Частки власників «ШвидкіГроші» опинилися на соту відсотка нижче порогів, після яких НБУ перевіряє власників

У групі «ШвидкіГроші» частки власників виявилися дуже близькими до меж, після яких Нацбанк починає перевіряти людей. Це видно з реєстрів і проспекту облігацій, які розглянули автори нової публікації.

НБУ перевіряє ділову репутацію й походження коштів власника фінансової компанії, коли його частка становить 10% або більше. У «ШвидкіГроші» Наталія Кашалова, дружина колишнього нардепа Андрія Кашалова, має 9,99%, тобто на соту відсотка менше. У «Бізнес Позиці» Кашалова і Павлов, чоловік сестри Кашалова, мають по 24,99%. А за законом про фінмоніторинг кінцевим бенефіціаром формально вважають того, хто володіє 25% і більше. У CrediKasa частки Кашалової й Павлова саме по 25%. Кінцевим бенефіціаром усіх компаній записано лише мальтійця Аміра Айутова.

Сама по собі частка нижче порогу закон не порушує. Але те, що так склалося в трьох компаніях поспіль, здається авторам цікавим.

23 жовтня 2026 року НКЦПФР затвердила проспект другого випуску облігацій «ШвидкіГроші» на 250 млн грн. Комісія перевіряє тільки, чи документ повний і відповідає закону. Але в самому проспекті, за словами авторів, є кілька речей, які впадають в око.

По-перше, тип володіння всіх трьох власників, зокрема Кашалової з її 9,99%, вказано як «прямий вирішальний вплив». Водночас кінцевим бенефіціаром названо тільки Айутова. А за законом вирішальний вплив робить людину бенефіціаром незалежно від частки. Тобто документ, за словами авторів, сам собі суперечить.

По-друге, андеррайтером випуску записано ICU, але номер телефону біля неї належить Univer Capital, організатору першого випуску. Схоже, текст скопіювали зі старого проспекту й не перевірили.

По-третє, у проспекті жодного разу не трапляється слово «штраф». Хоча, за даними авторів, у 2022 році НБУ штрафував «ШвидкіГроші» чотири рази. У 2023-му компанія заплатила 2,29 млн грн і отримала письмове застереження, зокрема за неетичне стягнення боргів. У 2024-му штраф становив 6,2 млн грн. CrediKasa виплатила 2,95 млн грн і отримала застереження, а «Бізнес Позика» 1,04 млн грн. Найбільший штраф дорівнює приблизно 1,3% річного прибутку компанії. У січні 2026 року Нацбанк включив «ШвидкіГроші» до переліку значущих фінансових компаній, а за пів року комісія затвердила два проспекти.

Раніше компанією володів німецький юрист Клаус Тренер, який купив її в кіпрського офшору. Він же ненадовго став власником CrediKasa. Пізніше частка Айутова в CrediKasa проходила через кіпрську Mavlord, власників якої в реєстрі не розкрито.

Що про це кажуть самі Кашалови, Павлов, Айутов і компанія, поки невідомо: коментарів у публікації немає. Звинувачень у порушенні закону там теж немає, лише спостереження про структуру власності та зміст проспекту.