сучасний культурно-простір столиці. У соцмережах також стартувала рекламна кампанія із тезами про необхідність якнайшвидшої відбудови комплексу.
Офіційне звернення Кличка до Уряду
Одразу після медійного розголосу мер Києва Віталій Кличко офіційно звернувся до Прем'єр-міністра Сергія Корецького.
Очільник столиці вимагає від Кабінету Міністрів:
прискорити передачу Гостинного двору з державної власності (Фонду держмайна) у власність територіальної громади Києва;
дозволити місту виділити кошти на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи;
розробити проектну документацію для перетворення будівлі на багатофункціональний культурний простір.
Контекст 15-річної боротьби
Конфлікт навколо Гостинного двору триває з 2012 року, коли будівлю намагалися перебудувати під торговельно-офісний центр. Після років судових процесів, дій громадських активістів та повернення об'єкта у державну власність, споруда так і не була повноцінно законсервована.
Критики ініціативи КМДА побоюються, що під виглядом «комплексної реставрації» комунальним коштом або через механізми інвестиційних конкурсів до об'єкта можуть залучити приватних забудовників, що призведе до зміни історичного вигляду серця Подолу. Водночас міська влада наполягає, що без передачі майна громаді столиця юридично не має права витрачати бюджетні кошти на його порятунок.
