Cosmolot, FAVBET і Slot City: як великі казино працюють без ліцензій, поки держава "не помічає"

Український ринок азартних ігор опинився в ситуації, яка більше нагадує демонтаж правил, ніж регулювання — Cosmolot власника Сергія Токарєва та Slot City власника Бориса Фінкельштейна не продовжили ліцензії, однак їхні бренди продовжують рекламуватися, FAVBET власника Андрія Матюхи втратив ліцензію ще в січні, але маркетингова активність також не припинена, і поки реклама йде, а реакції від регулятора немає — ринок отримує чіткий сигнал: правила діють вибірково.

Це не технічна неточність і не збій у документах. Якщо ліцензія припинена або не продовжена, а реклама продовжує виходити — це означає усвідомлений вихід із легального поля. Казино, яке не має чинної ліцензії і при цьому працює під колишнім брендом, фактично діє як нелегальний оператор.

Окремої уваги заслуговують фігури власників. Сергій Токарєв та Андрій Матюха — громадяни Російської Федерації. Борис Фінкельштейн — громадянин Ізраїлю. В умовах війни питання контролю за гральним ринком стає питанням національної безпеки. Коли ж ліцензії припинені, а активність продовжується, відповідальність лягає не лише на власників, а й на державні органи.

Цифровий блок влади, асоційований із Михайлом Федоровим та проєктом PlayCity, публічно декларував курс на очищення ринку та боротьбу з нелегальними операторами. Однак на практиці учасники галузі вказують на іншу картину: тиск концентрується на легальних казино, тоді як піратський сегмент, за оцінками самого ринку, продовжує контролювати значну частину обороту.

Якщо регулятор фіксує рекламу операторів без ліцензій і не блокує її — це створює небезпечний прецедент. Ліцензія перестає бути обов'язковою умовою роботи, перетворюючись на формальність для тих, хто готовий дотримуватися правил і платити до бюджету. У результаті ринок викривлюється: легальний статус стає тягарем, а відхід у сіру зону — способом зберегти прибуток.

Гральний бізнес — це не лише сайти та банери. Це податки, фінансовий моніторинг, контроль за транзакціями та походженням коштів. Коли великі бренди продовжують діяльність після припинення ліцензій, держава втрачає не лише доходи, а й керованість. Ключове питання сьогодні вже не в тому, чому власники вирішили працювати без ліцензій — а в тому, чому це взагалі можливо.